Справа №463/901/21
Провадження №3/463/495/21
18 лютого 2021 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Гирич С. В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Держицького І.Р., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
з протоколу серії ВАБ №236781 від 15 січня 2021 року вбачається, що «15.01.2021 р. о 12:17 АДРЕСА_2 ОСОБА_1 здійснила продаж іграшки Рісті Pops Checki Puff Surprise в магазині «Сільпо», чим порушила п.3 підпункт 4 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 зі змінами від 09.12.2020 р. №1236, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.»
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину заперечила. Зазначила, що в протоколі не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане порушення. Також вона не є суб'єктом відповідальності адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол складений із порушеннями.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, вивчивши матеріали справи та надані суду документи, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із протоколу серії ВАБ №236781 від 15 січня 2021 року вбачається, що «15.01.2021 р. о 12:17 АДРЕСА_2 ОСОБА_1 здійснила продаж іграшки Рісті Pops Checki Puff Surprise в магазині «Сільпо», чим порушила п.3 підпункт 4 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 зі змінами від 09.12.2020 р. №1236, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.»
Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції, яка діяла станом на день інкримінованих дій, не містить пункт 3, який виключено на підставі Постанови КМ №1100 від 11.11.2020.
Положеннями ст.8 КУпАП передбачено, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.
Також для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, оскільки у протоколі зроблене невірне посилання на конкретну норму закону про дотримання вимог в умовах карантину, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченої ст.44-3 КУпАП, яка є бланкетною і вимагає аналізу конкретної порушеної норми закону, тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до положень ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У матеріалах даної справи наявний лише протокол про вчинення адміністративного правопорушення та диск з відеозаписом.
Вирішуючи питання про те, чи в даному випадку ОСОБА_1 може бути суб'єктом відповідальності за даним правопорушенням слід врахувати таке.
Частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із протоколу, в такому вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді касира в магазині Сільпо у м. Львів вул. Б.Хмельницького, 214. Разом з тим, жодного належного підтвердження таких даних немає.
Разом з тим, з врахуванням того, що їй інкриміновано вчинення правопорушення як касира підприємства щодо продажу товару, матеріали справи не містять жодних даних щодо того, що така є посадовою особою підприємства, як і даних про таке загалом.
Відповідно до наданих ОСОБА_1 прийнята на посаду касира торгівельного залу в ТзОВ «Сільпо-Фуд», код ЄДРПОУ 40720198.
Відповідно до положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
У справі «Пухк проти Естонії» (рішення від 10 лютого 2004 р.) Європейський Суд з прав людини зазначив, що ст. 7 Конвенції не обмежується забороною ретроспективного застосування кримінального законодавства на шкоду обвинуваченому; вона також втілює загалом принцип, що тільки закон може визначити кримінальне правопорушення та встановити покарання (nullum crime nulla poena sine lege), а також принцип, за яким кримінальне право не повинно надмірно тлумачитися на шкоду обвинуваченому. З цих принципів випливає, що правопорушення має бути чітко встановлено в законі. Ця вимога дотримується, якщо особа може дізнатися на основі формулювання відповідного положення та, у разі потреби, за допомогою його судового тлумачення, які дії чи бездіяльність є підставою для кримінальної відповідальності.
Адміністративна відповідальність, а особливо ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення з врахуванням тяжкої санкції є близькою до кримінальної відповідальності і наведені положення також мають застосовуватися для неї.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
При таких обставинах, враховуючи принцип верховенства права, вважаю, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення немає, а тому слід провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення на підставі положень п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.247, ст.283, ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гирич С. В.