Справа № 459/2256/19
Провадження № 2/459/54/2021
26 лютого 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді Новосад М.Д.
з участю:
секретаря судового засідання Канюки В.Р.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третьої особи без самостійних вимог Державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори Стеців Марії Романівни про визнання правочину недійсним та визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
19.08.2019 позивачка звернулась до суду із даним позовом, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просить визнати недійсним правочин про визнання відмови від спадщини в частині 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору дарування від 02.11.2007 року, вчинений під впливом помилки та важкого морального та психологічного стану у зв'язку із смертю спадкодавця і оформлений на підставі її заяви на користь ОСОБА_3 , яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , засвідчений 08.04.2014 нотаріусом Стеців М.Р.. Також просила визначити їй додатковий тримісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складалось із грошових вкладів та 1/2 частки спірної квартири, яка йому належала на підставі договору дарування від 02.11.2007 року, яку йому подарувала мама ОСОБА_5 . Про те, що чоловікові належала частка вище вказаної квартири їй стало відомо лише 26.04.2018, коли іншу 1/2 частку спірної квартири їй подарувала мама чоловіка ОСОБА_5 .. Зазначила, що після смерті чоловіка вона перенесла важкий психологічний стрес і душевну біль, які вплинули на її психологічний стан при написанні заяви про відмову від спадщини.
Ухвалою від 27.08.2019 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
12.12.2019 суд відклав підготовче судове засідання для повторного виклику відповідачки
19.03.2020 позивачка подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.
27.03.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 17.06.2020.
17.06.2020 суд відклав розгляд справи у зв'язку із неявкою відповідачки для її повторного виклику.
18.09.2020 представник позивача подав уточнення до позову.
18.09.2020 суд відклав розгляд справи за заявою представника позивача.
09.11.2020 розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою сторін, які не повідомили про причини неявки.
29.12.2020 в судовому засіданні було винесено ухвалу про витребування в порядку ст.84 ЦПК України від Червоноградської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
03.02.2021 до суду надійшла копія спадкової справи.
26.02.2021 в судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з підстав, вказаних у ньому. Просили позовні вимоги задовольнити.
Відповідачка належним чином повідомлялась про дату та час судового засідання, до суду не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань не подала.
Вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Позивачка перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 з 15.06.1994, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
З копії заяви від 08.04.2014 встановлено, що позивачка ОСОБА_2 , а також дочка ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 відмовились від належної частки спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , в користь його дочки - відповідачки ОСОБА_3 . Дана заява була засвідчена Державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області Стеців Марією Романівною 08.04.2014 року (а.с.5).
Згідно із відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно на час смерті чоловікові позивачки належала на праві власності 1/2 квартири АДРЕСА_1 .
Позивачка не знала про те, що чоловікові на час смерті належала частка вище вказаної квартири. Про це їй стало відомо лише 26.04.2018, коли іншу 1/2 частку спірної квартири їй подарувала мати чоловіка ОСОБА_5 .. Також ствердила, що на момент вчинення правочину, а саме відмови від спадщини, їй не була оголошена нотаріусом вся спадкова маса. Після смерті чоловіка вона перенесла важкий психологічний стрес і душевну біль, які вплинули на її психологічний стан при написанні заяви про відмову від спадщини. Під час підписання спірної заяви вона вважала, що мова йде лише про гроші, які були на рахунках чоловіка. На час смерті чоловіка вона жила у спірній квартирі і мала право на обов'язкову частку в цій квартирі, оскільки чоловік набув право власності на частку квартири під час шлюбу.
Позивачка зверталась до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про спадщину, однак було відмовлено у зв'язку із наявністю попередньої відмови її від спадщини.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ПК України.
Згідно із ч.ч.1-6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як передбачено ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як вбачається із позовної заяви, підставою недійсності спірного правочину - заяви про відмову від спадщини позивачка вважає те, що в момент вчинення такого правочину волевиявлення її не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.
За змістом частин першої та другої статті 225 ПК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину. недійсним може пред'явити її опікун.
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. (ч. 1 ст. 229 ЦК України).
У пунктах 16,19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що правила статті 225 ПК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину.
Отже, підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
За змістом ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229 - 231 і 233 цього Кодексу.
Спадкове майно, яке залишилося після смерті чоловіка позивачки складалось із 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору дарування від 02.11.2007 року.
Суд вважає, що досліджені в судовому засіданні належні та допустимі докази, у тому числі пояснення позивача, вказують на те, що на момент підписання заяви про відмову від спадщини дійсно було неправильне сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, яке було спрямоване на відмову від спадкової маси у вигляді грошей спадкодавця.
Отже, наявність помилки - неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину суд визначає за такими обставинами, як: вік позивача, її стан здоров'я та моральний стан після смерті чоловіка; наявність у позивача спірного житла як єдиного, а також те, що до обов'язкової частки у спадщині, від якої позивачка відмовилася, входить частина квартири, яка є і була місцем її постійного проживання .
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-372цс16, яка відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до приписів ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За приписами ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Оскільки заява позивачки про відмову від обов'язкової частки у спадщині підлягає визнанню недійсною, тому позивачка мала право на спадкування цієї частки після смерті її чоловіка на підставі статті 1241 ЦК України. Тому суд вважає обґрунтованими аргументи позивача про те, що вона з поважних причин пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , оскільки вона підписала заяву про відмову від спадщини, що не відповідала її волевиявленню, після чого була позбавлена можливості прийняти спадщину у встановленому законом порядку. Зазначені причини пропуску позивачем строку суд трактує як поважні, оскільки вони були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для прийняття спадщини.
Дані обставини відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам та обставинам справи, суд дійшов висновку, що оспорюваний правочин суперечить актам цивільного законодавства, при його складанні, оскільки нотаріусом не було перевірено вільність волевиявлення позивача під час написання заяви про відмову від спадщини і відповідність такої заяви внутрішній волі та меті (наслідкам), яку вона переслідувалав. Тому такий слід визнати недійсним. Зазначене є підставою для визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка.
Враховуючи наведене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Судовий збір з відповідача в користь позивача не стягується на прохання позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) з участю третьої особи без самостійних вимог Державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори Стеців Марії Романівни про визнання правочину недійсним та визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визнати недійсним правочин про визнання відмови від спадщини в частині 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору дарування від 02.11.2007 року, вчинений під впливом помилки та важкого морального та психологічного стану у зв'язку із смертю спадкодавця і оформлений на підставі заяви ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , засвідчений Державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області 08.04.2014 року ОСОБА_8 .
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) додатковий тримісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженця с.Лемешов, Горохівського району Волинської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.03.2021.
Суддя: М. Д. Новосад