Справа №: 486/126/21 Провадження №2-а/486/6/2021
05 березня 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.
при секретарі - Коршак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції міста Києва в особі інспектора ДПП Смольницької Ульяни Миронівни про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови,
без участі сторін,
28.01.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту Патрульної поліції міста Києва в особі інспектора ДПП Смольницької У.М. про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови серії 1АБ №00881272 від 14.09.2020р.. В обґрунтування позову зазначає, що 14 вересня 2020 року поліцейською Департаменту патрульної поліції Смольницькою У.М. винесено постанову серії 1АВ № 00881272 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255.00 грн.. Однак вважає, що постанова незаконна, оскільки позивач є власником автомобіля AUDI 100, державний номер НОМЕР_1 , проте керував транспортним засобом, на час фіксації в автоматичному режимі 13.09.2020 року о 18.04 год. факту порушення правил дорожнього руху на автодорозі М-05 сполученням Київ-Одеса 28+450км, її чоловік ОСОБА_2 .. У відповідності до вимог ст. 14-1 КУпАП, у визначені терміни, вона 24.09.2020 року звернулась до відповідача з заявою про скасування постанови від 14.09.2020 року відносно неї, повідомивши про належного користувача транспортним засобом. Після чого вважала, що постанова скасована, поки, у січні 2021 року сума штрафу не була утримана з її заробітної плати шляхом примусового виконання. Вважає дії відповідача протиправними та просить скасувати постанову серії 1АБ №00881272 від 14.09.2020р. про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, як справа незначної складності. Одночасно позивачу було поновлено строк звернення до суду, а відповідачу роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву із доказами, якими він обґрунтовується (а.с. 19).
Сторони в судове засідання не з'явились, згідно письмових заяв, просили розглянути справу без їх участі, позивач зазначила, що підтримує позовні вимоги та просить про задоволення позову, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи обсяг наданих позивачем та стороною відповідача письмових і матеріальних доказів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, за наявними матеріалами справи.
У відповідностя до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
14.09.2020 року поліцейською Департаменту патрульної поліції м. Києва Смольницькою У.М. винесено постанову серії 1АВ № 00881272 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255.00 грн. (а.с. 10).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13.09.2020 року о 18.04 год. за адресою М05 Київ-Одеса 28+400 зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад 031-1219», транспортний засіб AUDI 100, державний номер НОМЕР_1 та особа, яка керувала ним, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушила п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України.
Позивач просить постанову серії 1АВ № 00881272 від 14.09.2020 року складену поліцейською Департаменту патрульної поліції Смольницькою У.М. про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, визнати нечинною та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є власником автомобіля AUDI 100, державний номер НОМЕР_1 , однак 13.09.2020 року транспортним засобом не керувала і Правил дорожнього руху не порушувала.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України скористався своїм правом подачі відзиву на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає повністю, оскільки правопорушення було зафіксовано технічним засобом Каскад 031-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічним засіб Каскад 031-1219 має сертифікат відповідності № UA.TR 001 22 016-20 від 14.05.2020 року. Інформація про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є безоплатною та розміщена в мережі Інтернет (https://bdr.mvs.gov.ua/). Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем AUDI 100, державний номер НОМЕР_1 є фотознімки з зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення, які розміщені в мережі Інтернет та додаються на DVD-R диску. На фотознімках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля. Також послався на недоречне застосування позивачем положень статті 14-1 КУпАП, оскільки вони втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 23-рп/2010 від 22.12.2010.
На підтвердження відзиву представник відповідача надав суду експертний висновок та сертифікати відповідності приладу «Комплекс фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад», DVD-R диск з фотознімками із зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення, витяг про розміщення приладів контролю та дорожніх знаків на автодорозі М-05 Київ-Одеса.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.8) ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Законом України «Про дорожній рух», а саме статтею 4 визначена компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 10.11.2017 затверджений як Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі так і Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому періметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п.12.9.б) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену впунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно допідпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно примітки, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Положеннями ч.2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч.1 ст. 122 КУпАП.
Також, слід врахувати, що відповідно до ч.2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
14.07.2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Відповідними змінами КУпАП доповнено статтею 14-2, якою впроваджено поняття відповідальної особи, на яку покладено відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі.
В частині 1 ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно ч.3 ст. 14-2 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Стаття 279-3 КУпАП передбачає звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Так, у відповідності до ч.1 вказаної статті, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення - правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічну норму закону, щодо звернення відповідальної особи у 20 денний календарний день містить також ст. 279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020.
Позивач посилається на те, що 24.09.2020 року, у відповідності до ст. 289 КУпАП та на підставі ст. 14-1 КУпАП, звернулась з заявою до начальника Департаменту патрульної поліції, в якій просила скасувати постанову від 14.09.2020 року та повідомила про належного користувача транспортним засобом - ОСОБА_2 , після чого вважала, що постанова скасована (а.с.12).
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно п.5) Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 13 від 13 січня 2020 року, уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з'ясовує наступне:
1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі;
2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою;
3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;
4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи;
5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;
6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України;
7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.2) Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 13 від 13 січня 2020 року, під час опрацювання інформаційних файлів, метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками правопорушення та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для винесення адміністративної постанови (далі - матеріали автоматичної фіксації), уповноважений поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.3) Інструкції, при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Форму постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.
Судом встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем AUDI 100, державний номер НОМЕР_1 на фотознімках із зображенням транспортного засобу та відеозаписі правопорушення, які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення.
На поданих представником відповідача фотознімках міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні коорданати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.
Надані представником відповідача докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст.ст. 72,73,74,75,76 КАС України, відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом, а тому є належними, достовірними та достатніми для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Аналіз усіх наявних в справі доказів, дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем AUDI 100, державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , доведений в повній мірі.
Діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, статтею 1187 Цивільного Кодексу України, віднесено до джерела підвищеної небезпеки.
Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації. Це пов'язано з рядом об'єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у даному випадку мова йде саме про об'єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності.
Тому навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов'язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб'єктів адміністративного правопорушення.
Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, як і інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об'єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їхня приналежність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення.
За таких обставин, суд вважає, що позивач, будучи власником транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, передаючи його в користування третім особам, має бути зацікавлений та вжити належних заходів задля забезпечення дотримання користувачем такого транспортного засобу Правил дорожнього руху та неухильного виконання вимог чинних нормативно-правових актів останнім.
Гарантування функціонування врегульованих правом суспільних відносин покладається на державу. У цьому й полягає її правоохоронна функція.
Таким чином, внесені до закону зміни дозволили розширити поняття суб'єкта правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, не обмежуючись власниками (співвласниками) транспортних засобів.
Також Законом Україн № 596-VIII від 14.07. 2015 року КУпАП доповнено статтями 279-1-279-4, в яких прописано особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі тощо.
Більше того, ст. 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Однією з підстав звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є встановлення належного користувача транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
В даному випадку тільки позивач, як особа за якою зареєстровано транспортний засіб, має право визначати, як використовувати транспортний засіб: особисто або передавати право керування іншим особам. Саме позивачем не було вчинено дій щодо оформлення належного користувача за іншою особою.
А тому, посилання позивача на те, що 13.09.2020 року належним їй транспортним засобом керував її чоловік ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем не доведено наявності підстав для звільнення її від адміністративної відповідальності, а саме, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб чи протиправно використовувалися іншими особами номерні знаки, що належать транспортному засобу; а також того, що ОСОБА_2 , який, як стверджує позивач, керував транспортним засобом, звернувся особисто до органу чи посадової особи, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення із заявою про визнання факту вчинення ним адміністративного правопорушення та керування транспортним засобом та надав квитанцію про сплату штрафу, що стало б підставою для звільнення власника автомобіля від адміністративної відповідальності у відповідності до ч.1 ст.279-3 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
Відповідно до п.1) ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивача ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КупАП, у зв'язку з чим постанова серії серії 1АБ № 00881272 від 14.09.2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, є законною та підлягає залишенню без змін.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Під час звернення до суду, позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно до рішення Верховного суду України № 306/17/16-а від 13.12.2016 року, в якому викладено позицію, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2, 3, 4 Закону України «Про судовий збір», позивач звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, згідно ч.4 ст.288 КУпАП та ч.5 ст.139 КАС України, у зв'язку з тим, що обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 14-2, 122, 222, 251, 279-3 КУпАП, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 13 від 13 січня 2020 року, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 139, 241, 246, 255, 286, 295, 297, 382, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції міста Києва в особі інспектора ДПП Смольницької Ульяни Миронівни про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови, залишити без задоволення.
Постанову серії 1АВ № 00881272 від 14 вересня 2020 року ухвалену поліцейською Департаменту патрульної поліції Смольницькою Ульяною Миронівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, залишити без змін.
Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Южноукраїнського міського суду Олександр Іванович Савін