490/8416/20 від01.02.2021
нп 3/490/583/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8416/20
нп 3/490/583/2021
01.02.2021 року м.Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Медюк С.О., при секретарі Гудковій Є.С., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором ТДВ «Плодоовощ» «Закусочна», номер облікової картки платника податків не відомий, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
До Центрального районного суду м.Миколаєва 26.11.2020 року надійшли матеріали з Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП.
Так, 01.11.2020 року, близько 17:26 год., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , яка є директором закладу, здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила п.п.5 пункту 15 постанови КМУ від 22.07.2020 року №641.
В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколі, визнала та пояснила, що в той день бармен закладу без дозволу обслуговувала клієнтів.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020 року внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст.44-3, наступного змісту: «Порушення правил щодо карантину людей. Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Таким чином, адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
При цьому, у ст.ст.1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них.
Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 року №641 (зі змінами та доповненнями), на всій території України з 01.08.2020 року по 31.12.2020 року встановлено карантин із введенням ряду обмежень.
Зокрема, п.п.5 п.15 вказаної Постанови встановлено, що на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, застосовуються за рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначені цим пунктом обмеження (одне, декілька або усі), згідно з якими додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для «зеленого», «жовтого» та «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, забороняються:
- приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо).
Із аналізу вказаних нормативно-правових актів, встановлено, що дійсно у зв'язку з введенням в Україні карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу СOVID-19 було прийнято обмеження, у тому числі, у приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.44-3 КУпАП, з урахуванням банкетної норми, визначає спеціального суб'єкта - суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається з матеріалів справи, у якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, інспектором поліції надано лише протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції та DVD-R диск з відеозаписом обставин події.
При цьому, з наданих пояснень в судовому засіданні, ОСОБА_1 підтвердила та не заперечувала з приводу того, що вона є директором ТДВ «Плодоовощ» «Закусочна» та їй підпорядкований вказаний заклад. Також, вона підтвердила, що заклад працював у зазначений в протоколі день та те, що дане порушення мало місце.
Вказані обставини додатково підтверджуються і її письмовими поясненнями, наданими 01.11.2020 року при складенні протоколу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», обов'язки, щодо виконання санітарних та протиепідемічних заходів покладається на підприємства, установи і організації та їх власників.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року №5, організаційно-розпорядчими обов'язками (наявність яких є характерним для поняття «посадова особа») є обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності.
Як вбачається з протоколу та пояснень в судовому засіданні, ОСОБА_1 працює директором ТДВ «Плодоовощ» «Закусочна», тобто, наділена організаційно-розпорядчим функціями, а тому з врахуванням зазначеного є посадовою особою.
Таким чином, судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом тих дій, які викладені у протоколі і за вчинення яких наступає відповідальність, передбачена саме ст.44-3 КУпАП.
Отже, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.11.2020 року серії ВАБ №197836 оцінка правопорушення, відповідає дійсним обставинам справи, що встановлені в судовому засіданні.
Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 допустила порушення п.п.5 пункту 15 постанови КМУ від 22.07.2020 року №641 та її дії слід кваліфікувати, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення враховано характер вчиненого правопорушення, яке не потягло тяжких наслідків, особу правопорушника, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, на підставі чого суддя вважає необхідним і достатнім накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 40-1, ст.44-3, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок №UA088999980314030542000014483, Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37992030.
На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 в рахунок сплати судового збору у провадженні по цій справі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн., що підлягає перерахуванню до Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, на розрахунковий рахунок №UA798999980313131206000014483, код отримувача: 37992030, банк Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанову протягом десяти днів з її дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником.
Штраф має бути сплачений протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії постанови. В разі несплати штрафу в зазначений термін у добровільному порядку, постанову буде звернуто до примусового виконання та стягнуто: штраф у подвійному розмірі і витрати на облік правопорушень.
Суддя С.О. Медюк