Справа №463/659/21
Провадження №1-кс/463/1289/21
22 лютого 2021 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021210000000007 від 05 січня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Клопотання мотивує тим, що у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021210000000007 від 05 січня 2021 року ОСОБА_5 підозрюється в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України. Вважає, що під час досудового розслідування встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, за якими останньому пред'явлено обґрунтовану підозру.
Слідство вважає, що з огляду на необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливлює запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку необхідність обрання домашнього арешту є обґрунтованою та підтверджується зібраними у справі доказами.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечили. Вважають підозру необґрунтованою, наявність ризиків не доведено. Станом на даний час жодних дій щодо зміни чи знищення підозрюваний не може. Також зазначили, що процесуальні обов'язки підозрюваний виконує, не має наміру ухилятись від слідства чи суду, має стійкі соціальні зв'язки, сім'ю.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.
З матеріалів подання вбачається, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42021210000000007 від 05 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.3 ст.364 КК України.
Про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень ОСОБА_5 повідомлено 18 лютого 2021 року.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, №300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор на давному етапі слідства довели обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному, яка підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Зокрема, на підтвердження можливої причетності підозрюваного до скоєння кримінальних правопорушень стверджується: рапортом Тернопільського управління ДВБ НП України від 04.01.2021 про виявлення кримінального правопорушення; висновком службового розслідування за фактом внесення до ІП «Адмінпрактика» ITC ІПНП недостовірної інформації при прийняті судами рішення по адміністративних справах за ст. 130 КУпАП, затвердженого начальником ГУНП в Тернопільській області; посадовими інструкціями начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , згідно з якою він здійснював введення інформації до ІІПС «Адмінпрактика»; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , яка показала, що нею не вносилися відомості до автоматизованої системи про прийняті судами рішення за результатами розгляду адміністративних справ упродовж 2018-2019 років, про що заявляв ОСОБА_5 в ході проведення службового розслідування; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який надав аналогічні показання; протоколом огляду від 15.02.2021 документів та електронних носіїв інформації, вилучених в ході проведення тимчасового доступу в Управлінні інформаційно - аналітичної підтримки ГУ НП в Тернопільській області, та документів, вилучених в ході проведення тимчасового доступу у Відділенні поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області; протоколом огляду від 17.02.2021 документів та електронних носіїв інформації вилучених в ході проведення тимчасового доступу в Управлінні інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Тернопільській області; інформації про розгляд справ у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області; інформації про прийняті рішення суддями Тернопільського міськрайонного суду. Окрім цього, на даному етапі слідства слідчий суддя не перевіряє доведеність вини у скоєнні інкримінованих злочинів. Вказані матеріали можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення інкриміновані правопорушення.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], пункти 86-91 ЄСПЛ вказав, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Суд постановив, що цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою (там само, пункти 104 і 113-114).
При вирішенні питання обрання запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний на даному етапі слідства обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, зокрема тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. А тому враховуючи обставини справи, слідчий суддя погоджується із доводами слідства, що є підстави вважати, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Окрім цього, підставним є доводи слідства щодо того, що у силу займаної посади, матиме можливість, використовуючи свій авторитет та здобутий досвід, впливати на свідків у кримінальному провадженні, та ще не встановлених свідків з числа колег по роботі, а тому ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є підставним, оскільки останній з метою надання свідчень щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень може незаконно впливати на свідків.
З врахуванням того, що значна частина слідчих дій уже проведена, речові докази виявлені і вилучені, з врахуванням наведених вище ризиків, слідчий суддя не вбачає підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки це фактично буде позбавленням свободи підозрюваного, що у даному провадженні, у якому особа обвинувачується у службових злочинах, не відповідатиме меті запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що на даний момент досудове розслідування триває, з метою виконання підозрюваним процесуальних обов'язків визначених ст.177 КПК України, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання
Керуючись вимогами статей 176-179, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання прокурора задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на строк два місяці із покладенням наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Письмово під розпис повідомити підозрюваного про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1