вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"11" березня 2021 р. Справа№ 910/17790/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Пашкіної С.А.
Кропивної Л.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19 (суддя Алєєва І.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Сало Дениса Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз"
про стягнення 188 814, 37 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз"
до Фізичної особи-підприємця Сало Дениса Володимировича
про визнання пункту договору недійсним,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" до Фізичної особи-підприємця Сало Дениса Володимировича про визнання пункту договору недійсним залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19 та направити справу Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. При цьому, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду та, водночас, відстрочити сплату судового збору до розгляду скарги по суті.
13.01.2021 апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу передачі справи (апеляційної скарги) раніше визначеному складу суду передана на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Дідиченко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав не виконання апелянтом вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України та не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. Крім того, судом визнано не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020, оскільки апелянтом не зазначено жодних поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020. Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн та заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для поновлення цього строку.
26.02.2021 на адресу суду надійшла заява про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19 разом з платіжним дорученням №793 від 26.02.2021.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дідиченко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 09.03.2021 у справі №910/17790/19, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дідиченко М.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.
Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України, згідно з якою днем вручення судового рішення, зокрема, є день вручення судового рішення під розписку.
Як вбачається з витягу з сайту "Укрпошта" та не заперечується апелянтом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" отримано копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху за юридичною адресою: 04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 5 - 19.02.2021.
За таких обставин, днем вручення ухвали від 18.01.2021 вважається 19.02.2021, а недоліки апелянт мав усунути у строк до 01.03.2021 (включно). Отже, заява про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19 подана до суду в межах наданих процесуальних строків.
Станом на 09.03.2021 інших додаткових матеріалів, крім тих, що отримані судом 26.02.2021, щодо усунення недоліків апеляційної скарги не надходило.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу суду прийнято 12.10.2020 в судовому засіданні за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз". При цьому, ухвала суду першої інстанції надіслана апелянту 19.10.2020.
29.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" вперше звернулося з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020, однак, апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав не виконання апелянтом вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України (не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн) та з підстав не виконання апелянтом вимог статті 259 ГПК України (не надання суду доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Фізичній особі-підприємцю Салу Денису Володимировичу (відповідачу за зустрічним позовом) за його юридичною адресою (04212. м. Київ, вул. Тимошенко, 11-А, кв. 129). Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Фізичній особі-підприємцю Салу Денису Володимировичу (відповідачу за зустрічним позовом) за його юридичною адресою (04212. м. Київ, вул. Тимошенко, 11-А, кв. 129).
04.12.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, однак апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги (надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" квитанції №730 від 04.12.2020 на суму 2 102,00 грн не прийнята судом в якості доказу сплати судового збору, оскільки містила невірні реквізити отримувача). З огляду на викладене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" було повернуто без розгляду скаржнику з доданими до неї документами. Відповідну ухвалу отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" 31.12.2020.
В подальшому, 04.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" вдруге звернулось з апеляційною скаргою. Однак, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав не виконання апелянтом вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України та не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. Крім того, судом визнано не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020, оскільки апелянтом не зазначено жодних поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020.
Для усунення вищезазначених недоліків, апелянтом було подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження разом з доказом сплати судового збору.
Так, у поданій апелянтом заяві зазначено про право суду на поновлення пропущеного процесуального строку відповідно до частини 1 ст. 119 ГПК України. При цьому, обґрунтовуючи причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 було повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" на ухвалу від 12.10.2020, з підстав не виконання апелянтом вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України та не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн. Водночас, у відповідній ухвалі встановлено, що надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" квитанція №730 від 04.12.2020 на суму 2 102,00 грн не може бути прийнята в якості доказу сплати судового збору, оскільки містить невірні реквізити. У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що помилкова сплата судового збору відбулась внаслідок тимчасової відсутності бухгалтера (наказ про призначення та заява бухгалтера про тимчасову відсутність додається). Після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, апелянт повторно звернувся з апеляційною скаргою. З огляду на викладене, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у даній справі.
Статтею 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлені законом.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Апелянт стверджує, що повторне звернення з апеляційною скаргою зумовлене помилковою сплатою судового збору (зазначення невірних реквізитів) під час усунення недоліків поданої апеляційної скарги вперше. Відповідна помилка виникла внаслідок тимчасової відсутності бухгалтера на підприємстві (наказ про призначення та заява бухгалтера про тимчасову відсутність додається).
Колегія суддів критично оцінює вказані твердження, оскільки тимчасова відсутність бухгалтера або будь-які інші обставини, пов'язані із внутрішньою організацією роботи на підприємстві, жодним чином не впливають на обов'язок сторони неухильно виконувати процесуальні обов'язки та користувавсь своїми правами у встановлені строки. Таким чином, недоліки в організації роботи підприємства не можуть вважатись поважними обставинами, з якими закон (ст. 261 Господарського процесуального кодексу) пов'язує можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, Положеннями п. 3.8. Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Саме платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Крім того, при повторному звернені з апеляційною скаргою заявником допущено ідентичну помилку стосовно форми та змісту скарги (не долучено доказ сплати судового збору).
При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 280/4682/19, від 18.06.2020 у справі № 400/524/19, від 17.06.2020 у справі № 280/4951/19, від 15.05.2020 у справі № 820/1212/17.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, при цьому у клопотанні про поновлення строку не обґрунтовано та наведено обставин на підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, дослідивши додане до заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження платіжне доручення №793 від 26.02.2021, колегія суддів дійшла висновку, що останнє не є доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19 з огляду на таке.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при звернені до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду встановлена ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як уже встановлено судом, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у даній справі судовий збір підлягає сплаті в сумі 2 270,00 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.
Разом з тим, до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження додано платіжне доручення №793 від 26.02.2021 про сплату 2 270,00 грн судового збору з призначенням платежу: " 101; 39758223; судовий збір, за позовом ТОВ "Імідж Пікчерз" на рішення від 19 листопада 2020 р. по справі №910/17790/19, Північний апеляційний суд Києва", в той час, як апелянтом оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 у даній справі.
За таких обставин, платіжне доручення №793 від 26.02.2021 про сплату 2 270,00 грн не є належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 у справі №910/17790/19, оскільки містить інформацію про інший судовий акт, що оскаржується (та його іншу дату).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" роз'яснено, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом, заява вважається не поданою і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Водночас, колегією суддів наголошено на тому, що згідно п. 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення цього строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому пунктом 4 частини 1 статтею 261 цього Кодексу.
Судом встановлено, що апелянтом не виконано вимоги ухвали суду від 18.01.2021 та не подано до суду належного доказу сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Водночас, колегією суддів визнані неповажними наведені ним підстави для поновлення строків на апеляційне оскарження, в той час як, відповідно до норм ГПК України право на подання апеляційної скарги надається у строк встановлений законом.
В такому випадку, колегія суддів, вважає за необхідне застосувати норми ст. 261 ГПК України, якими визначено порядок відмови у відкритті апеляційного провадження у випадку визнання судом підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Частинами 3 та 4 ст. 261 ГПК України визначено порядок відмови у відкритті апеляційного провадження. Так, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
З огляду на зазначене, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19.
Водночас, колегія суддів звертає увагу заявника, що у випадку оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення без розгляду зустрічну позовну заяву, відмова у відкритті апеляційного провадження не порушує його право на доступ до правосуддя, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" не позбавлене права звернутися з самостійним позовом для захисту свого порушеного права.
Слід зазначити те, що 03.03.2021 на адресу суду надійшов запит представника Фізичної особи-підприємця Сала Дениса Володимировича від 01.03.2021, однак останній не містить підпису адвоката Бабаєвої О.О.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Водночас, частиною 4 цієї статі передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду запиту представника Фізичної особи-підприємця Сала Дениса Володимировича від 01.03.2021.
Керуючись ст.ст. 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/17790/19.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи (скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді С.А. Пашкіна
Л.В. Кропивна