Справа № 456/638/21
Провадження № 3/456/548/2021
іменем України
11 березня 2021 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, з вищою освітою, непрацюючого, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 06.02.2020 року о 14 год. 05 хв. по вул. Б.Хмельницького біля будинку № 15, що у місті Стрий Львівської області, керуючи належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перепони або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , під кернуванням водія ОСОБА_3 , а обидва транспортні засоби отримали технічні пошкодження із заподіянням матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. п. 1.5.; 2.3. «б»; 10.7.; 10.9. Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання, котрі призначались на 23.02.2021 року о 12.00 год. та 11.03.2021 року о 09.30 год., не з'явився, про причини своєї неявки кожного разу суддю не повідомив. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua).
Особа, яка є потерпілим, будучи двічі повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, котре було призначене на 11.03.2021 року о 09.30 год., не з'явився, про причини своєї неявки суддю не повідомив. Поряд з цим, ОСОБА_3 з'явився у судове засідання, котре було призначене на 23.02.2021 року о 12.00 год., під час котрого підтвердив наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, обставини.
Крім того, в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою дотримання вимог ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов такого висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пунктів 1.5., 2.3. «б», 10.7. та 10.9. Правил дорожнього руху України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Розворот забороняється: а) на залізничних переїздах; б) на мостах, шляхопроводах, естакадах і під ними; в) у тунелях; г) за видимості дороги менше 100 м хоча б в одному напрямку; ґ) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадку дозволеного розвороту на перехресті; д) на автомагістралях, а також на дорогах для автомобілів, за винятком перехресть і місць, позначених дорожніми знаками 5.26 чи 5.27.. Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Визначення дорожньо-транспортної пригоди наведене у пункті 1.10 Правил дорожнього руху України, за змістом котрого дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, встановлює стаття 124 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній вище дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 185684 від 06.02.2021 року, котрий складений у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, які призвели до порушення Правил дорожнього руху України;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, котра сталася 06.02.2021 року о 14 год. 05 хв. у м. Стрий Львівської області по вул. Б. Хмельницького поблизу будинку № 15 за участі транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу м арки BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 ;
- письмовими поясненнями водія ОСОБА_3 від 06.02.2021 щодо обставин події, які кореспондуються з даними протоколу у частині часу та місця її настання та вказують на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушив названі пункти Правил дорожнього руху України;
- письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 від 06.02.2021 щодо обставин події, які також кореспондуються з даними протоколу у частині часу та місця її настання та вказують на те, що останній порушив названі пункти Правил дорожнього руху України;
Відтак, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, оскільки він як учасник дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження належного йому транспортного засобу.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. ст. 34-35 цього Кодексу обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкцій, визначених у ст. 124 КУпАП, - у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 454 грн..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 33-35, 40-1, 124, 245, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Копію постанови протягом трьох днів вислати особі, щодо якої її винесено, про що зробити відповідну відмітку у справі.
Копію постанови у той же строк вручити або вислати особі, яка є потерпілою, на її прохання.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
Суддя В.Я. Микитин