Дата документу 29.01.2021
Справа № 334/7192/20
Провадження № 3/334/135/21
29 січня 2021 р. суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює отель «Хорт», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 13.11.2020 року, приблизно о 17 год. 05 хв., за адресою: вул. Сергія Синенка, буд. 63 «а» , в порушення вимог п.п. 2 п. 14 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, забезпечував роботу «Хостелу Хорт», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
28.01.2021 року через канцелярію суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Наконечного Олексія Геннадійовича надійшло заперечення проти адміністративного протоколу, в яких зазначено що, ОСОБА_1 працює у «отелі «Хорі». Отже є найманою особою. Постановою про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2 в редакції, що діяла на момент складання протоколу та в інших редакціях не встановлено заборони щодо роботи готелів. Проте фактично, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення господарська діяльність не здійснювалась, оскільки готель знаходиться на ремонті та жодних осіб не розміщувалось.
Крім того, назва місця роботи, зазначене у протоколі не відповідає назві суб'єкта який, як зазначено у протоколі не припинив діяльність, отже відсутній причинно наслідковий зв'язок між особою яка притягається до відповідальності та суб'єктом що згідно протоколу не припинив діяльність. При цьому, відповідно до п. 2 ч.2 ст.55 ПІК України суб'єктом господарювання є: 1) господарські організацію, юридичні особи створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні іа інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Сукупний аналіз наведених норм (ч.1ст.44-ЗКУпАП та п.12 пп.2 Постанови № 641) свідчить про те, що суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 44-3 КУпАП, за порушення вимог ггп. 2 п. 12 Постанови № 641 - є спеціальний, а саме, суб'єкт господарювання в особі його керівника або власника.
При цьому, слід відзначити, що відповідно до положень діючого законодавства (Господарський кодекс України) суб'єкти господарювання - це організації', які на основі юридично відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції' безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використання її результатів або управлінську діяльність в економіці.
ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання або керівником юридичної особи, що може здійснювати розміщення людей, а виконувала роботу пов'язану з наглядом за чистотою та порядком під час виконання ремонтних робіт.
Матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, здійснення фотознімків не містить доказів розміщення осіб, в протоколі не зазначено про наявність свідків.
Оскільки ОСОБА_1 є найманим працівником, не здійснювала господарську діяльність з приймання відвідувачів у зв'язку з ремонтом готелю, грошових коштів від будь яких осіб не отримувала, свідки інкримінованого правопорушення - відсутні, фотознімки та інші матеріали справи жодним чином не підтверджує обставини викладені у протоколі, пояснення складені працівниками правоохоронних органів та не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча би однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є працівником вказаного «Хостелу» та особою, на яку згідно її посадових обов'язків покладено забезпечення роботи вказаного закладу, що надає послуги з розміщення.
Одночасно з цим, у фабулі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 2 п. 14 Постанови КМУ №641 від 22.01.2020 р. Однак, станом на день вчинення правопорушення, 13.11.2020 року, вказаний пункт Постанови №641 КМУ від 22.07.2020 року виключено на підставі Постанови КМ № 1100 від 11.11.2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України судом не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Таким чином вважаю, що докази, які би підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП відсутні, не здобуто таких доказів і під час розгляду справи в суді. Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись ст. ст. 44-3, 247 п. 1, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Філіпова І. М.