Рішення від 12.04.2010 по справі 17/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/5912.04.10

За позовомдочірнього підприємства "Хумана піпл ту піпл Україна"

До фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Провизнання недійсним договору

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача Галатюк Т.С., (дов.№147 від 01.04.2009р.)

Від відповідача ОСОБА_3 (дов. № 571 від 25.02.2010 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося дочірнє підприємство "Хумана піпл ту піпл Україна" з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 2, літ. "А" від 25.12.2007 р., недійсним з моменту укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що директор позивача, який підписав договір, не мав повного обсягу повноважень на його укладення, а позивач ввів відповідача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме: щодо існування у позивача права власності на орендовані відповідачем приміщення.

Крім того, у позовній заяві від 27.01.2010 р. позивач просив призначити судову будівельно-технічну експертизу по справі, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, на розгляд якої просив поставити наступні питання:

- які з приміщень відповідно до плану за поверхами нежитлового будинку № 2, літ. «А»по вул. Якуба Коласа, м. Київ, відносяться до категорії технічних приміщень?

- яка загальна площа технічних приміщень, що входять до складу нежитлового будинку № 2, літ. «А»по вул. Якуба Коласа, м. Київ?

- які з приміщень відповідно до плану за поверхами нежитлового будинку № 2, літ. «А»по вул. Якуба Коласа, м. Київ, відносяться до категорії приміщень громадського призначення?

- яка загальна площа приміщень громадського призначення, що входять до складу нежитлового будинку № 2, літ. «А»по вул. Якуба Коласа, м. Київ?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 р. порушено провадження у справі № 17/59 та призначено її до розгляду на 17.03.2010 р..

16.03.2010 р. до канцелярії суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому відхилив позовні вимоги, посилаючись на необґрунтованість доводів позивача щодо підстав визнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним, оскільки, на його думку, відповідачем був схвалений правочин та підписаний його директором, а право власності відповідача на орендоване відповідачем приміщення підтверджується доданими відповідачем документами по справі.

Крім того, до канцелярії господарського суду відповідач надав заперечення на клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, додане до позовної заяви, в якому зазначає, що призначення експертизи не має ніякого відношення до предмету спору.

У задоволення вказаного клопотання позивача відмовлено судом з підстав, які викладені в мотивувальній частині рішення.

У судове засідання 17.03.2010 р. позивач витребуваних ухвалою суду документів не надав, повноважних представників у судове засідання не направив, про причини їх неявки не повідомив.

У зв'язку з неявкою представників позивача, невиконанням позивачем вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 31.03.2010 р..

31.03.2010 р. позивач у черговий раз не з'явився до суду, передавши клопотання про оголошення повного тексту рішення.

У судовому засіданні 31.03.2010р. оголошено перерву до 12.04.2010 р. для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25 грудня 2007 року між дочірнім підприємством «Хумана піпл ту піпл Україна»в особі директора Тараби Марії Миколаївни (далі - позивач) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору відповідач передає позивачеві в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення, загальною площею 270 кв. м. на строк, зазначений в пункті 5.1. цього Договору.

Приміщення розташоване в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. № 2.

Технічний стан та інші характеристики приміщення, що передається в оренду на умовах цього Договору, зафіксовані в акті приймання-передачі (додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього Договору, повністю задовольняють позивача.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що вказане приміщення належить відповідачеві на праві власності, що підтверджується правовстановлюючими документами відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 1.5. Договору, приміщення, зазначене в пункті 1.1. Договору, що передається в оренду на умовах цього Договору, повинно бути використане позивачем виключно за призначенням, а саме: для розміщення магазину.

Пунктами 3.1., 3.4. Договору визначено, що за оренду приміщення, позивач сплачує відповідачеві щомісячно оренду плату в розмірі 34087,00 грн., що еквівалентно 6750 доларів США по курсу НБУ, виходячи з розрахунку 126 грн. 25 коп. за один кв. м., що еквівалентно 25 доларів США по курсу НБУ, та вартість комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5.1. Договір набуває чинності з 01.01.2009 р. та діє до 31.12.2010 р..

До вказаного Договору сторони уклали акт прийому-передачі об'єкта оренди від 01.01.2008 р., яким встановили факт належної передачі в оренду об'єкта оренди від відповідача до позивача, справний технічний стан об'єкта оренди та відсутність взаємних претензій до стану об'єкту оренди.

01.11.2008 р. між позивачем в особі нового керівника Пюро С.Г. та відповідачем по справі була укладена додаткова угода № 1, якою сторони погодили, що позивач, крім щомісячної орендної плати, одноразово сплачує на користь відповідача орендну плату в сумі, визначеній умовами договору за останній місяць оренди.

01.02.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 2, якою погодили, що вартість щомісячної орендної плати за користування орендованим приміщенням загальною площею 270 кв. м. з 01.02.2009 р. становить 43000,00 грн.

Зі сторони позивача додаткову угоду № 2 уклав новий керівник дочірнього підприємства "Хумана піпл ту піпл Україна" Щегельська Л.І.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що Договір був підписаний директором позивача, який не мав повного обсягу повноважень на його підписання, оскільки на час підписання Договору діяла редакція статуту, в пункті 8 якого містились обмеження де вказано що директор укладає, змінює без письмової згоди власника угоди та інші договору, одноразова або сумарна сума яких не перевищує еквівалент 5000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ у гривнях, а на суму, що перевищує вказаний розмір -виключно за письмовою згодою власника. Враховуючи те, що в пункті 1.1. Договору визначено, що позивач зобов'язаний був сплачувати щомісячну оренду плату в розмірі 34087,00 грн., що на момент укладення Договору було еквівалентно 6750 доларів США, то уклавши цей Договір директор перевищив повноваження, передбачені статутними документами, а саме: уклав договір оренди без письмової згоди власника на суму, що перевищує 5000,00 доларів США, що, на думку позивача, є підставою для визнання договору недійсним.

Згідно зі статутом дочірнього підприємства "Хумана піпл ту піпл Україна", затвердженого рішенням правління відкритої установи "Humana People To People Baltic" № 1 від 05.02.2004 р. та зареєстрованого Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією за реєстраційним № 36450 від 27.02.2003 р., відповідно до положень пункту 8 цього Статуту, директор укладає, змінює чи припиняє без письмової згоди власника угоди та інші договори одноразова або сумарна сума яких не перевищує еквівалент 5000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ у гривнях, а на суму, що перевищує вказаний тут розмір, -виключно за письмовою згодою власника.

Як вбачається зі статуту дочірнього підприємства "Хумана піпл ту піпл Україна" в новій редакції, затвердженій рішенням власника від 20.11.2007 р., державну реєстрацію змін до якого проведено державним реєстратором 27.03.2008 р., директор підприємства уповноважений укладати будь-які угоди та інші юридичні акти, тобто жодних обмежень повноважень директора позивача щодо укладання, зміни або припинення угод не має.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 3.1. Договору сторони встановили, що за оренду приміщення позивач сплачує відповідачеві орендну плату за кожен місяць користування нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Якуба Коласа, 2, літ. «А», площею 270 кв. м., в розмірі 34087,00 грн., що еквівалентно 6750 доларів США по курсу НБУ, виходячи з розрахунку 126 грн. 25 коп. за 1 квадратний метр, що еквівалентно 25 доларів США по курсу НБУ.

Відповідно до положень частини 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Судом встановлено, що позивачем вчинялись дії, які свідчать про схвалення дій директора позивача, а саме: з січня 2008 року по березень 2009 року сплачувалась орендна плата, були підписані акти надання послуг по оренді нежитлового приміщення від 31.01.008 р., від 29.02.2008 р., від 31.03.2008 р., від 30.04.2008 р., від 31.05.2008 р., від 30.06.2008 р., від 31.07.2008 р., від 31.08.2008 р., від 30.09.2008 р., від 31.10.2008 р., від 30.11.2008 р., від 31.12.2008р., від 31.01.2009 р., від 28.02.2009 р., від 31.03.2009 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, було укладено додаткові угоди до Договору.

Отже, позивач своїми діями схвалив дії директора, тому твердження позивача, про те, що Договір підлягає визнанню недійсним, оскільки директор позивача не мав права укладати даний договір оренди без письмової згоди власника підприємства, на думку суду, є необґрунтованим, а вимога про визнання Договору недійсним з цих підстав задоволенню не підлягає.

Вказана позиція суду підтверджується роз'ясненнями Вищого арбітражного суду від 12.03.1999 р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", в пункті 9.2. яких зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні тощо). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Крім того, у своїй позовній заяві позивач зазначає, що Договір було укладено під впливом обману та особою (відповідачем), яка не мала права на його підписання, оскільки у відповідача були відсутні правовстановлюючі документи і, відповідно, право власності на нежитлове приміщення цокольного поверху, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 2, літ. «А».

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 13.02.1007 р. № 472983, виданим Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи та оригінал якого досліджено судом у судових засіданнях, нежилі приміщення з № 1 по № 23 (групи приміщень № 473), з № 1 по № 14 (групи приміщень № 474) -культурно-оздоровчий блок загальною площею 645,60 кв. м., які розташовані в місті Києві по вул. Я. Коласа, № 2 ( літ «А»), належать відповідачеві по справі - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на праві приватної власності.

Судом встановлено, що частина вказаного нежитлового приміщення, а саме: приміщення цокольного поверху площею 270 кв. м., була передана позивачу за Договором.

Що стосується приміщень, які відповідач передав за договором оренди, то як вбачається з матеріалів справи та підтверджується свідоцтвом про право власності, наданим відповідачем, всі приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень № 473), що були передані відповідачем позивачу за оспорюваним договором, входять до групи нежилих приміщень, що належать відповідачу на праві приватної власності та не є приміщенням загальнобудинкового використання (спільною власністю мешканців будинку) та не є допоміжними приміщеннями загальнобудинкового використання.

Доводи позивача про те, що ані в момент підписання договору, ані протягом двох років, починаючи з 2007 року на неодноразові вимоги позивача, відповідач жодного разу не надав документ, що посвідчує його право власності на орендовані позивачем приміщення, не приймається судом як безпідставні.

Клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи по справі з питань, які наведені позивачем у клопотанні, задоволенню не підлягає, з огляду на те, що дослідження судового експерта з наведених питань жодним чином не відносяться до предмету спору у справі № 17/59, та є такими, що стосуються технічних характеристик приміщення або його окремих частини та не впливають на вирішення даного спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання договору оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 2, літ. "А" від 25.12.2007 р., недійсним з моменту укладення задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта наведених сторонами доказів, судом не приймається як такі, що не мають значення для справи, та не впливають на розгляд справи по суті.

У разі відмови в позову судові витрати покладаються на позивача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.Г. Удалова

Попередній документ
9549306
Наступний документ
9549309
Інформація про рішення:
№ рішення: 9549307
№ справи: 17/59
Дата рішення: 12.04.2010
Дата публікації: 22.11.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Інший спір про орендні правовідносини