05 березня 2021 року' м. Кропивницький Справа № 340/39/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, поданою представником - адвокатом Дорошенком С.М., в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати учаснику бойових дій ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 рік у встановленому законом розмірі;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату учаснику бойових дій ОСОБА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 недоплаченої суму 6800 грн. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік (із урахуванням раніше виплаченої суми).
Також представник позивача просить суду стягнути із Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 , 2,0 (дві) тис. грн. витрат на кваліфіковану правову допомогу адвоката.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за 2020 рік позивачу була виплачена щорічна разова допомога до 05 травня як для учасників бойових дій у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року, а саме у сумі 1390 грн. На переконання позивача така допомога має виплачуватися у розмірі, встановленому частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком), а не у розмірі, визначеному у постанові Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року, з огляду на те, що з 27.02.2020 року норми і положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008, передбачають: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою судді від 09.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Даною ухвалою сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.25-26).
Відповідач відзиву на позовну заяву позивача не подав.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6).
До 05 травня 2020 року позивачу виплачено щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня в розмірі 1390 гривень.
Позивач, не погоджуючись з сумою виплати у 2020 році у розмірі 1390 грн., звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Стаття 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року статтю 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 Травня були з 01.01.2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Так, відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, зазначена норма наділяла Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати розмір грошової допомоги до 5 травня.
19.02.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і "Про жертви нацистських переслідувань”, якою встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Саме керуючись цією нормою, в квітні 2020 відповідачем було виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1390 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відтак, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Аналогічних висновків з цього приводу дійшов Верховний Суд у рішенні від 29.09.2020 року по зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20).
Зазначене рішення по зразковій справі № 440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) 13.01.2021 року залишено без змін Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно частини 3 статті 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, на момент нарахування і виплати у квітні 2020 року позивачу одноразової грошової допомоги діяла стаття 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” №294-IX від 14 листопада 2019 року установлено з 1 січня 2020 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1638 гривень.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік учасникам бойових дій повинен становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5).
Як встановлено судом вище позивачу як учаснику бойових дій виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн., тобто у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (частина 5 стаття 12), суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Таким чином, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій справі №440/2722/20, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому ним не були понесені судові витрати на оплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації (вул. Соборна, 23, смт. Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500; код ЄДРПОУ 03197693) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради (код в ЄДРПОУ 03197635) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук