Справа № 459/542/21
Провадження № 1-кс/459/249/2021
про арешт майна
12 березня 2021 року слідчий суддя Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Червоноградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, -
Слідчий Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив винести ухвалу про накладення арешту на майно, а саме: мобільний телефон марки «Самсунг» імеі НОМЕР_1 , з можливістю передачі на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 .
Своє клопотання мотивує тим, що проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021145150000047 від 15.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, крім того, цей телефон є речовим доказом в кримінальному провадженні, а тому слідчий звернувся з відповідним клопотанням.
Слідчий у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просить клопотання задовольнити.
Клопотань про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлено.
Власник майна повідомлений про місце та час розгляду справи у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що знаходиться на зазначеному предметі та з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Самсунг» імеі НОМЕР_1 з передачею на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1