12 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/8348/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попового О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у листі від 08.05.2020 №0600-0305-8/16264, про відмову ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до п.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УІІ від 14.10.2014 (зі змінами), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру, яка зазначена у довідці прокуратури Житомирської області №18-313 вих.-20 від 02.03.2020.
- стягнути на мою користь судовий збір у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою. Прокуратурою Житомирської області складено та надано позивачу довідку №18-313 вих.-20 від 02.03.2020 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії за конкретною посадою. З зазначеною довідкою він звернувся до відповідача щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії, однак рішенням від 08.05.2020 №0600-0305-8/16264 відповідач відмовив у перерахунку.
Вважаю, що рішення пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії є незаконним та таким, що грубо порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
30.06.2020 відповідач надав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач після прийняття Рішення Конституційним Судом України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 скористався своїм правом та звернувся до Управління з відповідною заявою, але додав довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, в якій між тим зазначено розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 рік за відповідною (прирівняною) посадою керівника місцевої прокуратури. Хоча Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 було визначено здійснення перерахунку пенсії, після набуття такого права за довідками про збільшення заробітної плати за грудень 2019 року, при цьому, органи Пенсійного фонду України не уповноважені самостійно визначати заробітну плату працюючих прокурорів, оскільки, це виходить за межі їх повноважень, визначених в ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою суду від 01.07.2020 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі за №560/2120/20.
Ухвалою суду від 03.02.2021 поновлено провадження в адміністративній справі № 240/7232/20.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що позивачу у вересні 2006 року призначено пенсію за вислугу років на підставі частини 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
Позивачем 02.03.2020 року була подана заява №3597/1705 до УПФУ в Житомирській області про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ, зі змінами.
Листом від 08.05.2020 №0600-0305-8/16264 відповідачем було відмовлено позивачу у задоволенні вищезазначеної заяви, відмовлено у перерахунку пенсії (а.с.9)
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що на час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції від 26.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок), пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 12 та ч. 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ та відповідно застосовувались до позивача у діючій редакції.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 року до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказаним законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Водночас, положення ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08.07.2011 року) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на підставі якого ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ втратила чинність.
Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури з 15.07.2015 року урегульовано ст. 86 Закону №1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 року №76-VIII), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 положення ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення Закону №1697-VII втратили чинність 13.12.2019 року.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Конституційний Суд України у п. 3 резолютивної частини рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання: частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (з 13 грудня 2019 року); частина 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з 13.12.2019 року, тобто з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019, у Законі України "Про прокуратуру" №1697-VII відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 року є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників.
З огляду на наведені положення законодавства, реалізація позивачем наявного у нього права на перерахунок раніше призначеної йому пенсії за вислугою років має бути здійснена відповідачем за дотримання таких вимог, як звернення до управління пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка та подання документів, підтверджуючими розмір заробітної плати за відповідною посадою.
Таким чином, суд робить висновок, що звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перерахунок пенсії з довідкою прокуратури №18-313 вих.-20 від 02.03.2020 є підставою для перерахунку його пенсії.
Суд звертає увагу, що протягом усього періоду дії норми ст.86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 року (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на Уряд.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Суд наголошує, що реалізація такого права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
Таким чином, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі постанови КМУ №657 та відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії, починаючи саме з 13.12.2019 року на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 06.09.2017 року.
Крім того, суд звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що наведена у рішенні від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20.
Відповідно до ч. 5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Розгляд Верховним Судом типової справи та винесення зразкового рішення впливає не тільки на вирішення конкретного спору, а й на визначенні кола правовідносин, на яке розповсюджуються зроблені Верховним Судом висновки.
При цьому відповідачем не доведено суду правомірність відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача за вислугою років на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-313 вих.-20 від 02.03.2020, а відтак суд приходить до висновку, що такі дії є протиправними.
Водночас, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача проводити виплату пенсії у певній відсотковості та без обмеження граничного розміру, адже перерахунок пенсійної виплати наразі взагалі не було проведено, а також спір щодо суми перерахованої пенсії на час розгляду справи відсутній. При цьому у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а на даний час права позивача в цій частині не порушені.
Щодо відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру Верховний Суд зазначив, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Відтак, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Верховний Суд зауважив, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, Верховний Суд зауважив, що оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Суд наголошує, що судовому захисту підлягають виключно порушені права та інтереси позивача, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені передчасно.
Крім того, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, беречи до уваги заявлені позивачем вимоги, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу у проведені перерахунку пенсії за вислугу років, яка оформлена листом від 08.05.2020 №0600-0305-8/16264 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.01.2020 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, на підставі довідки прокуратури Житомирській області №18-313 вих.-20 від 02.03.2020 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії за вислугу років, яка оформлена листом від 08.05.2020 №0600-0305-8/16264.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01 січня 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, на підставі довідки прокуратури Житомирській області №18-313 вих.-20 від 02.03.2020 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Стягнути в користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, за рахунок бюджетних асигнувань, частину сплаченого при зверненні до суду судового збору у сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 12 березня 2021 року.
Суддя О.Г. Попова