09 березня 2021 року о/об 17 год. 40 хв.Справа № 280/891/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області б/н від 27.01.2021 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію, з урахуванням відомостей, що містяться в архівних довідках та довідках про заробітну плату для обчислення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.01.2021.
У позовній заяві зазначено наступне. Позивач є внутрішньо переміщеною особою. 22.01.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії з відповідними довідками, що підтверджують пільговий стаж, виданими на непідконтрольній території України. За результатами розгляду звернення позивача відповідачем було відмовлено у перерахунку позивачу пенсії, оскільки надані ним довідки, підтверджуючи пільговий характер роботи, видані органом з території, яка непідконтрольна українській владі, а тому відсутні підстави для врахування вказаних довідок при обчисленні пенсії. Позивач не погоджується з вказаною бездіяльністю відповідача.
Позивач просив позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 21.10.2019 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 22.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою за перерахунком пенсії. Для перерахунку пенсії позивачем були також надані довідки про підтвердження пільгового характеру роботи, заробітну плату та інші документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, видані на території населених пунктів, на яких органи державної вдали України не здійснюють повноваження та засвідчені підписами посадових осіб та печатками невизнаної республіки "ДНР". Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, про що позивача було поінформовано повідомленням віл 27.01.2021. Рішення щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії не приймалось. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Враховуючи, що надані позивачем довідки про підтвердження пільгового характеру роботи, заробітну плату та інші документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, видані на території населених пунктів, на яких органи державної влади України не здійснюють повноваження та засвідчені підписами посадових осіб та печатками невизнаної республіки "ДНР", то відсутні правові підстави для перерахунку йому пенсії в частині обчислення стажу роботи як пільгового. У зв'язку з тим, що позивачем подано заяву за перерахунком пенсії 22.01.2021, то перерахунок може бути проведений лише з 01.02.2021. Отже позовна вимога зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію починаючи з 22.01.2021 є необгрунтованою. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
Відповідач проти позову заперечував.
Ухвалою судді від 08.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою від 21.10.2019 за №2313-5000215518/7781 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з Паспортом громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 21.10.2019 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У Трудовій книжці НОМЕР_3 зазначено про те що позивач: з 17.05.1985 по 04.07.1985 - проходив виробничу практику електрослюсарем черговим по ремонту обладнання поверхні в шахті «Донецька» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит»; з 02.07.1986 по 02.06.1988 - проходив службу у Радянській Армії; з 23.09.1988 по 01.03.1994 - працював підземним електрослюсарем на шахті «Об'єднана» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит»; з 02.03.1994 по 19.06.1994 працював водієм автомобіля на дільниці Автотранспорт на шахті «Об'єднана» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит»; з 20.06.1994 по 16.04.1996 - працював на посаді старшого механіка по підйомам на шахті «Об'єднана» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит»; з 03.12.1996 по 21.01.2000 - працював підземним горським майстром з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні «Донецьке» виробничого об'єднання «Торезантрацит», згодом Шахтоуправління «Донецьке» виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит», Шахта «Донецька» виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит», Шахта «Донецька» ДХК виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит»; з 12.11.2003 по 02.08.2004 - працював водієм у ТОВ «Ресурси»; з 03.08.2004 по 18.02.2008 - працював водієм у ТОВ «Вуглересурс»; з 23.04.2008 по 07.03.2017 - працював підземним гірським майстром з повним робочим днем під землею на ВП «Шахта «Прогрес» ДП «Торезантрацит».
Листом від 27.01.2021 за №0800-0218-8/5605 ГУ ПФУ в Запорізькій області на звернення позивача від 22.01.2021 щодо перерахунку пенсії в частині обчислення стажу роботи як пільгового повідомило наступне: «… ОСОБА_2 , інформуємо, що відділом перерахунків пенсій №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, згідно наданої заяви від 22.01.2021р., Вам відмовлено у перерахунку пенсії в частині обчислення стажу роботи як пільгового. … Звернення залишено без розгляду, оскільки надані Вами довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи, видані органом з території, яка непідконтрольна українській владі. Відповідно до закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року, будь-які органи, службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними. Враховуючи викладене, повідомляємо про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії в частині обчислення стажу роботи як пільгового. …».
Судом досліджені документи видані юридичними особами, розташованими на території Донецької області, яка є тимчасово окупованою територією України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст.46 Конституції України).
Згідно з ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Andrejeva v. Latvia» (п.77 рішення Великої палати Європейського суду з прав людини від 18.02.2009), стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку - незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків - ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу №1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачам вимогам.
У справі «Будченко проти України» (рішення від 24.04.2014, заява №38677/06) Європейський суд з прав людини нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.
Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стандарти Європейського суду з прав людини можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, тощо).
Більше того, відповідно до ст.14 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
У ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: «1.Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2.Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1».
Слід відзначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).
Так, у справі «Тлімменос проти Греції» (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.
Аналогічний підхід закріплено в національному праві.
Так, відповідно до ст.5 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» формами дискримінації є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск.
Згідно з ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який раніше працював на підприємстві, яке знаходиться на території Донецької області і є тимчасово окупованою територією України.
При цьому, у п.136 рішення у справі «Мозер проти Республіки Молдова та Росії» від 23.02.2016 Європейський суд з прав людини Суд наголосив на необхідності уникнення вакууму в системі захисту прав людини, і, отже, важливість забезпечення того, щоб передбачені Конвенцією права були захищені на всій території всіх Договірних Сторін, навіть на територіях, які фактично знаходяться під контролем іншої Договірної Сторони, наприклад, через підпорядковану місцеву адміністрацію (див. Cyprus v. Turkey, згадане вище, п.78).
У ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого 18.11.2005 наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (надалі - «Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до п.1 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого 01.08.1992 постановою Кабінету Міністрів України №442 (надалі - «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці») (набрав чинності з 21.08.1992), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах (п.2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці»).
Згідно з абз.1 п.4 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
У «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» зазначено: «… 4.2.Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. 4.3.У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.4.Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.5.Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. …».
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (Лист Міністерства соціальної політики України №22862/0/2-7/28 від 24.11.2017 щодо застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461).
У п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до записів Трудової книжки НОМЕР_3 позивач має стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Документи видані юридичними особами, розташованими на території Донецької області, яка є тимчасово окупованою територією України, не суперечать записам у Трудовій книжці НОМЕР_3 позивача.
Враховуючи наведене та матеріали справи, суд вважає, що у позивача було наявне право на перерахунок пенсії у частині обчислення стажу роботи як пільгового на день звернення з даного питання до органу Пенсійного фонду України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги по суті питання є обґрунтованими.
Водночас, у ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; (…).
Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у частині обчислення стажу роботи як пільгового 22.01.2021, то перерахунок пенсії позивачу у частині обчислення стажу роботи як пільгового може бути проведений лише з 01.02.2021.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не приймалось рішення у розумінні п.19 ч.1 ст.4, п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії.
Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що права та інтереси позивача будуть захищені, якщо відповідача буде зобов'язано здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії у частині обчислення стажу роботи як пільгового з 01.02.2021 з урахуванням відомостей, що містяться в архівних довідках та довідках про заробітну плату для обчислення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсії у частині обчислення стажу роботи як пільгового з 01.02.2021 з урахуванням відомостей, що містяться в архівних довідках та довідках про заробітну плату для обчислення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати в сумі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 09.03.2021.
Суддя О.О. Прасов