09 березня 2021 року Справа № 280/7824/20
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря судового засідання Прус Я.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна»
до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» (далі - ТОВ «ЄПК Україна», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної митниці Держмитслужби (далі - митниця, відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2020 №UA110230/2020/000221/2, прийняте відповідачем;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00462 від 16.10.2020, прийняту відповідачем.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 вищевказаний позов ТОВ «ЄПК Україна» задоволений повністю.
25 лютого 2021 року представником позивача подано до суду заяву (вх. №11355) про стягнення судових витрат, в якій зазначає, що витрати позивача на правничу допомогу, надану йому Адвокатським об'єднанням в рамках цієї справи склали 25000,00 грн., з яких витрати за повний супровід справи у суді першої інстанції склали 12500,00 грн. При цьому, звертає увагу суду, що в даному випадку вартість правової допомоги в договорі встановлена у фіксованому розмірі. Пояснює, що на виконання п. 2.1., 2.2. Договору від 21.10.2020 №С197-ЗП , 26 жовтня 2020 року AO «ПРАВО ГАРАНТ» виставлено ТОВ «ЄПК Україна» рахунок № С197-ЗП/1, який оплачений ТОВ «ЄПК Україна» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 2236 від 29.10.2020, в свою чергу, на підтвердження надання послуг (повний супровід справи у суді першої інстанції) сторонами підписано Акт № С197-ЗП/046 прийому-передачі виконаних робіт від 16.02.2021. Таким чином, просить суд стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань митниці.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частинами 4, 5 статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Для розгляду питання щодо винесення додаткового судового рішення, судом було призначене судове засідання на 09.03.2021 об 11 год. 45 хв., про що повідомлено учасників справи.
Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням (вх. №12073 від 01.03.2021) про зменшення витрат на правничу допомогу, на обґрунтування якого вказує, що зазначений представником ТОВ «ЄПК Україна» розмір гонорару є неспівмірним, оскільки позивач вже не одноразово укладає договори про надання правової допомоги з адвокатським об'єднанням «Право Гарант» для правової допомоги, зокрема для судового оскарження Рішення про коригування митної вартості товарів та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Отже, на думку відповідача, адвокат на протязі певного часу представляє інтереси відповідача по цій категорії справ у суді, тому, обставини справи представнику позивача добре відомі. Звертає увагу суду, що позивачем не надано до суду доказів про відсутність у штаті ТОВ «ЄПК Україна» юрисконсульта та потреби у професійній правничій допомозі адвоката, не надано доказів розумної економічної причини (ділової мети) щодо взаємовідносин з адвокатським об'єднанням, тобто відсутні належні документи, що підтверджували б необхідність залучення адвоката та виправданість витрат на правничу допомогу. Наголошує, що представником позивача документально та нормативно не обґрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професій правничої допомоги. Щодо окремих послуг вказаних в акті виконаних робіт, зауважує, що всі вказані послуги в акті виконаних робіт вказано без врахування фактично витраченого часу на виконання цих послуг (окремо по кожному виду послуг). Виконання кожної послуги потребує різного часу, а відтак має різну вартість. Така послуга, як «Підготовка та подача до суду відповіді на відзив на позовну заяву» за приписами КАС України не є обов'язковою. Щодо такої послуги, як «участь адвоката у судових засіданнях, призначених на 02.11.2020, 14.12.2020,19.01.2021,16.02.2021», зазначає, що участь в кожному окремому судовому засіданні не можна прирівнювати, оскільки потребують різних витрат часу. Зважаючи на зазначені вище обставини, вважає надані документи щодо визначення вартості та обсягу наданих послуг є такими що суперечать вищевказаним нормам законодавства, а відтак, необґрунтованими вимоги про стягнення 12500,00 грн.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, кожен окремо звернулись до суду із заявами (вх. №13286 від 05.03.2021, №13345 від 09.03.2021) про розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу за їх відсутності.
У відповідності до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника відповідачів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог частин 3-5 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З метою отримання професійної правничої допомоги, 21 жовтня 2020 року між ТОВ «ЄПК Україна» та Адвокатським об'єднанням «Право Гарант» укладено Договір № С197-ЗП про надання правової допомоги (далі- Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах цього Договору Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту, а Клієнт прийняти та оплачувати, Правову допомогу: судове оскарження в суді першої інстанції рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000221/2 від 16.10.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00462 від 16.10.2020, а також супровід перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме:
- підготовка позовної заяви;
- підготовка відповіді на відзив;
- участь в суді першої інстанції;
- підготовка апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу;
- участь у суді апеляційної інстанції.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, що Гонорар Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги становить 25000,00 грн. в т. ч. ПДВ.
На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надано до суду копії: договору № С197-ЗП про надання правової допомоги від 21.10.2020; додаткової угоди від 22.10.2020 до договору про надання правової допомоги №С197-ЗП від 21.10.2020; рахунку №С197-ЗП/1 від 26.10.2020 на суму 25000,00 грн.; платіжного доручення №2236 від 29.10.2020 на суму 25000,00 грн.
Так, 16 лютого 2021 року сторонами за договором підписано акт №С197-ЗП/046 прийому-передачі виконаних робіт за договором №С197-ЗП щодо повного супроводу справи №280/7824/20 на суму 12500,00 грн., а саме: підготовка та подача до суду позовної заяви 27.10.2020, підготовка та подача до суду відповіді на відзив 10.12.2020, підготовка на подача до суду заяви про намір стягнення витрат на правничу допомогу 10.12.2020, участь адвоката у судових засіданнях 02.11.2020, 14.12.2020, 19.01.2021, 16.02.2021.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.
З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу відповідачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що під час розгляду справи у суді уповноваженими представниками позивача адвокатом Зелена Р.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001706 від 30.11.2018), яка діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серія АР №1026878 від 22.10.2020, підготовлено та подано до суду позов від ТОВ «ЄПК Україна», засвідчені подані до позову докази, подано відповідь на відзив.
Також, адвокат Зелена Р.В. приймала участь у підготовчих засіданнях: 02.12.2020, яке тривало 4 хвилини, 14.12.2020, яке тривало 3 хвилини.
У судовому засіданні 16.02.2021, що тривало 1 годину 45 хвилин, від ТОВ «ЄПК Україна» участь приймала адвокат Отюська А.В., (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 002506 від 12.02.2020), яка діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серія АР №1026878 від 22.10.2020.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджена участь представників позивача у підготовчому засіданні 19.01.2021.
Крім того, суд наголошує, що заявником документально та нормативно не обґрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.
Більше того, суддів зазначає, що предмет даної адміністративної справи не потребує тривалого вивчення справи, оскільки адвокатським об'єднанням на протязі певного часу надається правова допомога ТОВ «ЄПК України» в Запорізькому окружному адміністративному суді для судового оскарження рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих Дніпровською митницею Держмитслужби (адміністративні справи №280/6424/20, №280/6425/20, №280/6426/20, №280/6807/20, №280/6808/20, №280/6809/20, №280/6810/20, №280/6811/20, №280/6811/20, №280/7825/20 тощо).
З огляду на викладене, враховуючи складність справи, ціну позову, відсутності доказів на підтвердження кількості часу витраченого адвокатом на виконання робіт з надання правничої допомоги, участі адвоката в підготовчому засіданні, що відбулось 19.01.2021, суд дійшов висновку, що вартість заявлених представником позивача послуг на правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн., не відповідає критерію співмірності розміру витрат з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, тому суд вважає їх надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 КАС України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, як зазначено у частині 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником відповідача надано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заявлені на користь позивача в рахунок відшкодування витрати на правничу допомогу у справі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби у розмірі 5500,00 грн.
На підставі вищенаведеного, заява про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл вказаних судових витрат підлягає частковому задоволенню.
Відповідно частини 5 статті 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 248, 252 КАС України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» (вх. №12073 від 01.03.2021) про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 52, код ЄДРПОУ 39025614) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 5500,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак