справа №380/5829/20
з питань строку звернення до суду
10 березня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
від позивача ОСОБА_1 ,
від відповідача 1 Філіпова Г.М.,
від відповідача 2 Пітков І.Л.,
третя особа ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та його поновлення та заяву представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в особі Голови Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на військовій службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в особі Голови Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , в якій, з врахуванням заяв від 02.12.2020 /арк.спр.136-137/, від 02.02.2021 /Т.2, арк.спр.91-97/, просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Голови Державної прикордонної служби України щодо не призначення полковника ОСОБА_3 на посаду начальника відділу кадрів Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України у зв'язку із проведенням організаційно - шатних заходів, оголошених директивою Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.09.2019 № 58 ДСК;
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби України від 22.06.2020 № 576-ОС в частині звільнення полковника ОСОБА_3 з військової служби в запас за підпунктом «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02.07.2020 № 312 - ОС в частині, що стосується ОСОБА_3 про виключення із списків особового складу, усіх видів забезпечення Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України;
- поновити полковника ОСОБА_3 на військовій службі в Державній прикордонній службі України;
- зобов'язати Голову Державної прикордонної служби України прийняти наказ про поновлення полковника ОСОБА_3 на попередній посаді (начальник відділу кадрів Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України);
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із 05.08.2020 до дня фактичного поновлення на військовій службі та на посаді;
- визнати протиправним та скасувати наказ №1384-ОС від 19.12.2019 в частині звільнення позивача із посади начальника відділу кадрів Західного регіонального управління та зарахування в розпорядження начальника цього ж регіонального управління;
- рішення суду в частині зобов'язання Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у межах розміру місячного грошового забезпечення та в частині поновлення на військовій службі та на посаді допустити до негайного виконання.
Ухвалою суду від 27.07.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні 03.02.2021 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив прохальну частину позову доповнити вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Голови Державної прикордонної служби України від 19.12.2019 №1348-ОС в частині звільнення полковника ОСОБА_3 , із посади начальника відділу кадрів Західного регіонального управління та зарахування в розпорядження начальника цього ж регіонального управління.
24.02.2021 за вх. №1882ел. від представника 1 надійшла заява про залишення без руху позовної заяви в частині вищевказаної вимоги. Зазначено, що строк для оскарження цієї ухвали становить один місяць, однак до суду з такою звернувся аж майже через один рік. З врахуванням викладеного, представник відповідача 1 вважав, що позовну заяву слід залишити без руху для подання позивачем клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Представник позивача просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.
Представники відповідача та третя особа підтримали клопотання відповідача 1.
Суд заслухав думку представників сторін та вирішуючи питання строку звернення до суду у цій справі керується таким.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Оскаржуваний наказ №1348-ОС «Про особовий склад», за яким полковника ОСОБА_3 після звільнення з посади начальника відділу кадрів Західного регіонального управління Державної прикордонної служби, згідно з підпунктом 1 п. 127 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України належить зарахуванню у розпорядження начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, винесено 19.12.2019.
Отже місячний строк для його оскарження завершився 19.01.2020. Оскільки заяву про збільшення позовних вимог позивач подав лише у підготовчому засіданні 03.02.2021 строк його оскарження пропущено.
Відповідно до приписів КАС України вимоги до позовної заяви визначено відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Зокрема відповідно до приписів ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак оскільки позивач у своїй заяві просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом та поновити його, заява відповідача 1 про залишення позовної заяви без руху у цій частині (після прийняття такої заяви та включення цієї позовної вимоги до позовних вимог) для надання позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання належним чином оформленої уточненої позовної заяви та заяви про поновлення строку разом із доказами поважності причин його пропуску задоволенню не підлягає, оскільки відповідні заява та пояснення позивачем надано у заяві про збільшення позовних вимог /арк.спр.91-97/.
Стосовно питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду та поновлення відповідних строків, суд зазначає таке.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначив, що у позивача не було жодних сумніві, що із огляду на його професійну (фахову) підготовку, досвід служби, рівень освіти Адміністрація після прийняття рішення про виведення в розпорядження запропонує позивачу та призначить на відповідну посаду з урахуванням професійної (фахової) підготовки за відповідним напрямом чи основною чи спорідненою спеціальністю, освітньо-кваліфікаційним рівнем та досвідом служби за фахом.
Однак як зауважив представник позивача, істинна причина рішення про виведення позивача в розпорядження стала відома позивачу лише із заяв по суті та додатково наданих доказів. А також після ознайомлення із документами із обмеженим доступом в суді, в як стало зрозуміло, що такою фактично причиною виведення позивача в розпорядження було створення умов за яких посада, на якій мав переважне право проходити службу позивач стала не вакантною і як наслідок звільнено позивача.
Із огляду на зазначене вважає за необхідне оскаржити відповідне рішення відповідача 1, як одного з елементів ланцюга протиправних дій, про які позивач дізнався під час підготовки справи і ознайомлення з її матеріалами 15.01.2021.
На запитання суду чи позивача ознайомлено із наказом №1338-ОС від 19.02.2019 повідомлено що такий доведено до відома на той час заступника позивача як начальника відділу кадрів.
Суд вважає підставними покликання представника позивача про те. що належним ознайомленням із наказами в Державній прикордонній службі по особовому складу є слід вважати доведення їх до відома тих кого вони стосуються та/або під особистий підпис.
Вказане лише підтверджує покликання представника позивача на ознайомлення із оскаржуваним наказом в ході розгляду цієї справи та після ознайомлення з матеріалами справи.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року по справі №463/1221/17 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява позивача є обґрунтована, причини у ній викладені - поважні, а пропущений строк звернення до суду слід поновити.
Керуючись ст.ст. 121-122, 241-243, 248, 256, 294, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -
1. Клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду задовольнити.
2. Поновити строк звернення до суду з позовною вимогою про оскарження наказу голови Державної прикордонної служби України від 19.12.2019 №1348-ОС.
3. У задоволенні клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала з питань строку звернення до суду окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на рішення суду прийняте за результатами розгляду адміністративної справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.03.2021.
Суддя Кравців О.Р.