Справа № 495/752/21
№ провадження 1-кс/495/590/2021
04 березня 2021 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, українця, громадянина України, мешкає адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
04.03.2021 року слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В клопотанні слідчим зазначено, що ОСОБА_4 знаходячись біля бару «Луна» по вул. Ізмаїльська, 127-Б в м. Білгород-Дністровський Одеської області 07.02.2021 приблизно о 04 годині 20 хвилин, побачив ОСОБА_7 , який проходив поряд з ним тримаючи у руці мобільний телефон.
Діючи з прямим умислом та корисливою метою, знаючи та розуміючи характер своїх протиправних дій, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_7 та спричинив останньому тілесні ушкодження.
Після чого, ОСОБА_4 реалізуючи свої злочинні дії з метою свого збагачення, відкрито викрав майно ОСОБА_8 , а саме:
?мобільний телефон «Айфон 6S», вартістю 3358,34 грн;
?сім картку «КиївСтар» вартістю 50 грн.
Таким чином ОСОБА_4 , діючи умисно, спричиняючи тілесні ушкодження, відкрито викрав майно ОСОБА_7 на загальну суму 3408,34 гривень, завдавши при цьому потерпілому матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном з місця події зник та розпорядився ним на власний розсуд.
03.03.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий зазначає, що існує ризик того, що підозрюваний:
- може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше більш тяжке кримінальне правопорушення.
Слідчий також вказує, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам, у зв'язку з наведеним просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість підозри. Підозрюваний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.
03.03.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Підозра у скоєнні кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Обґрунтовуючи дане клопотання, слідчий вказав, що ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше більш тяжке кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та наявність ризику того, що останній з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором не доведений ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше більш тяжке кримінальне правопорушення, та не доведена також неможливість застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу і що саме тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також обставин, що характеризують підозрюваного, а саме вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, сімейний стан, має задовільний стан здоров'я, має місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_9 , позитивно характеризується за місцем проживання, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, не визнав, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження застосувати у відношенні нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем фактичного проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною їй залишати місце свого проживання цілодобово, строком до 01.05.2021 року включно.
Покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першим викликом;
- здати слідчому Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 документи, які надають право на перетинання державного кордону України;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Попередити ОСОБА_4 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя