Єдиний унікальний номер 448/638/20
Провадження № 2/448/56/21
про забезпечення позову
02.03.2021 року суддя Білоус Ю.Б., розглянувши заяву адвоката Дунаса Р.Т., про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», про захист прав споживачів, -
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про захист прав споживачів, що полягає у визнанні рішення центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу і донарахування за втручання в роботу газового лічильника.
01.03.2021 року адвокатом позивача ОСОБА_1 ,- ОСОБА_2 , подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та ТОВ «Львівгаз збут» вчиняти дії щодо припинення газопостачання/розподілу до житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 до набранням рішення законної сили.
В обґрунтування зазначеної заяви вказує, що 25.02.2021 року від АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» надійшло повідомлення про те, що 01.03.2021 року до його, позивача ОСОБА_1 , будинку буде припинено газопостачання природного газу за несплату заборгованості. Вказує, що у будинку, окрім нього, також проживає його матір, яка є особою похилого віку, син з невісткою, та малолітні онуки. При припиненні постачання газу при температурному режимі, котрий на даний час є на вулиці унеможливить проживання у вказаному будинку. Зазначає, що дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» є незаконними, оскільки порушують права споживача.
Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову приходить до наступного висновку.
Згідно зі статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, учасники справи в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо законності проведення розрахунків оплати за доставку природного газу до домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Матеріали справи містять досудове попередження, в якому відповідач повідомляє сторону позивача про наявність у боргу в сумі 150075,82 грн. та припинення газопостачання у випадку несплати боргу.
Метою забезпечення позову - є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, згідно п.43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи дану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення чи невиконання можливого рішення суду, а також приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів сторони позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, однак частково.
Що стосується вимоги заяви в частині вжиття заходів забезпечення позову саме до набрання рішенням законної сили, то суд не знаходить їх слушними, оскільки визначення такого строку дії заходів забезпечення позову прямо суперечить вимогам, визначеним статтею 158 ЦПК України «Скасування заходів забезпечення позову», а саме частинам 7 та 9 вказаної статті, якими передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відтак, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову належить вжити без зазначення будь-якого строку дії та/або настання процесуальної події.
Вказаний вид забезпечення позову на думку суду є співмірним із заявленими вимогами і має тимчасовий характер, тому не може призвести до порушення прав та законних інтересів як сторони позивача так і сторони відповідача.
За змістом ст.ст. 153,154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч.3 ст.154 ЦПК України та є вичерпним.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч.4 ст.154 ЦПК України).
Щодо відсутності пропозиції щодо зустрічного забезпечення у поданій стороною позивача заяві про забезпечення позову, то суд зазначає, що частиною 1 статті 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Відтак розгляд заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, як вважає суд, не є порушенням наведених норм законодавства.
Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, а також відсутність обставин, визначених ч.3 ст.154 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Заходи забезпечення позову, згідно ст.158 ЦПК України, суд може скасувати з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст.149-154, 158 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про захист прав споживачів, що полягає у визнанні рішення центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу і донарахування за втручання в роботу газового лічильника, - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом заборони Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (ЄДРПОУ 03349039, місце знаходження юридичної особи: 79039, Львівська обл., місто Львів, вулиця Золота, будинок 42), у тому числі будь-яким його структурним підрозділам, відділенням, службам, посадовим особам, працівникам, представникам тощо, вчиняти дії, що спрямовані на обмеження чи припинення постачання, здійснювати відключення або припинення постачання природного газу споживачу (особовий рахунок НОМЕР_1 ) до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову, - відмовити.
Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.
Суд роз'яснює відповідачу, що у відповідності до положень ст.154 ЦПК України такий може звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення.
Копію ухвали направити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» - для виконання, учасникам справи - для відома.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст.158 ЦПК України.
На підставі ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз», ЄДРПОУ: 03349039, місцезнаходження: 79039, м.Львів, вул.Золота, 42,
Ухвала суду виготовлена в нарадчій кімнаті 02.03.2021 року
Суддя Ю.Б. Білоус
Ухвала набрала законної сили «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус