Справа № 643/4235/21
Провадження № 2-о/643/245/21
12.03.2021
Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю,-
11.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом від 29.04.2005 року та до ІНФОРМАЦІЯ_5.
В обгрунтування своєї заяви, заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер чоловік його матері, місце проживання якого було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник стверджує, що разом зі своєю матір'ю та її чоловіком проживали в іншому домоволодінні по сусідству, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 був придбаний матір'ю заявника до укладання шлюбу. Будинок 3А який знаходиться по АДРЕСА_1 був придбаний ОСОБА_3 за власний рахунок до укладання шлюбу.
Після смерті матері заявник у нотаріуса отримав свідоцтво про право на спадщину за законом за померлою матір'ю ОСОБА_2 .
Однак, нотаріус відмовила в отриманні спадщини після померлого ОСОБА_3 , який був чоловіком матері заявника та проживав з ними однією сім'єю, оскільки він не надав документів, що підтверджують його родинні зв'язки з померлим ОСОБА_3 .
Вказує на те, що з урахуванням того, що ніхто з інших спадкоємців ОСОБА_3 спадщину не прийняв, спір між спадкоємцями у цій спадковій справі відсутній.
Посилається на те, що факт проживання однією сім'єю можуть підтвердити сусіди, яких він просить викликати до суду для допиту в якості свідків.
На підтвердження факту виконання своїх обов'язків в якості члена сім'ї померлого ОСОБА_3 наводить ту обставину, що він власними силами організував поховання ОСОБА_3 та проводив його в останній шлях.
В якості заінтересованої особи заявником було залучено приватного нотаріуса, який відмовив йому в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом. Інших співвласників в якості заінтересованих осіб заявник не залучає.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що провадження по даній справі не може бути відкрито, виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є те, що у ньому відсутній спір про право, об'єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності - є встановлення юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявником своїх суб'єктивних прав. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як убачається зі змісту заяви, заявник просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю з метою прийняття спадщини як спадкоємця четвертої черги.
Поряд з цим, вказане питання може бути вирішене лише у позовному провадженні, оскільки у будь-якому випадку це питання стосується спору про право.
Крім того, суд враховує ту обставину, що заявник стверджує, що ніхто з інших спадкоємців ОСОБА_3 спадщину не прийняв, спір між спадкоємцями у цій спадковій справі відсутній, однак будь-яких доказів того, що інші спадкоємці, не прийняли спадщину або не мають спору з приводу майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 до суду не надав. ОСОБА_3 був зареєстрований в іншому домоволодінні, в якому заявник не проживав, за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, судом, у відповідності до положень ч. 2 ст. 294 ЦПК України - з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази, було здійснено запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова та отримана довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, які проживають за адресою померлого ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_1 , відповідно до якої у даному житловому приміщенні проживають: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , права та обов'язки яких можуть бути порушені рішенням суду у даній справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право».
Також суд враховує правову позицію викладену у Постанові Верховного суду у справі № 206/6186/18 від 21.09.2020 року, відповідно до якої "визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права."
Аналогічні правові позиції викладені у Постановах Верховного суду від 23.12.2020 року у справі № 682/1303/19, у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 26.08.2020 року), у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 03.02.2021 року).
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, позаяк із заяви вбачається спір про право, тому в даному випадку заява не підлягає розгляду в окремому провадженні.
Водночас, суд роз'яснює заявнику, що він має право звернутися до суду із позовною заявою на загальних підставах.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Керуючись ст. ст. 258 - 261, 293 - 294, 315 - 319 ЦПК України, -
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом від 29.04.2005 року та до ІНФОРМАЦІЯ_5 - відмовити.
Роз'яснити, що заявлені вимоги ОСОБА_1 можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя - О.О. Олійник