справа №380/11730/20
12 березня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін, за наявними матеріалами) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 10.12.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з такими вимогами: - визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане ним речове майно в сумі 40982,56 грн.; - стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане ним речове майно в сумі 40982,56 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу за контрактом в Національної гвардії України. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України №103 від 14.05.2020 з ним припинено контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. В цьому наказі обумовлено виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 40982,56 грн. Позивач стверджує, що на день його звільнення відповідач не провів виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. У зв'язку з тим, що виплата зазначеної грошової компенсації тривала кілька місяців після фактичного звільнення позивача з військової служби, в листопаді 2020 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про здійснення виплати нарахованої йому компенсації вартості за неотримане речове майно. Листом №50/02/27-1651 від 11.11.2020 ВЧ НОМЕР_1 поінформувала заявника, що заявка на суму компенсації за неотримане речове майно направлена у відділ речового забезпечення ЗТУ, при надходженні коштів з ОСОБА_1 будуть проведені відповідні розрахунки. Позивач вказує, що станом на грудень 2020 року згадану виплату не отримав, вважає це проявом протиправної бездіяльності відповідача, що порушує його майнові права.
Суд ухвалою від 19.01.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та призначив таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог. Копію ухвали суду від 19.01.2021 та позовних матеріалів відповідач отримав 17.02.2021, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 29).
Відповідач, ВЧ НОМЕР_1 відзиву на позов у встановлений судом строк (до 04.03.2021) не подав, позовних вимог ОСОБА_1 не спростував. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд заслухав доводи сторін, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 проходив військову службу в військову службу за контрактом в Національної гвардії України. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України №103 від 14.05.2020 з старшим прапорщиком ОСОБА_1 припинено контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 4). В цьому наказі на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 визначено виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 40982,56 грн. Відповідно до довідки №182 від 14.05.2020 вартість речового майна, що належала до видачі старшому прапорщику ОСОБА_1 , налічувала сто одинадцять предметів на суму 40982,56 грн. (а.с. 5).
У зв'язку з тим, що виплата грошової компенсації на виконання цього наказу не здійснювалася впродовж кількох місяців після звільнення позивача з військової служби, ОСОБА_1 позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.11.2020 про виплату нарахованої йому компенсації вартості за неотримане речове майно. Листом №50/02/27-1651 від 11.11.2020 ВЧ НОМЕР_1 поінформувала заявника, що заявка на суму компенсації за неотримане речове майно направлена у відділ речового забезпечення ЗТУ, при надходженні коштів з ОСОБА_1 будуть проведені відповідні розрахунки (а.с. 8).
Станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом (10.12.2020) відповідач не здійснив виплату позивачу грошової компенсації вартості за неотримане ним речове майно в сумі 40982,56 грн. Сторони не повідомили суд про зміну ситуації станом на дату постановлення судом рішення.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 та пункту 2 частини першої статті 19 КАС України спори з приводу проходження та звільнення з публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначає Закон України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 №876-VII (далі -Закон №876-VII). Відповідно до частини третьої статті 20 Закон №876-VII норми забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України військовою формою одягу, спеціальним одягом, взуттям та спорядженням, а також іншими предметами речового майна визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону №876-VII військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). В статті 9 цього Закону закріплено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з статтею 91 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178). Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація). Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Згідно з пунктом 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008). Відповідно до пункту 3 зазначеного Указу Президента постановлено поширити дію Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого цим Указом, та статті 2 цього Указу на військовослужбовців Національної гвардії України.
Відповідно до пункту 242 Положення №1153/2008:
- після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання (абзац перший);
- особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац третій).
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
При звільненні з військової служби ОСОБА_1 нарахована грошова компенсація в сумі 40982,56 грн. вартості належного йому, проте не виданого під час проходження служби речового майна (а.с. 4). Відповідач порушив норми Порядку №178 та Положення №1153/2008, оскільки станом на дату виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини нарахував, проте не виплатив йому грошову компенсацію за речове майно. Суд кваліфікує таку ситуацію протиправну бездіяльність відповідача. Суд при прийнятті рішення також враховує, що відповідач відзиву на позов не подав, позовних вимог ОСОБА_1 не спростував, доказів виплати позивачу належної при звільнення суми грошової компенсації вартості за неотримане речове суду не надав. Належним та ефективним способом відновлення прав позивача є стягнення з відповідача суми заборгованості.
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_2 про стягнення 40982,56 грн. грошової компенсації вартості за неотримане речове майно є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 40982,56 грн.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) 40982 (сорок тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 56 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.