Дата документу 09.03.2021
Справа № 937/887/21
2-а/937/29/21
09 березня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора ВБДР в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Івахненка Владислава Миколайовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАА № 561075 від 27.01.2021 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.2 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень 00 копійок, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити.
Позовну заяву позивач мотивує тим, що працівником ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП було винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в сумі 680 гривень. Вважає, що складання протоколу та винесення постанови відносно нього є абсолютно безпідставним, оскільки згідно ч. 2 ст. 121 КУпАП водії транспортних засобів притягуються до адміністративної відповідальності при керуванні водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Однак, під час складання протоколу про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, я не керував транспортним засобом та не перевозив пасажирів, а знаходився на місці стоянки маршрутних таксі біля кінцевої зупинки маршруту, а тому в моїх діях відсутні ознаки правопорушення. Крім того, 27 січня 2020 року механіком було проведено технічний огляд автомобіля марки «Мерседес» д/н НОМЕР_1 та встановлено, що вищевказаний автомобіль технічно справний та може виходити на маршрут, що підтверджується копією подорожнього листа. У постанові не зазначено яким саме технічним засобом було здійснено фото або відеозапис, що свідчить про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 121 КУпАП. Крім того, співробітниками ДПП, під час огляду транспортного засобу та складання протоколу, не були роз'яснені йому права, гарантовані діючим законодавством України, що порушило його права на захист. За наведених обставин вважає, що винесена працівником поліції постанова незаконна, заснована на припущеннях та є такою, що порушує його права, а тому підлягає скасуванню.
У судове засідання позивач не з'явився, 09.03.2021 року від його представника - адвоката Ігнатова Є.Є. до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказує, що постанова відносно позивача була винесена правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню, однак по суті позовних вимог жодних відомостей не зазначено. Також до відзиву долучено DVD-r диск з відеозаписом правопорушення.
Відповідач- старший інспектор ВБДР в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Івахненко В.М. до судового засідання не з'явився з невідомої причини, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з копії оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.01.2021 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень 00 копійок, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП. Позивача визнано винним в тому, що він 27.01.2021 о 13 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем Mercedes Benz Sprinter з номерним знаком НОМЕР_1 , знаходячись в м. Мелітополі на вул. Чкалова, 1, надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом №27 з технічними несправностями, а саме: не працює ручка замка аварійного виходу, стоянкова гальмівна система не забезпечує нерухомий стан при відключенні двигуна від трансмісії, не працює звуковий сигнал, чим порушив п.31.4.7 (б) (г), 31.4.1 (д).
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП України).
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, доказом того, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа, особисто спостерігаючи порушення ПДР, встановлює наявність адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 31.4.7 (б) (г) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не працює звуковий сигнал; не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.
Відповідно до пункту 31.4.1 (д) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан: транспортних засобів з повним навантаженням - на уклоні не менше ніж 16%; легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23%; вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 31%.
Згідно ч. 2 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач у позові зазначає, що не згоден з винесеною постановою, правила дорожнього руху не порушував, оскільки механіком було проведено технічний огляд автомобіля та встановлено, що автомобіль технічно справний та може виходити на маршрут.
Така позиція позивача не відповідає дійсності з огляду на наступне. На DVD-R диску, оглянутому в судовому засіданні, який було долучено до відзиву відповідача, зафіксовано, що транспортний засіб позивача мав технічні несправності, а саме: не працювала ручка замка аварійного виходу, стоянкова гальмівна система не забезпечувала нерухомий стан при відключенні двигуна від трансмісії, не працював звуковий сигнал.
Отже, враховуючи, що під час огляду в судовому засіданні DVD-R диску було встановлено наявність в діях правопорушень, визначених ч.2 ст.121 КУпАП, суд знаходить відеозапис, що міститься на DVD-R диску допустимим та належними доказом у справі.
Крім того, на вказаному відеозапису ОСОБА_1 не заперечував той факт, що надає послуги з перевезення пасажирів, на автомобілі Mercedes Benz Sprinter з номерним знаком НОМЕР_1 , чітко вбачаються таблиці із вказівкою номеру маршруту 27 із зазначенням місць відправлення та прибуття, що спростовує доводи позивача, викладені в позові, щодо відсутності доказів перевезення ним пасажирів. Той факт, що вказані порушення зафіксовані в той час, коли він перебував на місці стоянки маршрутних таксі біля кінцевої зупинки маршруту не свідчать про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.
Проаналізувавши в сукупності здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідачем 27.01.2021 правомірно винесено постанову серії БАА № 561075 від 27.01.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.2 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень 00 копійок
За таких підстав, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки підтвердився факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП, процесуальних порушень при розгляді справи суд не встановив, тому позов є необґрунтованим, а постанова по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП і дії відповідача є правомірними.
Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 10, 12, 13, 77, 194, 205, 211, 229, 230, 241, 242, 271 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в запорізькій області Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора ВБДР в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Івахненка Владислава Миколайовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: Ю.В. Ковальова