Ухвала від 12.03.2021 по справі 638/11953/19

Справа № 638/11953/19

Провадження № 2-п/638/4/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Суркової М.О.,

представника відповідача Керімова А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.12.2019 року за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 23.12.2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свою заявою обґрунтовує тим, що відповідач не повідомлений про слухання справи належним чином, кредитного договору між сторонами не укладено, позовні вимоги необґрунтовані, позивач в односторонньому порядку змінював процентну ставку, відповідач отримав позику у розмірі 500 грн, які в подальшому були погашені, судом не застосовано строки позовної давності до штрафних санкцій, надані банком витяг та тарифи з витягу, витяг з умов не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного договору, докази надані позивачем до позовної заяви неналежні та недопустимі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву та просив задовольнити, представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся, причин неявки не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення прийшов до наступного.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.12.2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 17315,21 грн та суми судового збору - задоволені.

Відповідно до ч.2,3 ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом-встановлюються судом.

Згідно ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК України.

За змістом ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути поновлений судом за заявою учасника справи ,якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення, про що суд постановляє ухвалу.

Копія заочного рішення повернулась до суду з поштовою відміткою «повернення за інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», копію рішення представником відповідача отримано 16.12.2020 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про поважність пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а відтак строк визначений ст.284 ЦПК України підлягає поновленню.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_1 з 25.08.2015 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою судом направлялись судові повідомлення.

Разом з тим, до суду повернулись конверти з поштовими повідомленнями з відміткою «Повертається за закінченням терміну зберігання».

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18).

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому конституційне право на участь у судовому розгляді, бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду не може бути формальним, це є порушенням зазначених вимог законодавства, неналежний виклик сторони у справі є порушенням принципу рівності сторін.

Аналогічна правова позиція була висловлена в Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц.

Відомості про повернення суду повістки про виклик відповідача до суду з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання, не свідчать про відмову відповідача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду, що не є належним повідомленням про розгляд справи на цю дату.

Викладене узгоджується з правовою позицією, викладено в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, де суд вказав на те, що повернута повістка з причини - «закінчення терміну зберігання» не є належними способом повідомлення відповідача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається.

Відповідності до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Докази та обставини на які посилається представник відповідача, мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були подані під час судового розгляду, через неналежне сповіщення останнього, а відтак заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

За умов ч.6 ст. 19 ЦПК України , для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 274 ЦПК України , у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи.

Позивачем визначено ціну позову у розмірі 17315,21 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи в спрощеному провадженні з викликом сторін.

Щодо вимог представника відповідача в частині скасування виконавчого листа, суд зазначає, що нормами ЦПК не передбачено вирішення даного питання під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Порядок визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню встановлений ст. 432 ЦПК України.

Враховуючи викладене, вимоги заяви в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.12.2019 року за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.12.2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначити спрощене судове засідання з викликом сторін у приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова на 30 березня 2021 року о 10 год. 00 хв., викликавши в суд сторін по справі.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 12.03.2021 року.

Головуючий Є.В.Невеніцин

Попередній документ
95467551
Наступний документ
95467553
Інформація про рішення:
№ рішення: 95467552
№ справи: 638/11953/19
Дата рішення: 12.03.2021
Дата публікації: 15.03.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.03.2021)
Дата надходження: 15.03.2021
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
12.03.2021 10:00 Дзержинський районний суд м.Харкова
30.03.2021 10:00 Дзержинський районний суд м.Харкова
30.04.2021 14:00 Дзержинський районний суд м.Харкова
01.06.2021 11:30 Дзержинський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
НЕВЕНІЦИН ЄВГЕН ВАЛЕРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
НЕВЕНІЦИН ЄВГЕН ВАЛЕРІЙОВИЧ
відповідач:
Черніков Владислав Олександрович
позивач:
АТ КБ "Приватбанк"
представник заявника:
Керімов Алік Замірович