Справа № 462/1472/21
11 березня 2021 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову інспектора роти № 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в м. Львів
Каталаха Р.Б. серії ЕАН № 3699724 від 23.01.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП шляхом накладення штрафу в сумі 340 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити. Крім того, просить поновити строк на оскарження постанови, оскільки такий пропущений з поважних причин.
Однак, вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем при поданні позовної заяви на підтвердження сплати судового збору не долучено оригіналу квитанції.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
У постанові від 18.03.2020 року (провадження № 11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права вказала, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454 грн. за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, позивач просить поновити строк на оскарження вказаної постанови про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністратвиного суду, викладеної в постанові від 09.11.2020 року у справі № 420/1813/19 поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Позивач зазначає, що звертався до суду із позовною заявою про скасування вказаної постанови у строк, передбачений ст. 289 КУпАП (справа № 462/440/21), однак у зв'язку із відсутністю у нього юридичної освіти та необізнаністю з порядком усунення недоліків, позовну заяву було залишено без руху, а надалі ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.02.2021 року позовну заяву йому повернуто та роз'яснено право повторного звернення до суду із позовом.
У відповідності до п. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із даною позовною заявою позивач звернувся до суду 09.03.2021 року, доказів на підтвердження зазначених вище обставин до позовної заяви не долучено, дати отримання ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 19.02.2021 року позивачем не вказано.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позивачу слід надати строк для усунення недоліків.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених статтями 160, 161 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та із врахуванням, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у КАС України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М.Гедз