Справа № 336/1318/21
Провадження № 3/336/816/2021
м. Запоріжжя 11 березня 2021 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін Павло Вікторович, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-ки України, яка тимчасово не працює, прож.: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 07.02.2021 о 12 годині 23 хвилин, в м. Запоріжжі по вул. Магістральній, поблизу буд. 92, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Tesla, НОМЕР_1 , ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце пригоди, чим порушив п. 2.10А Правил дорожнього руху України.
В порядку ч.4 ст. 268 КУпАП справа розглядалася за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, надані у справі докази, суд вважає, що в діях названої особи відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Так, стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за «залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні».
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Дійсно, як слідує з п. 2.10.а) Правил дорожнього руху України (N 1306, 10.10.2001, Постанова, Кабінет Міністрів України), у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний залишатися на місці пригоди.
При цьому, у суду немає підстав для сумнівів у тому, що ОСОБА_1 є причетною до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14 лютого 2021 року, адже постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.21 року її було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а зі змісту самої постанови слідує, що: «14.02.2021 року о 18-30 год. в м.Запоріжжя по вул. Магістральна поблизу буд. 92, водій ОСОБА_1 ,керуючи автомобілем Tesla НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем Skoda д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушила вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів».
За поясненнями самої ОСОБА_1 , вона дійсно керувала автомобілем при вищевикладених обставинах, а відчувши легкий товчок, вирішила, що це є наслідком зупинки її автомобіля, тому спокійно поїхала геть, і вже повернувшись до гаражу, побачила пошкодження - як наслідок ненавмисного з її боку контактування керованого нею транспортного засобу з автомобілем Skoda.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вже зазначалося судом, з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, виражається у порушенні водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, а саме в залишенні водіями місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
При цьому, із суб'єктивної сторони зазначений проступок вчинюється тільки за наявності умисної форми вини.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
При цьому, твердження ОСОБА_1 на предмет того, що вона не помітила моменту ДТП та й залишила місце останньої під час судового розгляду спростовані не були.
Фактично на підтвердження умисного залишення ОСОБА_1 місця ДТП вказує протокол про адміністративне правопорушення.
Інші наявні у справі докази на факт умисного вчинення ОСОБА_1 проступку не вказують.
Так, за поясненнями водія ОСОБА_2 слідує, що він на автомобілі Skoda рухався по вул. Магістральній, під'їжджаючи до світлофора, коли ззаду його «догнав» інший автомобіль, який уїхав.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Спростувати позицію захисту немає можливості. Відеозапис події від 15.02.2021 року у матеріалах справи відсутній, як й відсутні й інші докази, окрім тих, що викладені судом вище.
Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності не спростовані належними допустимими та достатніми доказами.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП, а тому вважає необхідним провадження у справі відносно останньої на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити.
Керуючись ст. 122-4, ст.ст. 247, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено або опротестовано прокурором протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя П.В. Зарютін
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.
Дата видачі « »________________20___рік.