іменем України
12 березня 2021 рокуСправа №451/4/21
Провадження № 1-кп/451/118/21
Радехівський районний суд Львівської області
в кскладі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
Справа № 451\4\21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів матеріали кримінального провадження № 12020140280000227 від 06.11.2020 року та № 12021140280000006 від 07.01.2021 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз: - 26.03.2018 року Личаківським районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 304 КК України, засуджений до 5 років позбавлення волі, згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахований строк попереднього ув'язнення з 30.03.2016 року до набуття вироку законної сили, покарання відбув 10.12.2019 року,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
де сторонами виступають з боку:
обвинувачення - прокурор ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисту - захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3
учасники провадження - потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8
за участю прокурора, захисника, обвинуваченого
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 - 04.11.2020 року близько 19 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, діючи повторно оскільки раніше вчинив корисливий злочин, перебуваючи у приміщенні продуктового магазину «Закусочна», що розташований в м. Радехів по вул. Витківська 23А, Львівської області, що належить потерпілій ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку пляшки коняку марки «Шабо» ємкістю 0,5 літра - вартістю 210 гривень, дві пляшки коняку марки «Шабо» ємкістю по 0,5 літра - вартістю 200 гривень за пляшку, пляшку коняку марки «Закарпатський» ємкістю 0,5 літра - вартістю 275 гривень, п'ять пачок сигарет марки «Ротманс» вартістю 52,50 гривень за пачку, шість пачок сигарет марки «Вінстон» вартістю 55 гривень за пачку, п'ять пачок сигарет марки «Прилуки» вартістю 43 гривні за пачку, дві пачки сигарет «Філіп Моріс» вартістю 53 гривні за пачку, після чого із викраденим майном покинув місце вчинення злочину.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1798,50 грн.
Матеріальна шкода не відшкодована, цивільний позов не заявлений.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 - в ніч на 05.11.2020 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням в приміщення, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення та повторно оскільки попередня судимість за вчинення корисливих злочинів не знята та не погашена у встановленому законом порядку, проник у приміщення підвалу, який належить потерпілій ОСОБА_7 та розташований у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 , шляхом зриву навісного замка, незаконно проник у дане підсобне приміщення, звідки таємно викрав велосипед марки «Діамант» вартістю 1 600 грн. та велосипед марки «Ерікс» вартістю 1 200 грн., після чого із викраденим майном покинув місце вчинення злочину.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2 800 грн.
Матеріальна шкода відшкодована, шляхом повернення викраденого.
Цивільний позов не заявлений.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням у підсобне приміщення, вчинене повторно.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 - 06.11.2020 близько 19 годин 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні продуктового магазину «Закусочна», що розташоване в АДРЕСА_4 , який належить потерпілій ОСОБА_8 , керуючись корисливими мотивом, з метою відкритого викрадення чужого майна, діючи повторно, із застосуванням насильства, що виразилось у нанесенні численних ударів руками по різних ділянках тіла ОСОБА_8 , чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження, які в цей час не були небезпечними для життя чи здоров'я потерпілої та висловлюючи погрози застосувати фізичне насильство, заволодів золотою каблучкою вагою 2 грами, вартістю 4 380 грн., золотим ланцюжком вагою 3 грами, вартістю 6 570 грн. та грошовими коштами в сумі 300 гривень, після чого покинув місце вчинення злочину, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 11 380 грн.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 11 380 грн.
Матеріальна шкода не відшкодована.
Цивільний позов не заявлений.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а також із погрозами застосування насильства.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаявся. Крім того, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, що до тих обставин, які ним не оспорюються по справі. При цьому вказав, що розуміє зміст цих обставин. Зміст ст. 349 КПК України йому зрозумілий.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, подали через канцелярію суду письмові заяви від 22.01.2021 р. ( заява ОСОБА_7 ) та 26.01.2021 року, 25.02.2021 ( заява ОСОБА_8 ) про розгляд справи у їх відсутності, претензій до обвинуваченого не мають, щодо міри покарання покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинене повторно. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а також із погрозами застосування насильства. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, вчинені злочини за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України класифікуються як тяжкі злочини, вчинений злочин за ч. 2 ст. 185 КК України класифікуються як нетяжкий злочин, дані про його особу, зокрема те, що обвинувачений раніше судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття; обставин, які обтяжуть покарання судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи позицію сторони обвинувачення та думки потерпілих, які викладені у їхніх письмових заявах щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що злочини вчинені ОСОБА_3 згідно ст. 12 КК України, а саме за ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч.2 КК України є тяжкими злочинами, за ст. 185 ч.2 КК України є нетяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаних злочинів, спосіб їх вчинення, мету та мотив вказаних діянь, а також те, що обвинувачений визнав себе повністю винним у вчиненні злочинів, розкаюється у вчиненому, а також обставини, які пом'якшують покарання, характеризуючі дані на обвинуваченого, раніше притягався до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе, підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України не вбачає, а тому, йому слід призначити покарання, передбачене санкціями ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, з врахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, оскільки таке покарання відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також соціальної реабілітації.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 в даному провадженні не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Речові докази: велосипед марки «Діамант» та велосипед марки «Ерікс», який згідно постанови про прилучення речових доказів від 18.12.2020 року визнані речовими доказами та передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 повернути ОСОБА_7 ..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/114-20/23486-ТР від 22.12.2020 р.) - 1634,50 грн.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії вироку, шляхом подачі апеляції через Радехівський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
ГоловуючийОСОБА_1