Справа № 324/205/21
Провадження № 3/324/99/2021
12 березня 2021 року суддя Пологівського районного суду Запорізької області Кацаренко І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Пологівського районного суду Запорізької області надійшов протокол серії ОБ №103230 від 01 лютого 2021 року, складений поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області рядовим поліції Демиденком О.В. у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у якому зазначено, що 01 лютого 2021 року о 21 годині 50 хвилин поблизу буд.1А по вул.Робочій у м.Пологи Запорізької області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21013 д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, що виражено нестійкою ходою, запахом алкоголю з порожнини рота, нечіткою мовою; від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування автомобілем водій був відсторонений.
До Пологівського районного суду Запорізької області особою, у відношенні якої складено протокол, ОСОБА_1 , було подано клопотання про закриття провадження по справі. В обґрунтування своїх вимог у клопотанні зазначено, що він вважає, що вказаний протокол складений відносно нього із порушеннями і взагалі із невідомих для нього причин, «мабуть, для підвищення статистичних даних». По суті подій, які мали місце 01 лютого 2021 року, ОСОБА_1 зазначив, що цього дня у вечірній час він керував автомобілем ВАЗ 21013 д/н НОМЕР_1 по м.Пологи Запорізької області. Цілий день він керував вказаним автомобілем по всій області, так як їздив за товаром - рибою, бо займається її реалізацією, тобто він ні цього дня, ні напередодні не вживав алкогольні напої, оскільки знав, що буде перебувати за кермом цілий день. Ввечері він віз товар додому та був зупинений працівниками поліції. Причиною його зупинки було те, що габаритні вогні на його автомобілі не горіли, з чим він цілком погодився. На нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП. Однак із тим, що від нього було чутно перегар, він не погодився та повідомив працівникам поліції про це. Зазначив, що протокол за ч.1 ст.130 КУпАП він не підписував, так як взагалі не знав про факт його складання. Зазначає, що у протоколі вказано про його відсторонення від керування транспортним засобом, однак після того, як на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП, він спокійно поїхав у своїх справах далі. При зазначеній події ніхто з працівників поліції йому не пропонував продути алкотестер та ніякої пропозиції від них проїхати до КНП «Пологівська БЛІЛ» або до іншого медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп'яніння не було. Зазначає, що при його зупинці та складанні на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП ніяких свідків не було. У зв'язку з зазначеним просив закрити провадження в справі №324/205/21 про адміністративне правопорушення відносно нього, ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 38 КУпАП встановлено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до ст.277 КУпАП справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання по даній справі, призначене на 12 березня 2021 року о 08 годині 10 хвилин, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання, в якому він в тому числі просить розглянути справу без його участі та без участі його захисника. З огляду на викладене, оскільки правопорушник ОСОБА_1 повідомлений в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, просив розглянути справу без його участі, враховуючи те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи встановлена ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов'язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності порушника ОСОБА_1 .
Ознайомившись із заявленим клопотанням та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до такого висновку.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, з послідуючими змінами та доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п.7 розділу I: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення; п.1 розділу II: за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; п.20 розділу III: висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 з наступними змінами: п.3 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я; п.6 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; п.7 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав; п.13, 14 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року (в редакції від 08 лютого 2019 року) за №1395, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до суду надано: 1) протокол серії ОБ №103230 від 01 лютого 2021 року, складений 01 лютого 2021 року о 22 годині 50 хвилин поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області рядовим поліції Демиденком О.В., в якому зазначено, що 01 лютого 2021 року о 21 годині 50 хвилин ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, при цьому час вчинення правопорушення має виправлення. Зазначений протокол ОСОБА_1 не підписаний, однак в ньому мається запис про його відмову від підпису; 2) акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від продуття алкотестера «Драгер» 6810 в присутності двох свідків, однак не зазначено, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано продути алкотестер «Драгер» - графа «огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками» зазначено «алкогольного сп'яніння», хоча відповідно до п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 зазначено: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, з чого вбачається, що поліцейським при складанні такого акту не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, які мав ОСОБА_1 , а, навпаки, поліцейський стверджує (без наявних для того підстав), що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. При цьому суд також зазначає, що вказаний акт не містить дати, часу та місця його складення; 3) направлення для огляду на стан сп'яніння, яке складено у відношенні ОСОБА_1 у зв'язку з порушеннями ПДР, однак не зрозуміло, ким і коли складено таке направлення, не зрозуміло, куди саме направлявся ОСОБА_1 і з яких саме причин - графа «найменування медичного закладу» залишилася не заповненою. Також вказане направлення у графі «Причини проведення огляду» містять запис як «порушення ПДР», однак чинні нормативно-правові акти України не визначають такої підстави для проведення відносно водіїв огляду на стан сп'яніння, як порушення ними ПДР, підставою у проведенні огляду на місці або у медичному закладі на стан виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є підстава поліцейського вважати, що зазначена особа, яка має якісь певні ознаки такого сп'яніння, може перебувати у такому стані. При цьому суд зазначає, що відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 з наступними змінами: п.3 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я; п.6 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, про що складається відповідне направлення, один із примірників якого (або його копія) має бути врученою правопорушнику. Таким чином, оформлення працівниками поліції направлення на місці зупинки транспортного засобу на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Однак в матеріалах справи міститься два примірника направлення, з чого вбачається, що один екземпляр зазначеного направлення (або його копія) не було вручено особі, стосовно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме ОСОБА_1 , що ставить під сумнів оформлення такого направлення в присутності особи, у відношенні якої складено протокол, та взагалі про пропозицію працівника поліції пройти такий огляд у медичному закладі; 4) письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01 лютого 2021 року, які мають суперечливі відомості та розходження із протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №103230, а саме у протоколі зазначено, що 01 лютого 2021 року о 21 годині 50 хвилин в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 водій ОСОБА_1 вже відмовився в присутності останніх від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а із письмових пояснень тих же свідків вбачається, що їм працівниками поліції лише о 22 годині 00 хвилин 01 лютого 2021 року було запропоновано бути свідками події та в їхній присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі. Суд звертає увагу на те, що у розумінні ст.266 КУпАП свідок - це не заінтересована в результаті огляду на стан сп'яніння особа, яка залучається поліцейським для засвідчення факту виконання зазначеного заходу з метою забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а також змісту, ходу і результатів зазначеного огляду. Свідки у даному випадку залучаються з метою забезпечення об'єктивності проведеного огляду, а також підтвердження результатів цього огляду, так згоди/незгоди обстежуваної особи з такими результатами; 5) диск з відеозаписом від 01 лютого 2021 року, на якому мається два відеофайли. При цьому суд зазначає, що Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 (надалі - Інструкція №1026) передбачено обов'язок поліцейських проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими. Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є: забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення; усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій; перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення. Як слідує з наявних у матеріалах справи відеозаписів, останні не містять повної (безперервної) фіксації як дій поліцейського, так і дій ОСОБА_1 . При цьому на зазначених відеозаписах, які надані до суду в якості доказу, зафіксовано рух автомобіля та його зупинку, вихід з автомобіля водія. Факту пропозиції продути алкотестер «Драгер» і відмови водія від цього, складання процесуальних документів та перебування під час всіх цих дій свідків на вказаних відеофайлах не зафіксовано. На першому з відеофайлів зафіксовано, як працівник поліції пропонує "пройти обстеження" у медичному закладі, а водій каже "пройдемо", але у зв'язку з чим саме працівник поліції пропонує "пройти обстеження", з відеофіксації не зрозуміло. Суд звертає увагу на те, що ані запрошення свідків, ані присутності будь-яких свідків під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і під час спілкування працівника поліції після виходу водія ОСОБА_1 з транспортного засобу на обох з долучених до протоколу відеофайлів не міститься. Суд звертає увагу також на те, що Правила дорожнього руху, які є обов'язковими для виконання водіями, не зобов'язують останніх досконально знати вимоги статті 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, а тому обов'язок роз'яснити водієві порядок проходження огляду на стан сп'яніння, а також наслідки його проходження, покладається на поліцейського, при цьому вказане повинно бути зафіксовано на відео та додано в якості доказів до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вказані вимоги КУпАП є імперативними, а відтак мають неухильно виконуватись особами, на яких вони поширюються, в тому числі поліцейським. Таким чином, у разі перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, поліцейський зобов'язаний був, зокрема, відсторонити його від керування транспортним засобом та надати суду без заперечливі цьому докази (відео, пояснення свідків), а не лише зробити відмітку про це в протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши надані докази, суд зазначає, що в порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі, а саме доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та факту його відмови від проходження огляду на стан такого сп'яніння на місці зупинки автомобіля чи в медичному закладі матеріали справи не містять, чим порушено вимоги інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, з порушенням вимог ст.266 КУпАП є підставою для визнання огляду недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП), в наслідок чого провадження у справі підлягає закриттю.
Враховуючи вищевказане, суд визнає недопустимими доказами: протокол серії ОБ №103230 від 01 лютого 2021 року, складений поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області рядовим поліції Демиденком О.В.; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у відношенні ОСОБА_1 ; направлення для огляду на стан сп'яніння; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01 лютого 2021 року; відеозапис від 01 лютого 2021 року.
Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року про те, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі, вважає за необхідне вказати на таке.
Системний аналіз змісту положень КУпАП в поєднанні з вказаною позицією КСУ та ЄСПЛ свідчить, що у такого роду провадженнях належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, передбачені ст.280 КУпАП, та інших обставин, які мають значення для неї, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Згідно з.ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Однак, у цій ситуації зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, особою, за своєю суттю залишать місце сумнівам, як наслідок, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на наведене вище.
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Підстав для направлення справи на дооформлення суд не убачає з огляду на норми ст.284 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином, а не обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у зв'язку із порушенням поліцейськими встановленого порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 268, 279, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої винесено постанову, до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Кацаренко І. О.