Справа № 442/1360/21
Провадження №3/442/670/2021
Іменем України
09 березня 2021 року суддя Дрогобицького міськрайоного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 029580 від 16 лютого 2021 року: 16.02.2021 року 20 год. 20 хв. в с. Лішня, по вул..Дрогобицькій, водій ОСОБА_2 керував т.з. MERCEDES-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп”яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп”яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Під час розгляду даної справи ОСОБА_1 , пояснив, що 16 лютого 2021 у вечірній час, він дійсно знаходився в салоні свого автомобіля, автомобіль перебував у нерухомому стані, а саме: припаркований на узбіччі. Він дійсно перебував у нетверезому стані, однак провини у скоєному не визнає, так як транспортним засобом не керував, відповідно від проходження огляду на стан сп”яніння відмовився.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку:
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, та іншими доказами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно ч.1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, що є рівнозначним також і відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функції водія під час руху транспорту, незалежно від того, чи управляє він самохідною машиною, що рухається своїм ходом, або на причепі в іншої машини. При цьому не має значення, де, у якому місці особа управляла транспортом.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії
Для настання відповідальності не має значення, як довго управляв винний транспортним засобом. Проступок вважається закінченим з того моменту, коли особа, яка перебувала у стані сп'яніння, надала руху транспортному засобу.
Об”єктивна сторона вказаного правопорушення це - керування транспортним засобом у стані сп”яніння.
ОСОБА_1 повністю заперечується факт керування транспортним засобом, а в матеріалах справи такі докази відсутні, на аудіо диску долученому до матеріалів справи дійсно зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння, однак жодних даних проте, що останній був в статусі водія на цьому диску, не має.
Відповідно до ст. 31 Закону України „Про Національну поліцію” поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таки чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
Як вбачається з відеозапису події від 16.02.2021, на ньому зафіксовано лише момент продуття ОСОБА_1 приладу „ALCOTESTER” та те, як останній відмовляється їхати в лікарню на огляд, з чого слідує, що доволі сумнівними є підстави проведення огляду ОСОБА_1 з метою наявності стану сп”яніння.
Події, які відбувалися перед тим, та в подальшому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, на відеозаписі не зафіксовані, також матеріали справи не спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а лише знаходився в його салоні.
Таким чином дані внесені в протокол про адміністративне правопорушення щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, критерію допустимості доказів не відповідають і не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Отже, можливість отримання додаткових даних у справі вичерпана, а складений протокол про адміністративне правопорушення суперечить вимогам закону і не може бути взятий до уваги судом як доказ вчинення правопорушення, позаяк за презумпцією невинуватості, який закріплено у ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що у справі немає належних та допустимих доказів про те, що 16.02.2021 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння, тобто вина останнього в скоєнні правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є недоказанною, тобто наведене свідчить про відсутність складу зазначеного правопорушення, а тому провадження у справі за статтею 130 ч.1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.130 ч.1, 247, 276, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Суддя Павлів З.С.