ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"12" березня 2021 р. Справа № 5/75-05
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Павлюк І.Ю.
судді Демидюк О.О.
судді Савченко Г.І.
розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої", м.Кам'янка Черкаської області в особі ліквідатора Голінного А.М.
на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 27.01.21р. суддею Тісецьким С.С. у м.Вінниці, повний текст складено 05.02.21р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої", м.Кам'янка Черкаської області в особі ліквідатора Голінного А.М.
до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод", м.Чечельник Вінницької області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
про стягнення 192 215,07грн.
в межах справи № 5/75-05
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої", м.Київ
до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод", м.Чечельник Вінницької області
про визнання банкрутом
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.01.2021р. у справі №5/75-05 в позові ліквідатора ТОВ "Українські національні напої" Голінного А.М. б/н від 03.01.2020р. про стягнення з ДП "Чечельницький спиртовий завод" 192 215,07грн., з яких: 149777,98грн. інфляційних та 42437,09грн. 3% річних, в межах справи №5/75-05 про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод" - відмовити повністю.
Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" в особі ліквідатора Голінного А.М. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 149777,98грн. інфляційних втрат, 42467,09грн. 3% річних від простроченої суми за 1064 дні прострочення, всього 192215,07грн.. Також, просить судові витрати покласти на відповідача.
Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В силу п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019р. №294-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020р. складає 2102,00грн..
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлено Законом України "Про судовий збір".
У відповідності до ст.2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до приписів підпункту 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Звертаючись із позовом до суду скаржником пред'явлено вимогу майнового характеру про стягнення з ДП "Чечельницький спиртовий завод" 192 215,07грн..
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2021р. у справі №5/75-05 скаржником повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 4324,85грн. (192 215,07грн. * 1,5% * 150%).
Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Натомість, скаржником у апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2021р. у справі №5/75-05.
Зокрема, обґрунтовуючи подане клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник покликається на те, що 08.06.2010р. постановою Господарського суду Черкаської області у справі №10/1020 ТОВ "Українські національні напої" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Постановою Господарського суду Черкаської області фактично встановлено неплатоспроможність позивача. Крім цього, судом встановлено не лише сам факт неплатоспроможності, але і настання відповідний правових наслідків, встановлених Законом, які пов'язані з визнанням боржника банкрутом.
Таким чином, після відкриття ліквідаційної процедури, юридична особа в силу спеціальних вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмежується в реалізації певних прав та виконання тих або інших обов'язків, змінюється порядок управління майном даної юридичної особи, встановлюється спеціальна компетенція щодо розпорядження таким майном, встановлюється спеціальний режим використання майна та коштів банкрута, призначається судом особа, яка виступає від імені юридичної особи-банкрута.
На думку скаржника, з моменту введення ліквідаційної процедури, в силу Закону, юридична особа обмежується в цивільній дієздатності, зокрема і в праві здійснювати свою господарську діяльність, в праві розпорядження майном та/або коштами, залучення додаткових коштів, що позбавляє можливості отримувати дохід для стабільного надходження грошових коштів.
Вказує, що на даний час у скаржника - банкрута відсутнє майно, юридична особа обмежена в провадженні господарської діяльності та отриманні коштів на розрахунковий рахунок, з тих джерел, які передбачені законодавством при провадженні діяльності юридичною особою до введення ліквідаційної процедури.
Посилаючись на наведені вище обставини та положення п.п.ґ) п.2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє його та зазначає, зокрема, наступне.
Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що ЄСПЛ з приводу сплати зборів у зв'язку з поданням позовів висловив позицію.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Однак, скаржник не підпадає під жодну із зазначених вище умов, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання останнього про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відтак у його задоволенні слід відмовити.
При цьому, скаржник у клопотанні про відстрочення сплати судового збору вказує на те, що з моменту введення ліквідаційної процедури, юридична особа обмежується в цивільній дієздатності та відповідно до п.п.ґ) п.2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" такій юридичній особі може бути відстрочено сплату судового збору.
Відповідно до ст.91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.
Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що перебування позивача у процедурі банкрутства, зокрема на стадії ліквідаційної процедури, не обмежує його цивільної дієздатності в розумінні ст.92 ЦК України, оскільки від імені юридичної особи виступає арбітражний керуючий (ліквідатор), призначений судом згідно законодавства про банкрутство та який наділений відповідними повноваженнями, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута (ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
За приписами ст.259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Згідно ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
Однак, матеріали апеляційної скарги не місять відповідних доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам провадження про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод" окрім ДП "Чечельницький спиртовий завод" та Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.ст.256, 258 ГПК України, що, відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.260 ГПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" в особі ліквідатора Голінного А.М. на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2021р. у справі №5/75-05 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір" ст.ст.174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої", м.Кам'янка Черкаської області в особі ліквідатора Голінного А.М. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої", м.Кам'янка Черкаської області в особі ліквідатора Голінного А.М. на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2021р. у справі №5/75-05 залишити без руху.
3. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надати суду відповідні докази.
4. Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків в установлений строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернуто скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.