12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/16699/16
адміністративне провадження № К/9901/43831/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року у складі головуючого судді Аблова Э.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М. (головуючої), Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. у справі № 826/16699/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» (далі - ТОВ «ТЛ ГРУП», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості.
1.2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, позов задоволено.
1.3. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.10.2016 №100250003/2016/000065/2.
1.4. Стягнуто на користь ТОВ «ТЛ ГРУП» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено:
2. Між ТОВ «ТЛ ГРУП» та компанією «JNBK CORPORATION PTE LTD» 21.06.2012 укладено дилерський контракт №TL-01/06 (далі - контракт).
2.1. Згідно з розділом 1 контракту продавець передає, а дилер купує товар (автозапчастини) у відповідності до додатку до цього контракту.
2.2. Розділом 3 контракту передбачено, що ціна товару встановлюється в доларах США. Загальна сума контракту складає 1 500 000 доларів США. Ціна кожної партії товару вказана у відпорному додатку (інвойсі) до даного контракту.
2.3. Товар поставляється дилеру партіями на умовах DAP (Incoterms 2010) до складу в Києві, Україна, додаткового узгодженого сторонами в додатку до даного контракту. Вартість кожної партії визначається сторонами в додатку до даного контракту.
2.4. Додатковою угодою до дилерського контракту №TL-01/06 від 21.06.2012, 02.06.2016 сторони домовилися про продовження строку дії останнього до 31.12.2016.
2.5. З метою митного оформлення товару (гальмівні колодки для автомобілів торгової марки NiBK), поставка якого здійснюється відповідно до контракту, позивачем до митного органу було подано наступні документи: електронну митну декларацію №100250003/2016/142379; міжнародну автомобільну накладну CMR №LV-1231145 від 11.10.2016; рахунок фактуру (інвойс) № J16078 від 22.08.2016; пакувальний лист №PL16078 від 22.08.2016; додаткову угоду б/н від 02.06.2016 до дилерського контакту № TL-01/06 від 21.06.2012; дилерський контракт № TL-01/06 від 21.06.2012; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 11.10.2016, декларацію про походження товару (інвойс) № J16078 від 22.08.2016; копію митної декларації країни відправлення 16LTLUB000153F8AC6 від 11.10.2016.
2.6. За наслідком розгляду поданих документів відповідачем скеровано ТОВ «ТЛ ГРУП» електронне повідомлення, яким витребувано у декларанта додаткові документи, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; митну декларацію країни відправлення.
2.7. Листом від 17.10.2016 №70 позивач повідомив митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи та просив провести процедуру консультації у письмовому вигляді.
2.8. Крім того, у поданому декларантом листі, позивач зазначив, що постачальник продукції JNBK - світовий лідер в даній галузі. Продукція постачається на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» по «прямому» контракту, тому висновок ТПП чи ДЗІ носить сугубо інформаційний характер та також не впливає на ціноутворення.
2.9. Натомість, Київська міська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості від 17.10.2016 №100250003/2016/000065/2.
2.10. Підставами для його прийняття зазначено: відсутність поданого декларантом додатку на кожну партію товару (вантажу), складання якого передбачено п. 5.1 контракту; неможливість встановити вартість поставки партії, яка визначається сторонами згідно п. 5 контракту; відсутність зазначення в інвойсі та контракті реквізитів про розрахункові рахунки продавця та покупця.
2.11. Митний орган дійшов висновку, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортується (вартість операції) через заявлення неповних відомостей про митну вартість товарів.
2.12. У зв'язку з незгодою позивача з оскаржуваним рішенням, ним подано відповідачу нову митну декларацію №100250003/2016/142475 від 17.10.2016, за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій, відповідно до вимог пункту 7 статті 55 Митного кодексу України при умові сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів.
2.13. Внаслідок коригування митної вартості зобов'язання ТОВ «ТЛ ГРУП» щодо сплати митних платежів за митне оформлення товару збільшено на 74 217, 30 грн.
2.14. Не погоджуючись зі спірними рішенням митного органу, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем під час митного оформлення товару було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товарів, та не доведено неможливості застосування товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Київська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу задовольнити, судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4.1. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги докази та не надано правової оцінки документам, які були надано митницею під час судового розгляду справи.
5. Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
7. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
8. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
9. Відповідно до частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
10. За змістом частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
11. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
12. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості дає можливість витребувати додаткові документи у декларанта, та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
13. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
14. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
15. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
16. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
17. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
18. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
19. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
20. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
21. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
22. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
23. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням про коригування митної вартості товарів від 17.10.2016 №100250003/2016/000065/2 митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу.
24. Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що надані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей щодо чисельних значень складової митної вартості.
25. Зокрема, як зазначено в рішенні, відповідно до п. 1 контракту дилер купує товар згідно з додатками до цього контракту. Пунктом 5.2. передбачено складання додатку на кожну окрему партію вантажу, проте, на дану партію такий додаток не наданий. Окрім того, ні в контракті, ні в інвойсі не зазначено реквізити про розрахункові рахунки продавця та покупця.
26. Водночас, як встановлено судами, на партію товару, яка поставлялась за контрактом, було складено інвойс №J16078 від 22.06.2016, який відповідно до п. 10.6. контракту є його невід'ємною частиною, а відтак, посилання митного органу на відсутність додатку до контракту на партію товару як підставу вважати те, що декларантом подано неповні відомості стосовно митної вартості товару, є безпідставним.
27. Також судами враховано, що вартість поставки партії товару, який поставляється за контрактом чітко визначено в інвойсі №J1№J16078 від 22.06.2016, який надавався для проведення митного оформлення товару. Ціна товару в інвойсі визначена без будь-яких умов та є фіксованою.
28. Судами також обгрунтовано відхилено доводи митного органу про те, що ні в контракті, ні в інвойсі не зазначено реквізити про розрахункові рахунки продавця і покупця та вказано, що зазначення реквізитів, а саме розрахункових рахунків продавця та покупця не є обов'язковим при складанні зовнішньоекономічних договорів, оскільки вони можуть бути змінені при кожній окремій поставці товару. Натомість у контракті наявна інформація, яка дозволяє чітко ідентифікувати його сторони, зокрема назва підприємства, адреса.
29. При цьому, відсутність зазначення в контракті та в інвойсі реквізитів про розрахункові рахунки продавця та покупця не впливають на правильність визначення митної вартості товарів.
30. Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами контракту, який був наданий для підтвердження митної вартості товару, передбачено, що поставка товару дилеру (позивачу) здійснюється на умовах DAP (Incoterms 2010) до складу в Києві, Україна, додаткового узгодженого сторонами в додатку до даного контракту. Згідно умов цієї поставки, всі ризики та транспортні витрати, пов'язані із доставкою товару несе продавець. Таким чином, продавець на свій розсуд обирає шлях та вид транспорту, якими він доставлятиме товар дилеру. Договором передбачений обов'язок продавця доставити товар дилеру до складу в Україні, шляхи виконання цього обов'язку повністю покладаються на розсуд продавця.
31. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
32. Крім цього, як встановлено судами, з огляду на специфіку діяльності виробника відправлення товару з використання саме порту Литви-Клайпеда є більш економічно вигідним, оскільки в Литву виробником налагоджені оптові поставки товару. Тому сторонами був обраний такий маршрут транспортування. Також, виходячи з умов контракту відправку товару міг здійснювати продавець із власного складу або його партнери і постачальники з їхніх складів. Тобто, продавець, як особа, що взяла на себе зобов'язання здійснити доставку товару покупцю, міг самостійно визначати маршрут та спосіб доставки.
33. Водночас, спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути самостійною підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.
34. За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права.
35. Доводи касаційної скарги не підтвердились та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.
36. При цьому, колегія суддів наголошує, що за змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. З огляду на наведене, касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.
39. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
40. Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.
41. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 826/16699/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без змін.
42. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко