вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" березня 2021 р. Справа№ 911/5186/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Полякова Б.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Брунько А.І.
та представників сторін:
від АТ "Укрексімбанк": Романів А.А. (довіреність № 0024701/2528020 від 30.10.2020);
від КП "Київтеплоенерго": Кондзерський А.В. (довіреність № 05/10/20-05 від 05.10.2020)
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2020
у справі № 911/5186/14 (суддя Лопатін А.В.)
за заявою Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД", Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь (код ЄДРПО України 20676633)
про банкрутство
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/5186/14 за заявою Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпропетровської міської ради про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД", провадження в якій порушено ухвалою суду від 12.03.2015 р.
Постановою Господарського суду Київської області від 04.08.2016 р. визнано банкрутом ТОВ Фірми "Консоль ЛТД" та відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатора банкрута, якого зобов'язано протягом встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку, за результатами роботи, подати до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута, який відповідає фактичному фінансовому та майновому стану останнього.
Станом на сьогодні триває процедура ліквідації ТОВ фірма "Консоль ЛТД", повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Демчан О.І.
14.08.2020 р. КП Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до суду з кредиторською заявою з вимогами до банкрута на суму 134 649,09 грн, визначивши зазначені вимоги, як поточні.
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що у період з вересня 2016 року по квітень 2018 року АТ "К.Енерго" постачало боржнику теплову енергію та надавало послуги з централізованого постачання гарячої води, однак боржник не здійснив розрахунки за отриману теплову енергію та послуги, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 64991,49 грн., відступлена на користь КП "Київтеплоенерго" згідно з договорами цесії №№ 601-18, 602-18, зокрема: 63863,43 грн. боргу за спожиту теплову енергію за договором (особовим рахунком № НОМЕР_1 ) за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року; 1128,06 грн. боргу за послуги з централізованого постачання гарячої води (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) надані за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року. В подальшому, як зазначає заявник, з 1 травня 2018 року постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води споживачам у місті Києві здійснює КП "Київтеплоенерго". Так, у період з 01.05.2018 р. по 30.06.2020 р. КП "Київтеплоенерго" надано послуги з централізованого постачання гарячої води до офісу ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 14, оф. 255 (особовий рахунок НОМЕР_2 ). Станом на 01.07.2020 р. заборгованість ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" перед КП "Київтеплоенерго" за особовим рахунком № НОМЕР_2 , як стверджує заявник, складає 867,37 грн. Окрім зазначеного, заявник посилається на те, що з жовтня 2018 року по квітень 2020 р. КП "Київтеплоенерго" за договором № 1541001-01 поставлено теплову енергію ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" на потреби опалення нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 14, оф. 255. Заборгованість банкрута перед заявником, як вказує останній, за зазначеним договором становить 68790,23 грн. Таким чином, виходячи із наведеного, КП Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заявлено вимоги до боржника в загальному розмірі 134 649,09 грн., як такі що виникли за період з вересня 2016 року по червень 2020 року, і мають, на переконання заявника, поточний характер.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі № 911/5186/14 крім іншого кредиторські вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" на суму 138853,09 грн. відхилено.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/5186/14 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося (25.01.2021 згідно даних на конверті Укрпошта Стандарт) до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/5186/14 повністю та ухвалити нове рішення; визнати поточні грошові вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" у розмірі 138 853, 09 грн., з такою черговістю:
I черга - 4 204,00 грн. судового збору у справі про банкрутство;
IV черга - 134 649,09 грн. основного боргу за теплову енергію за договором № 1541001-01, за централізоване постачання гарячої води (особовий рахунок № НОМЕР_2 ); судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Боржника.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт стверджує наступне:
- відмовляючи скаржнику у визнанні кредитором на суму 138 853, 09 грн, суд керувався п.3 ч.1 ст.59 КУзПБ, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. На переконання скаржника постачання теплової енергії на потреби опалення, а також централізоване постачання гарячої води є тими необхідними заходами, які забезпечують збереження майна банкрута у належному стані та не допускають псування інженерних мереж будинку, у якому знаходиться приміщення боржника, а тому є витратами пов'язаними з ліквідаційною процедурою;
- КП "Київтеплоенерго" надали докази постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого постачання гарячої води, якими є корінці нарядів на включення/відключення централізованого опалення у будинку боржника, довідки про стан розрахунків за послуги з постачання гарячої води, за спожиту теплоенергію;
- місцевий суд при постановленні оскаржуваної ухвали від 02.12.2020 неправильно застосував норми ст.ст. 1, 59, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, що порушує законні права скаржника.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 02.12.2020 р. у справі №911/5186/14, мотивуючи це тим що повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області було підписано 13.01.2021 р. КП "Київтеплоенерго" отримало оскаржувану ухвалу 14.01.2021 р.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2021 у справі №911/5186/14 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2020 передана на розгляд складу колегії суддів: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі № 911/5186/14 поновлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі № 911/5186/14; відкрито апеляційне провадження; апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі № 911/5186/14 призначено до розгляду на 02.03.2021. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копії відповідної ухвали суду.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку за можливе здійснювати розгляд скарги за участю представників учасників справи, що з'явились у судове засідання, врахувавши позицію апелянта про те що ним оскаржується ухвала Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі № 911/5186/14 в частині відхилення кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго".
В судовому засіданні 02.03.2021 представник скаржника надав пояснення по суті спору. Просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі № 911/5186/14 в частині відхилених поточних кредиторських вимог, зазначивши що в апеляційній скарзі помилково зазначено про скасування ухвали повністю.
Також зазначив що нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. В.Лобановського, 14, оф. 255 перебуває у власності банкрута, отже на останнього покладається обов'язок із утримання такого майна. Крім того, посилаючись на положення, зокрема ЗУ "Про теплопостачання" скаржник зазначив, що так як, банкрут є користувачем зазначеного майна, то він є споживачем поставленої теплової енергії та наданих комунальних послуг.
В судовому засіданні 02.03.2021 представник АТ "Укрексімбанк" зазначив що розгляд питання щодо поточних кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго" не впливає на їх інтерес, а тому утримується від коментарів.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні 02.03.2021, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах заявлених вимог, колегія суддів прийшла до висновку апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2020 в частині відхилення кредиторських вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" на суму 138853,09 грн - залишити без змін.
В решті оскаржувана ухвала скаржником не оскаржується, відповідно, переглядається судом апеляційної інстанції лише в тій частині, що оскаржується.
Відповідно до положень частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс) з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Однією з основних засад господарського судочинства згідно з частиною третьою статті 2 ГПК України є верховенство права.
У пункті 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 у справі № 1-25/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Судом встановлено, що постановою Господарського суду Київської області від 04.08.2016 р. визнано банкрутом ТОВ Фірми "Консоль ЛТД" та відкрито його ліквідаційну процедуру.
Водночас, КП Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заявлено вимоги до боржника в загальному розмірі 134649,09 грн., як такі що виникли за період з вересня 2016 року по червень 2020 року за надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: м. Київ, вул. В.Лобановського, 14, оф. 255, і мають, на переконання заявника, поточний характер.
Статтею 19 Конституції України унормовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що боржник у справі про банкрутство щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 59 Кодексу має право на легітимне очікування щодо звільнення від додаткових зобов'язань, термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми - частини другої статті 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
Звільнення від додаткових зобов'язань, термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, як зазначалося вище, передбачено законом (частина перша статті 59 Кодексу), отже зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов'язання.
Вищевказаної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.04.2019 р. у справі № 925/871/15.
У зв'язку із наведеним, враховуючи імперативність припису закону щодо заборони на виникнення у банкрута з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури жодних додаткових зобов'язань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, виключає виникнення у банкрута з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури жодних додаткових зобов'язань, зокрема зобов'язань за комунальні послуги, що були надані у відповідному об'єкті в період ліквідаційної процедури боржника.
З огляду на викладене та встановлені судом обставини щодо періоду нарахування заборгованості за надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: м. Київ, вул. В.Лобановського, 14, оф. 255, за період з вересня 2016 року по червень 2020 року, тобто після визнання Боржника банкрутом постановою від 04.08.2016, Суд дійшов висновку, що Боржник з цієї дати (04.08.2016) (в силу імперативної норми частини першої статті 59 чинного Кодексу України з процедур банкрутства) не є суб'єктом відповідальності за вимогами щодо заборгованості перед КП "Київтеплоенерго", що складає спірні кредиторські вимоги до Боржника.
При цьому Суд зазначає, що між банкрутом і заявником не було укладено відповідний договір на постачання теплової енергії, а акти приймання-передачі теплової енергії підписані лише зі сторони заявника.
Тобто у КП "Київтеплоенерго" відсутній договір з ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" на постачання теплової енергії що складають заборгованість останнього зі спожитої теплової енергії та комунальних послуг належному Боржнику нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. В.Лобановського, 14, оф. 255.
Таким чином, виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство, грошових зобов'язань, термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом, матиме наслідком порушення права такого боржника, яке визначене законодавством, на звільнення від додаткових зобов'язань (крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури), що у свою чергу суперечить принципу правової визначеності, який є одним із елементів верховенства права.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника та погоджується з висновком місцевого суду.
Відносно посилання заявника, що заявлені ним вимоги мають поточний характер, суд вважає за необхідне зазначити:
Відповідно до приписів статті 1 Кодексу кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Поряд із цим, згідно із зазначеними положеннями статті 59 Кодексу з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.
Таким чином, з аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що поточні вимоги - вимоги кредитора, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство відповідного боржника і до визнання такого боржника банкрутом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів погоджується з місцевим судом що за результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів учасників судового процесу, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, враховуючи те, що ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" визнано банкрутом постановою господарського суду Київської області від 04.08.2016 р., водночас КП Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заявлено до банкрута грошові вимоги на суму 134649,09 грн., як такі що виникли за період з вересня 2016 року по червень 2020 року, поряд із цим, матеріали справи не містять документів, що укладено відповідний договір на постачання теплової енергії, а акти приймання-передачі теплової енергії підписані лише зі сторони заявника та, відповідно, наявність підстав вважати заявлені вимоги з надання вказаних послуг такими, що є витратами, пов'язаними із здійсненням ліквідаційної процедури ТОВ Фірма "Консоль ЛТД", дійшов висновку про необґрунтованість заявлених КП Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" кредиторських вимог, у зв'язку з чим, такі вимоги, які з урахуванням понесених витрат на сплату судового збору, становлять - 138853,09 грн. підлягають відхиленню.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обставин справи, встановлених місцевим судом у даній справі.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу щодо відхилення кредиторських вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" на суму 138853,09 грн залишити без змін.
Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі № 911/5186/14 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі № 911/5186/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/5186/14 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст.9 КзПБ.
Повний текст постанови складено 10.03.2021.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді Б.М. Поляков
Б.В. Отрюх