Справа № 487/1921/17
Провадження № 4-с/487/26/21
05.02.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Карташевої Т.А., за участю секретаря Шоломона О.І., представника заявника - адвоката Білова І.В., головного державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві - Носової О.Г., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.11.2020 року про відновлення виконавчого провадження,-
10.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва зі скаргою на постанову Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.11.2020 року про відновлення виконавчого провадження №59946450, в якій просила суд визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову.
В обґрунтування скарги зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 13.10.2017 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.10.2017 року ОСОБА_1 зобов'язано не чинити перешкоди ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми. На підставі вказаного рішення 22.03.2018 року Заводським районним судом видано виконавчий лист. Постановою Заводського відділу ДВС м. Миколаїв Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.09.2019 року, за заявою ОСОБА_2 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №59946450. В подальшому 17.09.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Проте, ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця з заявою про поновлення виконавчого провадження, надавши державному виконавцю недостовірні відомості. На підставі вищевказаної заяви державним виконавцем 27.11.2020 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №59946450. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник заявника - адвокат Білов І.В. в судовому засіданні обставини викладені в скарзі підтримував, наполягав на її задоволенні, суду надавав пояснення аналогічні тим, що викладені в скарзі.
Головний державний виконавець Заводського ВДВС у м. Миколаєві Носова О.Г. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, суду надавала пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на скаргу.
Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження №59946450, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (стаття 3 Закону).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш, як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частина 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який в подальшому рішенням суду було розірвано.
Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.10.2017 року ОСОБА_1 зобов'язано не чинити перешкоди ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлено час та дні ОСОБА_2 для зустрічей з дітьми: перша та третя субота місяця, друга та четверта неділя місяця з правом ночівлі, один місяць влітку на рік для можливого оздоровлення дітей, по три дні на Новорічні та Різдвяні свята.
На підставі вказаного рішення 22.03.2018 року Заводським районним судом видано виконавчий лист №487/1921/17.
Постановою Заводського відділу ДВС м. Миколаїв Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.09.2019 року, за заявою ОСОБА_2 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №59946450.
В подальшому, 17.09.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, 19.11.2020 року від стягувача ОСОБА_2 до державного виконавця надійшла заява про відновлення виконавчого провадження №59946450 на підставі ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі вищевказаної заяви, 27.11.2020 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №59946450.
Постановою головного державного виконавця Носової О.Г. від 22.01.2021 виконавче провадження №59946450 закінчено.
Відповідно до п.8, 10,11 розділу IХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та у місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону. Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про встановлення побачення з дитиною з підстави, передбаченої пунктом 9 статті 39 Закону, до державного виконавця надійшла заява про відновлення виконавчого провадження у зв'язку із перешкоджанням боржником побаченню стягувача з дитиною, державний виконавець виносить постанову про відновлення виконавчого провадження. Постанова про відновлення виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадженням та до суду, який видав виконавчий документ. Після пред'явлення виконавчого документа до виконання державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені статтею 64-1 Закону.
Згідно ч.1, 2, 5, 6 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та у місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та у місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Так, при вчиненні 27.11.2020 року виконавчої дії щодо відновлення виконавчого провадження №59946450, головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Носова О.Г. діяла у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають, що у разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено повноважень державного виконавця здійснювати перевірку зазначених стягувачем у заяві про відновлення виконавчого провадження фактів щодо перешкоджання боржником побаченню з дитиною.
Отже, отримавши заяву стягувача про відновлення виконавчого провадження №59946450, в якій зазначена підстава її подання - невиконання рішення суду боржником ОСОБА_1 , державний виконавець з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесла постанову про відновлення виконавчого провадження для повторного здійснення заходів, передбачених статтею 64-1 вказаного Закону.
З урахування наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про відновлення виконавчого провадження №59946450 від 27.11.2020 року була прийнята головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Носовою О.Г. відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах її повноважень, у зв'язку з чим підстави для визнання таких дій неправомірними та скасування постанови про відновлення виконавчого провадження відсутні.
Згідно ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За такого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.11.2020 року про відновлення виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.11.2020 року про відновлення виконавчого провадження відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.02.2021 року.
Суддя Т.А. Карташева