Справа № 199/7927/15-ц
(2/199/477/21)
11.03.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Маляренко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора та ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора та ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю.
Ухвалою суду від 13.12.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора та ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю, - залишено без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
12.12.2019 року третьою особою ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду.
Постановою Дніпровського апеляційного суду віл 08.04.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено та ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2018 року - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Після повернення справи до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, у судові засідання, які відбувалися 26.05.2020 року, 23.06.2020 року, 09.09.2020 року, 07.12.2020 року та 26.01.2021 року та 11.03.2021 року позивач ОСОБА_1 жодного разу не з'являлися, повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток (а.с.15,23,37,44,54,57). Із заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у відсутність позивач не зверталася.
Згідно з ч.ч. 3, 9 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями ст.8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі; Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі №658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що належним чином повідомлений про день та час розгляду справи позивач повторно, жодного разу не з'явився до суду у судове засідання, суд вважає, відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора та ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю, - залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 62, 128, 130, 131, 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора та ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.Г. Якименко