ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/6831.03.10
Cправа № 17/68 31.03.2010 р.
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
До відповідачаФізичної особи -підприємця Козаченко Олени Костянтинівни
Простягнення 6805,50 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивачаШмагалов О.В. (за дов.)
Від відповідачаПасько С.А. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до фізичної особи -підприємця Козаченко Олени Костянтинівни про стягнення заборгованості в сумі 7000,96 грн. за договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами № 2349/ТК від 03.05.2007 р., з яких 6 216,20 грн. -основний борг, 311, 45 грн. -інфляційні збитки, 121,97 грн. -три проценти річних, 351,25 грн. -пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 р. порушено провадження у справі № 17/68 та призначено її розгляд на 03.03.2010 р..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 17.03.2010 р., у зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача та необхідністю витребування доказів по справі.
17.03.2010 р. до канцелярії суду відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому також просив суд зобов'язати позивача надати відповідачу додані до позовної заяви документи.
Відповідач у судове засідання повноважних представників не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав письмове пояснення щодо нарахування пені, в якому зменшив розмір позовних вимог на суму помилково нарахованої пені, внаслідок чого сума позову становить 6805,5 грн., в тому числі 6216,29 грн. основного боргу, 311,45 грн. інфляційних нарахувань, 121,97 грн. трьох процентів річних та 155,79 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2010 р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2010 р..
У судове засідання 31.03.2010 р. представник відповідача з'явився та надав суду письмові пояснення по справі, в яких позовні вимоги відхилив в повному обсязі. Так, представник зазначив, що відповідач на даний момент не здійснює той вид підприємницької діяльності, яким займався на час укладення договору з позивачем. Крім того, відповідач пояснив, що за договором, укладеним між позивачем та відповідачем по справі, здійснював діяльність до кінця червня 2009 року, про що знав позивач. Враховуючи те, що відповідач не користується приміщенням, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди нежитлового приміщення, тому, на його думку, відсутні підстави для сплати платежів за розміщення об'єктів реклами.
Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів та просив витребувати у комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»інформацію про те, чи належить магазин за вказаною адресою суб'єкту підприємницької діяльності Бірець А.В.
Відповідно до частини 3 статті 38 ГПК України сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підставі, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
У задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовлено судом з підстав його необґрунтованості та невідповідності вимогам статті 38 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
03.05.2007 р. між комунальним підприємством «Київреклама»(далі - підприємством) та фізичною особою -підприємцем Козаченко Оленою Костянтинівною (далі - розповсюджувач зовнішньої реклами) було укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами № 2349/ТК (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору та на виконання «Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві», Робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користуванням місцем (-ями) за адресою (-ами) відповідно до Додатку, який є невід'ємною частиною Договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації (надалі - Дозвіл) на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (надалі - ОЗР), а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням -для розміщення ОЗР, здійснює оплату за право користування місцем та звільняє у триденний термін місце після закінчення терміну дії Дозволу (та/або Договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію Дозволу та/або цього Договору.
Відповідно до пункту 4.2. Договору розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця. За письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами рахунки можуть надсилатися Робочим органом на електронну поштову скриньку, за адресою, вказаною у заяві.
Відповідно до пункту 4.5 Договору плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами (відповідачем) щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, наданим Робочим органом, на поточний рахунок останнього. Допускається авансове перерахування коштів.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що строк дії останнього визначається по кожному місцю розташуванню ОЗР окремо в додатках, які є невід'ємною частиною Договору. Строк дії цього Договору може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди та внесення змін до додатків (адресних програм).
Згідно з адресною програмою, дата кінця строку дії Договору по місцю розташування ОЗР за адресою: Голосіївський район, вул. Саксаганського, 29, визначено до 01.01.2012 р..
Судом встановлено, що до вказаного Договору сторони уклали Додаток № 1 від 03.05.2007 р., в якому визначили вид ОЗР, місце їх розміщення та базову вартість за користування місцем ОЗР.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»(далі -Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 28.09.2006р. № 8/65 «Про реорганізацію госпрозрахункової організації «Київреклама»у комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»госпрозрахункова організація «Київреклама»перетворена у комунальне підприємство «Київреклама»та віднесена до сфери управління Головного управління питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.
Згідно з пунктом 4.1.1 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 р. № 1100 (зареєстровано в Головному управління юстиції в м. Києві 28.08.2007 р. за № 21/756) комунальне підприємство «Київреклама»укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та здійснює контроль за своєчасним надходженням плати за укладеними договорами.
Згідно з пунктом 16.1 Порядку підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є укладений договір на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з підпунктами 16.6-16.8 Порядку плата за право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва незалежно від відомчої належності такого місця, щомісячно нараховується комунальним підприємством «Київреклама»та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами згідно з умовами договору на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності міста Києва виключно на відповідний поточний рахунок КП «Київреклама»та розподіляється комунальним підприємством «Київреклама»наступним чином:
- 60% коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету;
- 40% залишаються у розпорядженні комунального підприємства «Київреклама»на своє утримання та виконання функціональних обов'язків.
Утримання місць розміщення рекламних засобів здійснюється самостійно розповсюджувачами зовнішньої реклами або на підставі договорів з власниками (балансоутримувачами) цих місць.
Визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Києва, здійснюється виключно у порядку, затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не включає в себе податок на додану вартість та податок на рекламу, які мають бути обчислені додатково відповідно до вимог чинного законодавства.
Розмір плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не може встановлюватися залежно від змісту реклами.
Відповідно до пункту 1 «Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва», який затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 9 липня 2007 р. № 852) плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - плата), складається з базових тарифів та коефіцієнтів диференціації плати залежно від зони розміщення засобу зовнішньої реклами (далі - коригуючі коефіцієнти), на які послідовно перемножується базова плата.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату за тимчасове використання місць для розміщення ОЗР на загальну суму 6216,29 грн., які містяться в матеріалах справи, проте станом на час пред'явлення позивачем позову до суду відповідач не розрахувався з позивачем і його заборгованість перед позивачем за Договором складає 6216,29 грн.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Посилання відповідача на те, що останній припинив користування місцем для розміщення зовнішньої реклами з липня 2009 року, у зв'язку з закінченням терміну дії Договору найму нежитлового приміщення від 27.06.2006 р., у зв'язку з чим, на думку відповідача, зобов'язання по оплаті є припиненими з моменту припинення користування місцем для розміщення зовнішньої реклами, не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7.4 Договору, якщо під час виконання умов цього останнього розповсюджувач зовнішньої реклами виявить бажання достроково припинити термін його дії (в повному обсязі або в частині окремих місць, наданих для розміщення ОЗР), останній зобов'язується письмово, не пізніше ніж за 1 місяць до запланованої дати припинення Договору повідомити про це Робочий орган.
Крім того, згідно з частиною 2 пункту 7.4 Договору, в цьому випадку всі зобов'язання сторін, пов'язані з наданням місць для розташування ОЗР, в частині яких розповсюджувачем зовнішньої реклами заявлено відмову від виконання умов цього Договору, припиняються при умові, що розповсюджувачем зовнішньої реклами належним чином виконані зобов'язання щодо здійснення демонтажу ОЗР в порядку та в строки, визначені цим Договором, проведені роботи по відновленню благоустрою місць розміщення ОЗР після їх демонтажу, а також, проведені розрахунки з Робочим органом у повному обсязі на день припинення зобов'язань.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено належне повідомлення позивача про наведені в поясненнях обставини, що передбачено пунктом 7.4. Договору, вказані вище твердження відповідача не є обґрунтованими.
Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по своєчасній оплаті за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів в сумі 6216,29 грн. не виконав, а тому позовні вимоги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»щодо стягнення з фізичної особи -підприємця Козаченко Олени Костянтинівни в сумі 6216,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційна складова боргу становить 311,45 грн., три проценти річних становлять 121,97 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.3 Договору встановлено, що за несвоєчасну або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (ями), розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Враховуючи норми Цивільного кодексу України та вимоги положень статі 232 Господарського кодексу України, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 155,79 грн. підлягають задоволенню за уточненим розрахунком позивача, перевіреним судом.
Суд приймає розрахунок заборгованості, уточнений розрахунок пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця Козаченко Олени Костянтинівни (04068, м. Київ, вул. Грозненська, 18, кв. 115; 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 29, код 2483211507), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, рахунок 2600333023122 у Києво-Святошинському відділенні КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код 26199714) 6216,29 грн. основного боргу, 311,45 грн. інфляційних нарахувань, 121,97 грн. трьох процентів річних, 155,79 грн. пені, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 15.04.2010 р.