Дата документу 02.03.2021
Справа № 334/3670/20
Провадження № 2/334/602/21
02 березня 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Зоріній С.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансового внеску,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 18 січня 2019 року між ним та ОСОБА_2 був укладений попередній договір про майбутній договір купівлі продажу житлового будинку літ.А, загальною площею 59 кв.м., житловій площею 34,6 кв.м. та земельної ділянки,що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1512, виданого 31.10.2006 року державним нотаріусом, друга Запорізька державна нотаріальна контора-2.
Договір купівлі-продажу повинен був укладений та нотаріально посвідчений до 18 травня 2019 року.
Згідно до п. 3 вказаного договору ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав як попередню оплату за вказане майно 1000,00 доларів США.
Договір купівлі-продажу так і не було укладено з вини ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням уточнення позовних вимог позивач просить суд, стягнути з відповідача суму внесеного авансу з урахуванням неустойки в розмірі 60560 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн.
Позивач повідомлений про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлений про розгляд справи, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу його реєстрації. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного .
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 1 статті 6 ЦК України передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Судом встановлено, що 18 січня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений попередній договір про майбутній договір купівлі продажу житлового будинку літ.А, загальною площею 59 кв.м., житловій площею 34,6 кв.м. та земельної ділянки,що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1512, виданого 31.10.2006 року державним нотаріусом, друга Запорізька державна нотаріальна контора-2 (а.с.5).
Згідно п.1 сторони домовилися укласти в майбутньому до 18 травня 2019 року договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна за ціною 34000,00 доларів США.
Згідно п.3 Договору при підписанні вказаного договору ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було сплачено гроші в сумі 1000,00 доларів США, як попередню оплату за вищевказане нерухоме майно.
Згідно ч.1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).
21.01.2019 року між сторонами була складена додаткова угода № 1 до попереднього договору від 18.01.2019 року де вказано що ОСОБА_2 прийняв від ОСОБА_1 гроші 1000 доларів США та 4500 грн. як попередню оплату за вищевказане нерухоме майно.
Відповідно до ст.570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Статтею 571 ЦК України встановлено наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком. Так, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
На відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. Аванс не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі сплати авансу кредитор не може бути зобов'язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і відповідно до відшкодування збитків.
Частими є випадки звернення до суду з позовам про повернення грошових коштів, які передавались як завдаток для забезпечення виконання договору, але договір в подальшому укладено не було.
Верховним Судом України у постанові від 13.02.2013 у справі №6-176цс12 зазначено, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.
Строк укладення договору купівлі-продажу неодноразово був перенесений з провини ОСОБА_2 .
Оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку літ.А, загальною площею 59 кв.м., житловій площею 34,6 кв.м. та земельної ділянки, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, тому суд приходить до висновку, що отримана відповідачем грошова сума у розмірі 1000,00 доларів США, що за офіційним курсом станом на 18.01.2019 року складає 28030,00 грн. та 4500,00 грн. є авансом, який підлягає поверненню.
Таким чином, ОСОБА_1 який надав аванс, має право вимагати його повернення в усіх випадках невиконання чи неналежного виконання договору.
Відповідно до п.6.2 попереднього договору сторони домовилися, що якщо у термін до 18 травня 2019 року Сторона-1 відмовляється від укладення Договору купівлі-продажу, істотні умови котрого викладені у п.2 цього Договору або не виконує умови попереднього договору, то вона (Сторона-1) повертає суму попередньої оплати Стороні-2 та сплачує Стороні-2 неустойку, яку сторони встановили в розмірі 1000,00 доларів США, згідно комерційного курсу, встановленому на момент укладення договору.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як було встановлено, позивач належним чином виконав свої зобов'язання, передбачені умовами Договору.
Проте, відповідач не виконав умови попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу, що свідчить про істотне порушення його умов. Таким чином, позивач має право вимагати сплати неустойки.
Розмір неустойки згідно п.6.2 попереднього договору становить 1000,00 доларів США, що еквівалентно курсу станом на 18.01.2019 року - 28030,00 гривень.
Визначаючи суму, що підлягає поверненню відповідачем позивачу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже частина друга ст.533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Також, відповідно до ч.1, ч.2, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Крім цього, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст.220, 533,570, 571, 611, 635, 640 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансового внеску - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , суму внесеного авансу разом з неустойкою в розмірі 60560 (Шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 сплачений судовий збір у розмірі 840 (Вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2021 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.