1Справа № 335/2546/21 2-а/335/72/2021
про залишення позовної заяви без руху
12 березня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Васильєвої Ольги Вікторівни про скасування постанови серії ЕАН №3752550 від 05.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Васильєвої Ольги Вікторівни про скасування постанови серії ЕАН №3752550 від 05.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає наступним вимогам КАС України.
В силу ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, на підтвердження чого, надано копію посвідчення УБД серії НОМЕР_1 від 06.03.2019.
Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає статус зокрема і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
З системного та логічного аналізу норм закону вбачається, що учасники бойових дій звільненні від сплати судового збору лише у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав як учасників бойових дій, тобто порушенням гарантії їх соціального захисту, передбачених Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Предметом спору у даній справі є скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, тобто дана справа не пов'язана з порушенням гарантій соціального захисту позивача, як учасника бойових дій, а тому позивач не звільняється від сплати судового збору.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 визначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону N 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» розмір такого прожиткового мінімуму визначено у розмірі 2270 гривень.
Проте, в порушення зазначених вимог, позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Так, позивач у своїй заяві посилається на отримання оскаржуваної постанови засобами поштового зв'язку 27.02.2021, однак доказів в обґрунтування своїх доводів на адресу суду не надає. Суд звертає увагу позивача, що подання до суду разом із позовною заявою всіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є обов'язком позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Проте, в порушення зазначених вимог, позивачем не подано клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності порушення такого строку.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
Згідно ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, позивачеві необхідно усунути вищезазначені недолік позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності його пропуску.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що п. 5 ч. 1 ст. 213 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, відповідно до ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою ст. 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
З системного аналізу вказаних норм випливає, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є відповідний орган, на який законом покладено обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а.
У справах про оскарження рішень (постанов) інспекторів патрульної поліції належним відповідачем є Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3).
Підстави та порядок заміни неналежного відповідача, залучення до участі в справі співвідповідача визначені ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Васильєвої Ольги Вікторівни про скасування постанови серії ЕАН №3752550 від 05.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі- залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви..
Роз'яснити позивачу положення ч.ч. 3, 4 ст. 169 КАС України про те, що, якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Стеценко