Справа № 464/971/21
пр.№ 2/464/786/21
заочне
10.03.2021 Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого -судді Горбань О.Ю.,
секретар судового засідання Максимець Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд», Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третьої особи Приватний виконавець Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, третьої особи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовує позов тим, що 08.09.2020 приватним нотаріусом Горай О.С. вчинено виконавчий напис №27753 про стягнення з позивача на користь відповідача ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 23645,64 грн. і на підставі виконавчого напису здійснюється примусове виконання вказаної заборгованості. У січні 2021 року позивач дізнався про те, що з його пенсії здійснюється відрахування коштів в рамках виконавчого провадження №63342245. На думку позивача, виконавчий напис виданий з порушенням трирічного терміну звернення стягувача, оскільки термін кредитної лінії завершений 16.01.2015, а термін стягнення коштів у випадку наявної заборгованості завершився 16.01.2018, виконавчий напис вчинений незаконно, і є достатні правові підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 10.02.2021 прийнято до провадження справу та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою від 10.02.2021 заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса задоволено.
Від відповідачів у встановлений ухвалою суду строк відзив на позов не надходив. Від приватного нотаріуса письмових пояснень щодо позову до суду не надходило.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідачі не подали відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 15.01.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено кредитний договір № 001-13999-150114 про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав ліміт кредитної лінії у розмірі 20 000 грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 16 січня 2015 року.
08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №27753 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості за Кредитним договором 001-13999-150114 від 15.01.2014 в розмірі 23 645,64 грн. (а.с.14)
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Окчаною Анатоліївною від 20.10.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 63342245 з виконання виконавчого напису № 27753 виданого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 23645,64 грн. (а.с.12).
Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення утриманих за виконавчим написом сум.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону), зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Також пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За вказаним Переліком передбачене стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до підпункту 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Згідно із приписами підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
Тобто порядок, періодичність друкування форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 5.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ 04.07.2018 № 75, далі - Положення № 75).
Первинний документ банку - це документ, який містить відомості про операцію, складається на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі) (пп. 14 п. 3 Положення № 75).
Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п.п. 61, 62 Положення № 75).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 4071/14-ц та від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц.
У виконавчому написі № 27753 від 08.09.2020 нотаріусом зазначено, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість за сумою кредиту в розмірі 17096,53 грн., несплачені відсотки - 6049,11 грн. Строк платежу за кредитним договором від 15.01.2014 настав, стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 по 17.08.2020.
Суд звертає увагу, що наведена сума не є первинним документом, з неї неможливо зрозуміти, коли у відповідача виникло право вимоги, відсутні дані щодо останньої дати погашення за наданим кредитом, рух коштів тощо.
За таких обставин у нотаріуса не було підстав вважати, що заборгованість є безспірною.
Крім цього, виконавчий напис викладений повністю на спеціальному бланку, а не на оригіналі документа чи його дублікаті, що встановлює заборгованість, що вказує на порушення нотаріусом пп. 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Отже, наведене вказує на те, що не підтверджено безспірність заборгованості. Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком і суми зазначені у написі, є безспірними, у зв'язку з цим виконавчий напис вчинено без дотриманням вимог закону.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд-
позов задоволити.
Визнати виконавчий напис № 27753, вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості в сумі 23 645,64 гривень - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд»на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1362 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідачі:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд»м.Київ, вул.Саксаганського, 14, оф.301, ЄДРПОУ 42642578.
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 35.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., м.Київ, вул.Окіпної Раїси, буд. 4 корп. А оф.35А.
Повний текст рішення складено 10.03.2021.
Суддя О.Ю.Горбань