ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/8312.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплострой»
до
Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікор»
Відкрите акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття»
простягнення 86 848, 26 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Савченко В.О. -директор;
Букреєва Р.О. -представник за довіреністю від 18.02.2010 року;
Від відповідача:
Від третьої особи:Сандугей І.В. -представник за довіреністю від 30.11.2009 року;
не з'явились
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплострой»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікор»про стягнення заборгованості у розмірі 83 368, 08 грн. -основного боргу, 979, 18 грн. -інфляційних нарахувань та 2 501, 00 грн. -3 % річних, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за виконані роботи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.03.2010 року.
Представники сторін у судове засідання 01.03.2010 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 08.02.2010 року не виконали, однак через загальний відділ діловодства суду подали клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010 року відкладено розгляд справи на 16.03.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 16.03.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав усні пояснення по суті спору. Крім того, позивач заявив клопотання про витребування додаткових доказів у ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», замовником за основним договором № КБ-06-185 від 15.08.2006 року, в межах якого було укладено договір № 01/10/0/8 від 01.10.2008 року. Зокрема, позивач просить суд витребувати докази, які б свідчили про здійснення замовником оплати за виконані роботи.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.03.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази, письмовий відзив на позов та надав усні заперечення. Зокрема, відповідач зазначив про те, що згідно з п. 2.1 договору № 01/10/0/8 від 01.10.2008 року оплату за виконані роботи генпідрядник (ТОВ «Бікор») здійснює щомісячними платежами, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника (ТОВ «Укртеплострой») протягом 5-ти банківських днів, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін щомісячних актів виконаних робіт, та оплати замовником (ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття») даних робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд залучив до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору -ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».
Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Зважаючи на той факт, що зазначені позивачем у клопотанні докази є необхідними для вирішення спору, керуючись ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив клопотання позивача про витребування додаткових доказів у ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року відкладено розгляд справи до 12.04.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2010 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.04.2010 року проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання 12.04.2010 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
01.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бікор»(надалі - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртеплобуд»(надалі - субпідрядник) був укладений договір № 01/10/0/8 (надалі - Договір), за яким генпідрядник доручає та оплачує, а субпідрядник приймає на себе виконання робіт на об'єкті замовника згідного робочого проекту: “Реконструкція Установки ЕЛЗУ -АТ -З ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”.
Відповідно до п. 1.4 договору вартість робіт визначених у п. 1.1 даного договору визначається твердою договірною ціною згідно локальних кошторисів та складає приблизно 108 931, 20 грн., в тому числі ПДВ.
Згідно із п. 3.2 договору здача робіт субпідрядником та їх приймання генпідрядником здійснюється щомісячно шляхом підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, згідно календарного графіка виконання робіт. Роботи, згідно умов договору вважаються виконаними після підписання сторонами кінцевого акту здавання-приймання виконаних робіт.
На виконання умов договору сторони підписали та скріпили печатками акт приймання виконаних підрядних робіт № Сб-10/13 від 31.10.2008 року за жовтень 2008 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на суму 98 038, 08 грн.
Відповідно до п. 2.3 договору генпідрядник здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника, на протязі 10 банківських днів, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здавання-приймання виконаних робіт, та оплати замовником даних робіт.
25.03.2010 року позивач листом № 10-03/10 направив на адресу відповідача угоду про зарахування зустрічних вимог, відповідно до якої позивач зараховує заборгованість відповідача за договором № 01/10/0/8 від 01.10.2008 року у сумі 14 670, 00 грн.
Частиною 2 ст. 601 ЦК України встановлено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідач вищезазначену угоду не підписав, проте у судовому засіданні не заперечував проти зарахування 14 670, 00 грн.
Враховуючи зазначене заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 01/10/0/8 від 01.10.2008 року становить 83 368, 08 грн.
Згідно із п. 2.3 договору генпідрядник здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника, на протязі 10 банківських днів, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здавання-приймання виконаних робіт, та оплати замовником даних робіт.
Відповідач в обґрунтування невиконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт посилається на те, що замовником не були оплачені дані роботи. Проте суд дані заперечення не приймає до уваги, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що в договорі № 01/10/0/8 від 01.10.2008 року не зазначено найменування замовника, замовник не є стороною договору.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому в розумінні даної норми обов'язковою умовою є те, щоб подія, з настанням якої підлягає виконанню зобов'язання, неминуче настала.
В свою чергу, в договорі № 01/10/0/8 від 01.10.2008 року передбачено, що відповідач розраховується з позивачем після отримання коштів від замовника. В свою чергу замовник взагалі може не розрахуватись, тобто подія, на яку посилаються сторони в договорі, взагалі може не настати, не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи. А тому подія, яка зазначена сторонами в договорі, не може бути визнана судом такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи.
Суд відзначає, що включення до договору умов, які надають одній зі сторін можливість впливати на настання або ненастання обов'язку з оплати виконаних робіт, не відповідають засадам цивільного законодавства України.
В свою чергу, у відповідності до частин 1, 3 статті 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
У відповідності до п. 2.3 договору сторони погодили, що підставою для розрахунків за виконані роботи є підписані сторонами акти приймання виконаних робіт.
Матеріали справи містять акт приймання виконаних підрядних робіт та довідку про вартість виконаних підрядних робіт на суму 98 038, 08 грн., проте доказів проведення повної оплати по даним актам відповідачем не надано.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач претензій щодо якості робіт не направив, доказів виконання п. 2.3 договору щодо оплати робіт не надав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 83 368, 08 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 2 501, 00 грн. та збитки від інфляції у розмірі 979, 18 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено в п. 2.3 договору відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів, з моменту підписання акту здавання-приймання виконаних робіт. Враховуючи те, що акт приймання виконаних підрядних робіт був підписаний 31.10.2008 року, тому відповідач повинен був розрахуватися у строк до 14.11.2008 року.
Розрахунок 3% річних:
83 368, 08 грн. (заборгованість) * 3% * 31 (з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 211, 84 грн.
83 368, 08 грн. (заборгованість) * 3% * 334 (з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року) / 365 = 2 288, 63 грн.
Отже, загальний розмір 3% річних за перерахунком суду становить 2 500, 47 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Розмір збитків від інфляції становить:
83 368, 08 грн. (заборгованість) * 114,7% (зведений індекс за період з грудня 2008 року по грудень 2009 року) -83 368, 08 = 12 255, 11 грн.
Таким чином, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 12 255, 11 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Оскільки, позивач не заявляв вищезазначене клопотання, то суд задовольняє вимоги про стягнення збитків від інфляції у сумі заявленій позивачем до стягнення, а саме 979, 18 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікор»(01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 7, кв. 24; код ЄДРПОУ 21637291) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплострой»(49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 26/06; код ЄДРПОУ 35044443) заборгованість у розмірі 83 368 (вісімдесят три тисячі триста шістдесят вісім) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 47 коп., збитки від інфляції у сумі 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 18 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 39 коп., та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Дідиченко М.А.