02 березня 2021 року о 12 год. 00 хвСправа № 280/8928/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Артоуз О.О.,
при секретарі Поліщук Я.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Петрова Г.М.,
від відповідача: Гаврика С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання винити певні дії, -
07.12.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області форми «Ф» від 19.06.2019 № 21028-50/828, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0011701305 від 24.05.2019 форма «Р», визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0011711305 від 24.05.2019 форма «ПС», визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0011721305 від 24.05.2019 форма «Р».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 14.03.2019 по 27.03.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 за ознакою доходу «114» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 03.04.2019 №234/08-01-13-05/ НОМЕР_1 . Актом встановлено порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18. статті 49, пунктів 179.1, 179.7 статті 170 Податкового кодексу України, а саме: не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, не задекларовано «дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення» за ознакою «114», а також самостійно не розраховано та не сплачено до бюджету податки з отриманого доходу за 2016 рік по строку до 01.05.2017; підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164, підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військового збору за 2016 рік у сумі 2322,46 грн.; підпункту 174.2.2 пункту 174.2, пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік. На підставі вказано акту винесені наступні податкові повідомлення-рішення №0011701305 від 24.05.2019 форми «Р», який позивачу донараховано суму основного платежу зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 30410,40 грн., №0011711305 від 24.05.2019 форми «ПС», яким донараховані штрафні санкції у розмірі 170,00 грн., №0011701305 від 24.05.2019 форми «Р», яким донараховані штрафні санкції у розмірі 7602,60 грн., №0011701305 від 24.05.2019 форми «Р», яким донарахована пеня у розмірі 8435,76 грн., №0011721305 від 24.05.2019 форми «Р», яким донараховано суму основного платежу з військового збору у розмірі 9123,12 грн., №0011721305 від 24.05.2019, яким донараховано штрафні санкції у розмірі 2280,78 грн., №0011721305 від 24.05.2019, яким донарахована пеня у розмірі 2530,73 грн. Оскільки акт перевірки від 03.04.2019 №234/08-01-13-05/ НОМЕР_1 06.05.2019 повернутий адресату без вручення, а податкові повідомлення-рішення були прийняті 24.05.2019, тобто пізніше ніж протягом 10 робочих днів з дня повернення акту перевірки відповідачу, а відтак вони є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно скасуванню підлягає і податкова вимога від 19.06.2019 №21028-50/828. У зв'язку з викладеним, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 11.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Призначено судове засідання на 05.01.2021.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 04.01.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№189), в якому зазначає, що отримання спадщини ОСОБА_1 , яка не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, відсутність передумов у неї для оподаткування об'єктів спадщини за нульовою ставкою, невиконання позивачем самостійного декларування отриманих доходів та сплати передбачених чинним законодавством податків та зборів, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0011711305, 0011701305, 0011721305 прийняті правомірно. Також, з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.06.2018 по справі 815/4925/15 зазначає, що окремі процедурні порушення прийняття податкових повідомлень-рішень не є підставою для їх скасування та не є такими, що звільняють платника від виконання обов'язку сплати відповідних зобов'язань. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. в період з 22.12.2020 по 06.01.2021, що підтверджується відповідною довідкою за вих.№02-35/21/03 від 11.01.2021, судове засідання призначене на 05.01.2021 було відкладено на 09.02.2021.
Ухвалою суду від 09.02.2021 зупинено провадження у справі №280/8928/20 до 18.02.2021.
18.02.2021 до суду від представника позивача за вх.№9841 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що вартість об'єкта спадщини - житлового будинку та земельних ділянок, успадкованого ОСОБА_1 як членом сім'ї другого ступеня, з 01.01.2017 не є тим доходом, з якого сплачується податок з доходів фізичних осіб. Вважає, що позивач не була зобов'язана сплачувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір із суми вартості об'єкта майна, успадкованого нею як членом сім'ї другого ступеня споріднення, а відтак ця сума не може бути стягнута з неї в примусовому порядку.
Ухвалою суду від 18.02.2021 продовжено строк зупинення провадження у справі №280/9828/20 до 02.03.2021.
02.03.2021 в судовому засіданні поновлено провадження у справі, а також замінено відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області на належного - Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).
Ухвалою суду від 02.03.2021 залишено без задоволення заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду.
Також, у судовому засіданні 02.03.2021, на підставі статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2, пункту 78.1, статті 78, статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.02.2019 №559 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з доходів фізичної особи за ознакою доходу «114» у 2016 році.
За результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки був складений Акт від 03.04.2019 №234/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено не декларування позивачем доходу, отриманого у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення, за ознакою «114», та самостійно не розраховано та не сплачено до бюджету податки і збори з отриманого доходу за 2016 рік по строку до 01.05.2017, а саме:
- підпункту 174.2.2 пункту 174.2, пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 30 410,40 грн.;
- підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164, підпункт 1-3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, в результаті донараховано військовий збір за 2016 рік у сумі 9 123,12 грн.;
- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 179.1, підпункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України не надано податкову декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.
Акт перевірки направлено засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6901403554331, яке повернулось «за закінченням терміну зберігання».
На підставі виявлених порушень, встановлених Актом перевірки від 03.04.2019 №234/08-01-13-05/ НОМЕР_1 Головне управління ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 24.05.2019 №0011711305, яким визначено штрафні санкції у розмірі 170 грн.;
- від 24.05.2019 №0011701305, яким визначено грошові зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 38 013,00 грн. (з яких: 30410,40 грн. - о/п; 7602,00 грн. - ш/с);
- від 24.05.2019 №0011721305, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору у розмірі 11 403,90 грн. (в тому числі: о/п- 9123,12 грн., ш/с - 2280,78 грн.).
Вказані податкові повідомлення-рішення надіслано на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, особисто які отримано ОСОБА_1 27.05.2019.
У зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань, контролюючим органом в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством прийнята податкова вимога форми «Ф» від 19.06.2019 №21028-50/828 на суму 60553,39 грн.
Позивач, не погодившись з вказаними рішенням контролюючого органу, звернулась до з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з підпунктом 163.1.1 пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Підпунктом 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.
Згідно з підпунктом 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
Вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковується за нульовою ставкою (підпункт 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України).
Підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, в тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Відповідно до пункту 167.2 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до під пункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Судом встановлено, що у 2016 році позивач успадкувала від своєї сестри нерухоме майно вартістю 608208,00 грн., а саме: земельну ділянку площею 11,31 гектарів (кадастровий №6522184000:01:090:0003) вартістю 296 410,00 грн., земельну ділянку площею 11,3101 гектара (кадастровий № 6522184000:01:073:0003) вартістю 296413,00 грн., житловий будинок за АДРЕСА_2 вартістю 15385,00 грн. Отже, позивач зобов'язана була до 01.05.2017 задекларувати таке майно шляхом подання декларації з ПДФО за 2016 рік, в якій визначити податкове зобов'язання з ПДФО у розмірі 5% вартості успадкованого майна.
При цьому, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Суд наголошує на тому, що станом на час набуття позивачем прав на вказане вище спадкове майно (ІІІ квартал 2016 року), наявності у позивача обов'язку щодо самостійного декларування отриманого у спадок майна (до 01.05.2017) та сплати відповідних зобов'язань з ПДВО (до 01.08.2017), а також на дату нарахування відповідачем податкового зобов'язання та штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, положення Податкового кодексу України передбачали оподаткування за нульовою ставкою виключно вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня до яких за приписами Податкового кодексу України не належать сестри та брати.
Посилання позивача в цій частині на норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» від 23.02.2017 №1910-VIII, суд вважає безпідставними, адже даний Закон набрав чинності 25.03.2017, тобто після набуття позивачем спадщини.
Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту І54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
У зв'язку із викладеним, суд вважає, що відповідач правомірно визначив позивачу податкове зобов'язання з ПДФО за 2016 рік в сумі 38013,00 грн, а також застосував штрафні санкції. Отже, відсутні підстави для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0011701305 від 24.05.2019, № 0011711305 від 24.05.2019 та № 0011721305 від 24.05.2019, а також прийнятої у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань податкової вимоги форми «Ф» від 19.06.2019 № 21028-50/828.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 03.04.2018 року у справі № 810/5546/15 у якій суд зазначив: «...Системний аналіз наведених законодавчих норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 Податкового кодексу України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.
Встановивши, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення - рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України... при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що прийняте податковим органом податкове повідомлення - рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення...».
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень та податкової вимоги, а позивачем не надано належних й достатніх доказів та обґрунтувань протилежного. У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується з огляду на те, шо суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову та те, шо позивач на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору
Керуючись ст.ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання винити певні дії відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.03.2021.
Суддя О.О. Артоуз