12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 400/2/19
адміністративне провадження № К/9901/8867/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Миколаївської міської ради
про визнання протиправним та нечинним рішення №26/1 від 21.12.2000, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 (головуючий суддя - Мороз А.О.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді - Джабурія О.В., Кравченко К.В.)
І. Історія справи
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення від 21.12.2000 №26/1 «Про перейменування АДРЕСА_1 та внесення змін до п. 1 рішення міської ради від 03.03.2000 №17/20» з підстав його підробленості, з посиланням на лист Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 25.09.2018.
2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №1440/2366/18.
3. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 клопотання позивача про закриття провадження у справі задоволено, провадження у справі №440/2366/18 закрито.
4. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 скасовано, а справу направлено до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
5. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати на обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
6. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2019, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
7. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав дізнатись про спірне рішення у грудні 2000 року, тобто з дня опублікування його у газетах «Вечірній Миколаїв» від 23.12.2000 та «Південна правда» від 26.12.2000 у контексті інформації про XXVI сесію міської ради 23 скликання. Однак, позивачем не зазначено причини пропуску строку звернення до суду, та навпаки вказано, що строк звернення до адміністративного суду не пропущено.
8. Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що позивач вже звертався до Центрального районного суду міста Миколаєва з аналогічним позовом до Миколаївської міської ради, у якому просив визнати протиправним та нечинним рішення Миколаївської міської ради від 21.12.2000 № 26/1 «Про перейменування АДРЕСА_1 та внесення змін до п. 1 рішення міської ради від 03.03.2000 №17/20» (справа №490/2300/17), та який Одеським апеляційним адміністративним судом залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
9. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки, та зазначив, що позивач проживає на вказаній вулиці, тому про її перейменування він дізнався своєчасно. Крім того, апеляційний суд зауважив, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом, якщо він вважав, що рішенням відповідача порушуються його права та законні інтереси.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. 27 березня 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій позивач зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, і направити справу для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду.
11. У касаційній скарзі позивач вважає, що ним не було пропущено строку звернення до адміністративного суду. Позивач вказує, що підставою для оскарження спірного рішення відповідача стали причини його підробленості, про що йому стало відомо лише 25.09.2018 з листа Миколаївської місцевої прокуратури №1. У справі №490/2300/17 інші підстави оскарження рішення - порушення регламенту при його прийнятті. На переконання позивача, вказані обставини свідчать про те, що судами попередніх інстанцій було помилково застосовано ч. 3 ст. 123 КАС України та залишено позов без розгляду.
12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, та також стверджує про відсутність доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2019 для розгляду справи №400/2/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білоус О.В., судді - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
14. Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №645/0/78-19 від 06.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В, що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 для розгляду справи №400/2/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
17. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2021 адміністративну справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
18. Кодекс адміністративного судочинства України
18.1. Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18.2. Частинами 1, 3 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
18.3. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
IІІ. Позиція Верховного Суду
19. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем оспорюється рішення Миколаївської міської ради, яке було прийнято 21.12.2000. З позовною заявою позивач звернувся до суду у вересні 2018 року, тобто через 18 років після прийняття спірного рішення.
22. Залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій вказували на пропуск позивачем встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду. Зазначеною правовою нормою передбачено, що вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
23. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що про прийняття спірного рішення позивач мав дізнатися ще у 2000 році. При цьому судом апеляційної інстанції зауважено, що позивач не міг не знати про факт прийняття спірного рішення, оскільки проживає на вулиці, яку було перейменовано спірним рішенням.
24. В касаційній скарзі позивач посилається на те, що про підставу для цього позову йому стало відомо лише 25.09.2018 з листа Миколаївської місцевої прокуратури №1. Позивач стверджує, що в цьому листі міститься інформація про те, що спірне рішення Миколаївської міської ради є підробленим, і саме ця інформація спонукала його на звернення до суду з цим позовом.
25. Аналізуючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд зауважує, що в силу приписів ст. 122 КАС України строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення міської ради починає обраховуватися з дати, коли особа мала дізнатися про прийняття цього рішення. За загальним правилом такий строк становить шість місяців з дня оприлюднення рішення, якщо особа не доведе, що про прийняття рішення їй стало відомо пізніше.
26. З матеріалів справи судами встановлено, що про існування оскаржуваного рішення міської ради позивач дізнався ще у 2000 році, коли рішення було оприлюднено у газетах «Вечірній Миколаїв» та «Південна правда». Суди також звернули увагу на те, що позивач мешкає на вулиці, яку було перейменовано спірним рішенням Миколаївської міської ради. Позивач наведених обставин не спростовує, а лише зазначає, що строк на звернення до суду ним не пропущений, оскільки про підставу цього позову - ймовірну підробленість спірного рішення - він дізнався лише у 2018 році.
27. З цього приводу Верховний Суд зауважує, що обставини, на які посилається позивач щодо підстави позову, дають право позивачу на поновлення строку на оскарження спірного рішення, однак самі по собі не можуть свідчити про те, що позивач дізнався про спірне рішення лише у 2018 році та відповідно, про те, що строк звернення до адміністративного суду ним не був пропущений. Згідно з положеннями ст. 123 КАС України позивач має право заявити клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, про що і було зазначено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях. Крім того, в ухвалі від 04.01.2019 про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції було наголошено на необхідності надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду. Однак, позивачем не було заявлено відповідного клопотання, що мало наслідком залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.
28. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем не було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та не виконано вимоги ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 про залишення позовної заяви без руху.
29. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 відсутні.
30. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
32. З огляду на результат касаційного перегляду справи, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 400/2/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко