12 березня 2021 року справа № 340/5572/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправною відмови у перерахунку основної і додаткової пенсії відповідно до приписів статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року (а.с.1-5).
Водночас, просив суд зобов'язати відповідача перерахувати пенсію, сплативши додаткові кошти з урахуванням раніше виплачених.
Стверджує, що Управління припустилось помилки, застосувавши до спірних правовідносин у згаданий час приписи підзаконного нормативно-правового акту, а не Закону.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.38-40).
Пояснив, що пропущений строк звернення до суду.
Разом з тим, зазначив, що здійснював виплати на підставі постанови Уряду України, якому законодавець делегував право встановлювати їх розмір.
Ухвалою суду від 08 грудня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.33-34).
Ухвалою суду від 29 січня 2021 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а, де вирішувалось питання про застосування строків звернення до суду в аналогічних правовідносинах (а.с.62-63).
Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року поновлено провадження у справі (а.с.71-72).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, позивач перебуває на пенсійному обліку в Управлінні з 1991 року і отримує пенсію по інвалідності на підставі приписів Закону (а.с.110).
На день призначення пенсії відносно позивача встановлено стан інвалідності (2 група), яка пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.10-12, 11-114).
Стан інвалідності діє і до цього часу (а.с.110).
Визнаний учасником ліквідації згаданих наслідків (категорія 1) (а.с.8).
29 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача зі заявою про перерахунок основної і додаткової пенсії за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі приписів статей 50, 54 Закону (а.с.13-15).
Управління листом від 12 жовтня 2020 року відмовило у задоволенні заяви, зазначивши, що основна і додаткова пенсії по інвалідності учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нараховувались відповідно до приписів постанови Уряду України від 23 листопада 2011 року №1210 (а.с.17).
Позов подано до суду 04 грудня 2020 року (а.с.31).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
24 грудня 2020 року Велика Палата Верховного Суду вирішила справу за позовом пенсіонера до територіального підрозділу Пенсійного фонду України (справа №510/1286/16-а).
Пенсіонер звернувся до суду у серпні 2016 року і просив перерахувати пенсію з липня 2009 року.
Верховний Суд зробив такі висновки.
«Велика Палата Верховного Суду вважає, що, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.»
«Разом з тим питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, що передує вирішенню спору по суті (стаття 99 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, стаття 122 КАС), слід розмежовувати з питанням щодо застосування строку (періоду), за який проводиться перерахунок пенсії, у разі встановлення судом вини пенсійного органу.
У цій справі суди попередніх інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується й колегія суддів Великої Палати Верховного Суду, що при призначенні пенсії позивачці не було враховано всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку із чим відповідні дії Управління ПФУ слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії.
Однак ОСОБА_1 звернулася до Управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку про складові заробітної плати для обчислення розміру пенсії лише 1 серпня 2016 року, що, на думку Великої Палати Верховного Суду, також свідчить про відсутність вини пенсійного органу щодо неврахування для обчислення пенсії спірних додаткових виплат.
За таких обставин до спірних правовідносин має бути застосовано положення статті 98 Закону № 1788-ХІІ, якою передбачено, що перерахунок пенсії проводиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Частиною другою цієї норми встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами Закону № 1788-ХІІ. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.»
Вивчивши рішення Верховного Суду, суд погоджується з його правовими висновками.
Невиплату пенсії у повному розмірі позивач обґрунтовує безпідставним застосуванням норми підзаконного акту.
Таким чином, невиплату пенсії пов'язує з наявністю виключно вини відповідача.
Отже, строк звернення до суду (6 місяців), який встановлено приписами частини 2 статті 122 КАС України, треба обчислювати з дня отримання роз'яснень Управління про відсутність підстав перерахунку пенсії.
Позивач його не пропустив.
Пенсія має бути перерахована за вказаний у позові період, так як у позивача не існувало обов'язку надання додаткових документів до Управління.
Обґрунтування порушено права.
Так, станом на час виникнення права на пенсію по інвалідності (1991 рік) як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1 категорія і інвалідність 2 групи) приписами статті 49 Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами статті 50 Закону встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за
віком.
Отже, позивач набув право на щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Приписами частин 2 і 3 статті 54 Закону передбачено, що для осіб, які віднесені до 1 категорії, обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадяться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому вони не можуть перевищувати по II групі інвалідності - 29 мінімальних пенсій за віком.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Отже, позивач набув право на пенсію у розмірі, що не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року (далі - Закон 2) Розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (норма права визнана такою, що відповідає Конституції України (є конституційною) згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року N20-рп/2011).
Тому, Законом 2 Уряду України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання вимог Закону 2 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року №745, приписами пунктів 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
Наділі приписами пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено, що норми і положення статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.
Згідно абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
З 01 січня 2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон 3) не встановлювалось жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій на підставі приписів статей 50 та 54 Закону.
Чинним залишався й Порядок.
Враховуючи принцип пріоритетності закону над підзаконним нормативно-правовим актом (припис частини 3 статті 7 КАС України), з 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій мало здійснюватися у розмірі, який встановлено приписами статей 50 і 54 Закону (в редакції на час виникнення права на пенсію).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»» (далі - Закон 4) від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 03 серпня того ж року, Розділ Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 67, яким встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
Отже, з 03 серпня 2014 року Законом 4 Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тому, в період з 01 січня по 02 серпня 2014 року Управління мало нараховувати та виплачувати позивачу основну і додаткову пенсію в розмірах, які встановленні приписами статей 50 і 54 Закону, а не Порядку.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії.
Невиплата пенсії у повному розмірі обумовлена очевидною помилкою Управління, котре, вибираючи між нормами Закону і Порядку, надало пріоритет останньому.
Таким чином, позов належить задовільнити.
Правовий висновок суду поділяє і Верховний Суд (постанова від 21 лютого 2018 року справа №619/2262/17) (а.с.104-108).
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у перерахунку пенсії і додаткової пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати основну і додаткову пенсію ОСОБА_1 за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і 75% мінімальної пенсії за віком та доплатити додаткові кошти, врахувавши раніше сплачені.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості з виплати пенсії за січень 2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей