12 березня 2021 року (о 10 год. 45 хв.)Справа № 280/75/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.01.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_2 , починаючи з 24.11.2020;
зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію, починаючи з 24.11.2020 відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є інвалідом 2 групи загального захворювання, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_2 , який був її годувальником, а відтак позивач має право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника. 08.12.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, однак повідомленням позивачу відмовлено у перерахунку, мотивувавши це недоцільністю перерахунку, оскільки розмір пенсії зменшується з 3153,87 грн. до 2746,18 грн. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки позивач має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем смерті годувальника, а саме з 24.11.2020. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
01.02.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5716), в якому зазначає, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У грудні 2020 року позивач звернулась до відповідача з заявою від 08.12.2020 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач, розглянувши заяву та надані документи, направив позивачу повідомлення від 14.12.2020 №0800-0207-8/67128 про недоцільність проведення такого перерахунку, оскільки розмір пенсії по інвалідності позивача (3153,87 грн.) більше, ніж розмір пенсії після перерахунку у зв'язку з втратою годувальника (2746,18 грн.), обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач у позовній заяві зазначає, що розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону №1058 і довідки про доходи ОСОБА_2 має становити 8560,00 грн. Відповідач вважає таке твердження помилковим, оскільки статтею 37 Закону № 1058 визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника. Так, померлий чоловік позивача ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, як особа льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, відповідно до ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до ст. 37 Закону № 1058, базовою величиною для обчислення пенсії по втраті годувальника є саме розмір пенсії за віком, яку мав би отримувати годувальник. Отже, сума пенсії за вислугу років 17120,00 грн. померлого годувальника не може бути базовою величиною для обчислення розміру пенсії по втраті годувальника позивача. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника позивача не може обчислюватися, як 50% пенсії за вислугу років померлого годувальника, тому твердження позивача що розмір її пенсії має становити 8560,00 грн. є помилковим та жодним чином не обґрунтованим. У разі проведення перерахунку пенсії, розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника обчисленої за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 буде становити 2746,18 грн. = 4888.83 * 3.94193 * 0.28500 = 5492.36 грн. * 50%, де: 4888,83 - показник середньої заробітної плати для обчислення; 3.94193 - індивідуальний коефіцієнт заробітку; 0.28500 - індивідуальний коефіцієнт стажу; 5492,36 - загальний розмір пенсії за віком годувальника по Закону № 1058; 50 % - відсоток по втраті годувальника. Відповідач при обчисленні розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, керувався нормами Закону № 1058. Таким чином, за нормами Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі 50 % пенсії за віком померлого годувальника. Отже, базовою величиною для визначення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника (не розмір пенсії, яку отримував померлий годувальник на момент смерті). Тому підстави для обчислення розміру пенсії позивача як 50 % від розміру пенсії за вислугу років померлого годувальника відсутні, оскільки такий розрахунок суперечить нормам Закону № 1058. Окрім того, зауважує, що позивач у позовних вимогах просить призначити їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 24.11.2020 відповідно до п.3 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058. Дана норма застосовується лише при призначенні пенсії вперше. Оскільки, позивач на момент звернення з заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника отримувала пенсію по інвалідності, тому застосуванню підлягає ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, а не п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить протокол №598529 від 26.02.2003 (а.с.20).
Позивач з 18.10.2002 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від 18.10.2002 (а.с.25).
ІНФОРМАЦІЯ_1 Агулов ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 25.11.2020 (а.с.7).
08.12.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_2 (а.с.39).
Повідомленням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 14.12.2020 №0800-0207-8/67128, позивача повідомлено, що прийнято рішення про недоцільність перерахунку, оскільки розмір пенсії зменшується з 3153,87 грн. до 2746,18 грн. Відповідно до ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком по Закону №1058 померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. На момент смерті ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, як особа льотного та льотно-випробного складу, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (а.с.8).
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, звернулась до суду із вказаним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших передбачених джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058)
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону №1058).
Порядок та умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначено у статті 36 Закону №1058.
Так, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону №1058, непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Як встановлено судом, позивач відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є отримувачем пенсії по інвалідності. Також, у розумінні цього ж Закону вона є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, у зв'язку з чим має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону №1058 до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
З аналізу наведених норм права суд дійшов висновку, що особі надано право обирати вид пенсії, якщо вона має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника).
У даному випадку позивач є членом сім'ї померлого годувальника та отримує призначену їй пенсію по інвалідності та здійснила своє воєвиявлення на перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, шляхом подання до відповідача відповідної заяви. Даний факт підтверджено належними та допустимими доказами, не заперечується відповідачем, що доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в переведенні її з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Суд зауважує, що повідомленням від 14.12.2020 №0800-0207-8/67128, позивача повідомлено про недоцільність перерахунку пенсії, а відтак позивач була обізнана про можливе зменшення розміру її пенсії, однак маючи відповідне право обирати вид пенсії звернулась до суду із відповідними вимогами.
Окрім того, за приписами частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з пунктом 1.7 Порядку, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Днем звернення ОСОБА_1 до відповідача про переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є день подання нею заяви від 08.12.2020, що не заперечується сторонами.
Суд зазначає, оскільки позивач на момент звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв'язку із втратою годувальника отримувала пенсію по інвалідності, у зв'язку із чим приписи п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у даному випадку не застосовується, а відтак позовні вимоги в частині призначення пенсії з 24.11.2020 задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат в частині судового збору відповідно до вимог ст. 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 08.12.2020.
В решті позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.03.2021.
Суддя Ю.В. Калашник