ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" березня 2021 р. Справа № 300/3496/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача за № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прийнята відповідачем протиправно та без врахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття. Позивач зазначив про відсутність будь-якої з визначених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю підстав для здійснення 09.09.2020 інспекційного відвідування закладу, в якому позивач проводить свою підприємницьку діяльність. Також під час вказаного інспекційного відвідування 09.09.2020 представникам відповідача надано копії трудових договорів та копії наказів про прийняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на роботу, що підтверджує факт допущення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зазначених працівників до роботи відповідно до вимог трудового законодавства. Також позивач вважає, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення, оскільки під час інспекційного відвідування представниками відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення передбаченого частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який направлений для розгляду по суті до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області. За вказаних обставин, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 04.12.2020 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
29.01.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління Держпраці в Івано-Франківській області на позовну заяву за № 17-07/15-10/580 від 28.01.2021, в якому представник відповідач заперечує проти задоволення позову. Зокрема представник відповідача вказав, що інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області на підставі наказу від 04.09.2020 № 949-Д “Про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 ”, направлення від 04.09.2020 № 15-10/5723 здійснено в період з 04.09.2020 по 15.09.2020 інспекційне відвідування позивача. При цьому, 14.09.2020 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вручено направлення від 04.09.2020 № 15-10/5723 та вимогу про надання документів. За результатом вказаного інспекційного відвідування посадовою особою відповідача встановлено порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413. Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 14.09.2020 № ІФ11338/1679/АВ позивач підписав 14.09.2020 без зауважень. Також 14.09.2020 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ІФ11338/1679/АВ/П, складено протокол про адміністративне правопорушення № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ. Відповідач 24.09.2020 направив позивачу повідомлення № 05-07/15-10/6105 про розгляд справи про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про працю. 29.10.2020 Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу уповноваженими посадовими особами за № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020. Представник відповідача зазначив, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача було рішення керівника органу контролю, а саме окреме доручення т.в.о. Голови Держпраці від 25.08.2020 № Д-330/1/3.1-20. Також представник відповідача вказав на те, що позивач вчинив порушення трудового законодавства повторно, оскільки 06.03.2020 за результатом розгляду акта фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 22.01.2020 № 45/09/18/РРО/ НОМЕР_1 відповідач прийняв попередження від 06.03.2020. Щодо доводів позивача про притягнення його до того самого виду відповідальності за те саме порушення, то представник відповідача зазначив, що за результатом розгляду протоколу від 14.09.2020 № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ Яремчанським міським судом Івано-Франківської області рішення ще не прийнято, а тому відсутній факт порушення статті 61 Конституції України. За вказаних обставин представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.
03.02.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 від 01.02.2021 про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020 до набрання законної сили судовим рішенням в цій адміністративній справі.
Ухвалою від 04.02.2021 суд задовольнив заяву фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 від 01.02.2021 про забезпечення позову та зупинив стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 300/3496/20.
12.02.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на відзив відповідача від 09.02.2021. Згідно вказаної відповіді на відзив позивач зазначив, що працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допущені до роботи відповідно до вимог трудового законодавства, що підтверджується трудовими договорами та наказами про прийняття на роботу, які були надані інспекторам під час перевірки. Також позивач звернув увагу на те, що акт про результати фактичної перевірки від 22.01.2020 № 45/09/18/РРО/312320 складено Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, а не відповідачем. Щодо подвійної відповідальності за одне і те саме правопорушення, то звернув увагу суду на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19.
Рішення суду постановлено судом в перший робочий день після вихідних та святкового дня, та перебування головуючого судді у відпустці, що відповідає критерію розумності перебігу строку на прийняття судом рішення в адміністративній справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
Шіман ОСОБА_4 зареєстрований 22.11.2019 як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності - 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Вказані обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8-9).
04.09.2020 Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло наказ № 949-Д “Про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 ”. 04.09.2020 відповідач видав інспекторам праці - головномим державном інспекторам відділу з питань трудових відносин та зайнятості Управління Держпраці в Івано-Франківській області Юрочко А.С. та Остафійчук І.А. направлення № 15-10/5723 для проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства про працю (а.с. 12). Юридична адреса суб'єкта господарювання: АДРЕСА_1 . Фактична адреса суб'єкта господарювання: село Поляниця, «Буковель». Термін дії направлення з 04.09.2020 по 15.09.2020. Вказане направлення від 04.09.2020 № 15-10/5723 вручено особисто фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 14.09.2020, що підтверджується підписом позивача. (а.с. 22).
Також 04.09.2020 відповідач сформував вимогу № ІФ11338/1679/ПД про надання позивачем до документів у строк до 09:00 год. 10.09.2019 (а.с. 23).
За результатами зазначеного інспекційного відвідування позивача представниками Управління Держпраці в Івано-Франківській області 14.09.2020 складено акт № ІФ11338/1679/АВ (а.с. 24-26).
Згідно наведеного акту інспекційного відвідування від 14.09.2020 № ІФ11338/1679/АВ встановлено такі порушення: частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413 - здійснено фактичний допуск працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору. Так, згідно пояснень таких працівників від 04.09.2020, ОСОБА_2 працює за посадою покоївки з 17.08.2020 з режимом роботи з 08:00 год. до 20:00 год., заробітна плата 400 грн. в день. ОСОБА_3 працює на посаді кухаря з початку серпня 2020 року, з режимом роботи з 08:00 год. до 20:00 год., заробітна плата 500 грн. в день. Повідомлення про прийняття вищевказаних працівників на роботу подано в органи ДПС 09.09.2020, тобто після фактичного допуску працівників до роботи. Також в ході інспекційного відвідування встановлено, що працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допущені до роботи в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413.
Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 14.09.2020 № ІФ11338/1679/АВ позивач підписав 14.09.2012 без зауважень (а.с. 24-26).
Також 14.09.2020 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ІФ11338/1679/АВ до 30.09.2020, складено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ІФ11338/1679/АВ/П/ПВ та протокол про адміністративне правопорушення № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ, відповідальність за яке передбачено частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 27-30).
22.09.2020 відповідач листом № 04-13/15-10/6049 направив справу про адміністративне правопорушення відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Яремчанського міського суду.
24.09.2020 Управління Держпраці в Івано-Франківській області листом № 05-07/15-10/6105 повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу.
28.09.2020 позивач надав Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області відповідь на припис про усунення виявлених порушень № ІФ11338/1679/АВ від 14.09.2020.
29.10.2020 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД, якою застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф в розмірі 300000,00 грн. за виявлені під час інспекційного відвідування порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України (а.с. 32). Вищевказана постанова від 29.10.2020 № ІФ11338/1679/АВ набрала законної сили 29.10.2020.
Вважаючи постанову від 29.10.2020 № ІФ11338/1679/АВ про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами протиправною, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” .
Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
В свою чергу, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок 823).
Відповідно до Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені пунктом 5 Порядку № 823.
Так, згідно з підпунктами 3 та 8 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; доручення Прем'єр-міністра України.
В даному випадку, на виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 70 щодо забезпечення контролю за оформленням трудових відносин т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці 25.08.2020 прийнято окреме доручення № Д-33011/3.1-20 для начальників Головних управлінь Держпраці в областях, згідно якого зобов'язано забезпечити з 25.08.2020 проведення контрольних заходів з питань виявлення неоформлених працівників (а.с. 64).
На виконання вищевказаного окремого доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 25.08.2020 № Д-33011/3.1-20, Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло наказ від 04.09.2020 № 949-Д “Про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 ” (а.с. 65).
Таким чином, доводи позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки Порядок № 823 надає керівнику органу контролю право приймати рішення про проведення інспекційного відвідування, в тому числі на підставі доручення Прем'єр-міністра України.
Як встановлено судом вище, 14.09.2020 за результатами інспекційного відвідування позивача інспектором праці - головним державними інспекторами відділу з питань трудових відносин та зайнятості Управління Держпраці в Івано-Франківській області Юрочком А.С., за участі інспектора праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області Остафійчука І.А., складено акт № ІФ11338/1679/АВ (а.с. 67-69).
Згідно наведеного акту інспекційного відвідування від 14.09.2020 № № ІФ11338/1679/АВ посадовою особою відповідача встановлено такі порушення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413 - здійснено фактичний допуск працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору. Так, згідно пояснень таких працівників від 04.09.2020, ОСОБА_2 працює за посадою покоївки з 17.08.2020 з режимом роботи з 08:00 год. до 20:00 год., заробітна плата 400 грн. в день. ОСОБА_3 працює на посаді кухаря з початку серпня 2020 року, з режимом роботи з 08:00 год. до 20:00 год., заробітна плата 500 грн. в день. Повідомлення про прийняття вищевказаних працівників на роботу подано в органи ДПС 09.09.2020, тобто після фактичного допуску працівників до роботи. Також в ході інспекційного відвідування встановлено, що працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допущені до роботи в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413.
Щодо стосується допуску працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, то суд вказує на таке.
Порядок укладення трудового договору регламентовано статтею 24 КЗпП України. Так, відповідно до частини 1 вказаної статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Частиною 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Таким чином, склад правопорушення - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за яке частиною 3 статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність у вигляді штрафу, передбачає наявність обов'язкової такої умови як відсутність оформленого трудового договору (контракту) з відповідною особою.
В даному випадку відсутній склад вищевказаного порушення трудового законодавства, який зафіксований в акті інспекційного відвідування від 13.05.2019 № ІФ1210/1667/АВ, оскільки під час проведення інспекційного відвідування позивач надав представникам відповідача накази про прийняття на роботу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 : № 3 від 15.08.2020, № 6 від 15.08.2020, а також трудові договори, укладені між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та вказаними особами: від 16.07.2020 (а.с. 76-77) .
Окрім цього, факти роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в позивача з дати укладення трудових договорів підтверджується також письмовими поясненнями вказаних працівників, наданих представникам відповідача під час інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 04.09.2020, в який вказані фізичні особи підтвердили, що працюють на підставі укладених з позивачем трудових договорів (а.с. 70-71).
Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
Враховуючи такі обставини, суд не знайшов необхідності допиту вказаних осіб як свідків.
Щодо доводів представників Управління Держпраці в Івано-Франківській області, викладених в акті перевірки, в підтвердження складу правопорушення, передбаченого статтею 24 КЗпП України, про те, що позивачем повідомлено органи ДПС про прийняття ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на роботу лише після фактичного допуску таких працівників до роботи, то суд вказує на таке.
Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413, згідно якої повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Згідно акту інспекційного відвідування від 14.09.2020 № ІФ11338/1679/АВ представники відповідача зазначили, що повідомлення про прийняття вищевказаних працівників на роботу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано в органи ДПС 09.09.2020, тобто після фактичного допуску працівників до роботи.
Суд звертає увагу на те, що несвоєчасне повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу є окремим правопорушенням, за яке передбачено відповідальність роботодавця, і дослідження складу такого порушення законодавства виходить за межі предмету розгляду в цій справі.
Також обставини порушень трудового законодавства, зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 14.09.2020 № ІФ11338/1679/АВ, були предметом дослідження Яремчанського міського суду Івано-Франківської області під час розгляду справи № 354/932/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Так, Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в постанові від 16.02.2021 в справі № 354/932/20, якою закрив провадження у справі в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, встановив, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення частини 3 статті 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Постанова Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 в справі № 354/932/20 з її змісту може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на час прийняття рішення в цій адміністративній справі - 10.03.2021, постанова Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 в справі № 354/932/20 в апеляційному порядку не оскаржена, а отже, набрала законної сили 26.02.2021.
Згідно з частиною 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на зміст постанови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 в справі № 354/932/20, обставини щодо вчинення позивачем порушень вимог трудового законодавства, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 14.09.2020 № ІФ11338/1679/АВ, а саме - відсутність порушення частини 3 статті 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), на підставі частин 4 та 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020. Постанова суду від 16.02.2021 в справі № 354/932/20 в цій частині обов'язкова для врахування судом у справі № 300/3496/20.
Що стосується доводів позивача про те, що постановою № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020 його намагаються вдруге притягнути до того самого виду відповідальності та за те саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України, то суд вказує на таке.
Відповідальність за порушення частини 3 статті 24 КЗпП України встановлена статтею частиною 2 статті 265 цього Кодексу.
Так, абзацом 2 та 3 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.
Так, відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, частиною 2 статті 265 КЗпП України і частиною 3 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за порушення вимог трудового законодавства.
Штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, стаття 265 КЗпП України та стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення були викладені в такій редакції Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці” від 28.12.2014.
Цей закон передбачав введення статтею 265 КЗпП України фінансових санкції для роботодавців - юридичних та фізичних осіб-підприємців, у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства.
Натомість стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення мала на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.
Тобто ключовою відмінністю цих двох статей є суб'єктний склад правопорушення. Завдяки цьому, одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за статтею 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог трудового законодавства.
Суд звертає увагу на те, що об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 22.12.2020 за результатом розгляду справи № 260/1743/19 дійшла до висновку про наявність підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16, в якій зазначено що правопорушення, передбачені у частині другій статті 265 Кодексу законів про працю України так само, як і правопорушення, передбачене у частині третій статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, належить за своєю природою (основними ознаками) до такого виду юридичної відповідальності як адміністративна відповідальність.
Об'єднана палата Верховного Суду сформувала власний правовий висновок відповідно до якого:
- штрафи передбаченні статтею 265 Кодексу законів про працю України є заходами фінансової відповідальності, підстав відносити їх до заходів адміністративної відповідальності немає;
- фізична особа - підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв'язку з порушенням принципу «non bis in idem» як складового елементу принципу верховенства права.
Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що подвійна відповідальність має місце незалежно чи це відповідальність визначена абзацом 2 чи абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, оскільки мова йде про те ж саме правопорушення, визначене в частині 3 статті 24 КЗпП України. При цьому, повторність порушення, яке визначене в абзаці 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, є лише кваліфікаційною ознакою для обрання виду стягнення: попередження чи штраф.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування відповідачем до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 300000 грн., оскільки Управління Держпраці в Івано-Франківській області не довело факту існування порушення частини 3 статті 24 КЗпП України, за яке постановою № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020 застосовано до позивача вказаний штраф.
Таким чином, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області належить задовольнити повністю: визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 0.0.1920066431.1 від 25.11.2020 про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн., квитанцію № 0.0.1961723287.1 від 30.12.2020 про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2159,20 грн. та квитанцію № 0.0.1998408093.1 від 31.01.2021 про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 681 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не подано.
З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3681,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ІФ11338/1679/АВ/П/ПТ-ТД від 29.10.2020.
Cтягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код - 39784625, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, 76018) всього 3681 (три тисячі шістсот вісімдесят одну) гривню судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Управління Держпраці в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 39784625, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.