вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" березня 2021 р. Справа№ 910/8205/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Разіної Т.І.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019
у справі №910/8205/19 (суддя: Джарти В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 39 167,76 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 39 167,76 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були понесені витрати на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту, придбання магістральної частини повітророзподільника та на технічне обслуговування, які мають бути компенсовані відповідачем, як особою, що зобов'язалась зберігати вагон у належному стані.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/8205/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 39 167,76 грн збитків задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» 39 167,76 грн битків, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн та 11 834,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач довів наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення яке полягало у незбереженні належного позивачу майна, а також вартість збитків, що є підставою для задоволення позову.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/8205/19 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2020 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/8205/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.
10.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвалою від 11.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями на усій території України запроваджено карантин.
11.03.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» направило свої письмові заперечення на відзив, які надійшли до суду 29.04.2020.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте без повного з'ясування обставин, та без надання належної оцінки поданим доказам та запереченням.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розукомплектування вагонів відбулось не з вини залізниці.
Крім того, апелянт зазначає, що розрахунок упущеної вигоди містить виключно теоретичне обґрунтування, а отже не може бути підставою для покладення відповідних витрат на відповідача.
Відповідач також зазначає, що вагон було направлено під навантаження 18.03.2019, а тому вимоги про стягнення упущеної вигоди за період з 18.03.2019 по 26.03.2019 є безпідставними, а позивачем фактично використовувався вагон у своїй господарській діяльності та отримувалась плата за відповідний період.
Відповідач стверджує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірно великим, а адвокат вже неодноразово надавала позивачу аналогічні послуги, а тому затрачений час не відповідає дійсно необхідному для надання відповідних послуг.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Позивач зазначає, що саме у зв'язку з незабезпеченням збереження цілісності вагону виникла необхідність направлення його в ремонт, і за час простою позивач не отримав коштів, які за звичайних умов він би отримав від його експлуатації на підставі Договору 36-ЗЭ-ДЛТ від 08.11.2018 укладеного з АТ «ДТЕК Західенерго», а крім того позивачем понесено прямі збитки у формі витрат на ремонт вагону.
Крім того, позивач вказує, що тільки з 26.03.2019 він почав отримувати плату за експлуатацію вагону.
2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи
У лютому 2019 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» було здійснено перевезення вантажу у вагоні № 56360704, який перебував у власності позивача, зі станції Курахівка Донецької залізниці до станції Бурштин Львівської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 48456768.
За наслідками перевезення 25.02.2019 на станції Бурштин Львівської залізниці було виявлено пошкодження (розукомплектування) вищевказаного вагону, а саме пошкодження магістральної частини, що є складовою гальмівної системи вагону, про що було складено Акт загальної форми №49 від 25.02.2019 за формою ГУ-23.
04.03.2019 представником вагонного депо та ревізором з безпеки руху поїздів на автотранспорту у вагонному господарстві ревізорської дільниці за підписом начальника вагонного депо був складений акт про пошкодження вагону № 56360704 за формою ВУ-25М.
06.03.2019 вагон №56360704 на підставі накладної № 37580347 був направлений для ремонту до виробничого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» АТ «Укрзалізниця» з відповідним підрозділом на станції Хриплин, де було складено повідомлення №9173 від 07.03.2019 на ремонт вагона №56360704 за формою ВУ-23М, найменування несправностей: розукомплектування.
З метою ремонту пошкодження вагону позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Скинест Рейл Юей» «частину магістральну повітророзподільника», загальною вартістю 10 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №37 від 06.03.2019 та видатковою накладної №30 від 07.03.2019.
На підтвердження факту виконання робіт з ремонту вагона позивачем надано дефектну відомість за формою ВУ-22 про виконання робіт по встановленню відсутньої деталі магістральної частини №15739, акт №12/03 від 20.03.2019 виконаних робіт, рахунок на оплату від 20.03.2019 №128/021 на суму 3 610,96 грн, калькуляція витрат на технічне обслуговування вантажного вагона з відчепленням №56360704 від 19.03.2019.
Крім того, 08.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» та Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» було укладено договір №36-3Э-ДЛТ про надання транспортно-експедиторських послуг від 08.11.2018. За умовами вказаного договору для визначення вартості послуг експедитора у період з 09.11.2018 по 31.03.2019 застосовуються коригуючи коефіцієнти «К», що забезпечують розрахункову дохідність 1250 грн на один вагон експедитора на добу.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи накладних №48456768 та № 47517453, а також заявок на перевезення вантажу, позивач здійснював експедирування вантажу із залученням власного вагону №56360704.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
По прибуттю на станції Бурштин було виявлено розукомплектування вагону, у зв'язку з чим за період д 06.03.2019 по завершення ремонту зазначений вагон не міг використовуватись для здійснення господарської діяльності.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказав, що внаслідок тимчасової неможливості виконання договору №36-3Э-ДЛТ про надання транспортно-експедиторських послуг від 08.11.2018 із Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» позивач поніс упущену вигоду в розмірі 25 000,00 грн за період 06.03.2019 по 26.03.2019.
При цьому, прямі витрати позивача, пов'язані із пошкодженням (розукомплектуванням) вагону №56360704 складаються з: 10 200,00 грн вартість магістральної частини повітророзподільника, 3 610,96 грн сума ремонтних робіт з усунення пошкоджень, 356,80 грн витрати на транспортування пошкодженого вагону від місця пошкодження до місця ремонту.
Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, змінного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
На виконання вищезазначених Правил вагон було направлено до вагоноремонтного підприємства виробничого підрозділу «Експлуатаційне депо Коломия» АТ «Укрзалізниці», по прибуттю до якого було складено повідомлення №9173 від 07.03.2019 на ремонт вагона №56360704.
Відповідно до пункту 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, сума збитків за пошкодження вагона складається з:
- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;
- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;
- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.
Загальна сума витрат підтверджується належними та допустимими доказами та не заперечується сторонами і складає 14 167,76 грн (10 200,00 грн вартість магістральної частини повітророзподільника, 3 610,96 грн сума ремонтних робіт з усунення пошкоджень, 356,80 грн витрати на транспортування пошкодженого вагону від місця пошкодження до місця ремонту).
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що відсутність його вини у розукомплектуванні вагонів є підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки прийнявши вагони до перевезення залізниця зобов'язана забезпечити збереження ввіреного майна та є особою відповідальною за його втрату чи пошкодження.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення фактичних збитків позивача в сумі 14 167,76 грн.
Що стосується заявленої до стягнення суми збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 25 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Крім того, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.
Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як встановлено судом, протиправна поведінка відповідача полягала у вигляді незабезпечення, всупереч нормам частини 1 статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт», пункту 110 Статуту залізниць України, збереження вагону №56360704 та стала причиною того, що позивач поніс витрати на відновлення технічного стану вагона, оскільки такий вагон не міг використовуватись у господарській діяльності ТОВ «Авантаж Інспект».
З матеріалів справи вбачається, що для проведення ремонтних робіт позивачем були придбані необхідні деталі та направлені для встановлення на вагон до вагонного депо.
Водночас, судом встановлено, що 08.11.2018 між позивачем, як експедитором, та АТ «ДТЕК Західенерго», як замовником, був укладений Договір №36-ЗЄ-ДЛТ про надання транспортно-експедиторських послуг (далі - Договір №36-ЗЄ-ДЛТ), відповідно до якого час користування вагонами розраховується від моменту віднесення залізницею вагону на відповідальність клієнта до моменту зняття вагону з відповідальності клієнта (п. 4.5.9. Договору №36-ЗЄ-ДЛТ).
Відповідно до протоколу погодження ціни №4 до Договору №36-ЗЄ-ДЛТ для визначення вартості послуг експедитора у період з 09.11.2018 по 31.03.2019 (включно) застосовуються коригуючи коефіцієнти «К», що забезпечують розрахункову дохідність 1 250,00 грн. в т.ч. ПДВ на 1 (один) вагон Експедитора на добу.
Так, із наявної у матеріалах справи залізничної накладної №48456768 вбачається, що позивач здійснював експедирування вантажу (кам'яне вугілля) в інтересах АТ «ДТЕК Західенерго» із залученням вагону №56360704.
Однак, з моменту відправлення вагону №56360704 у ремонт та за період його перебування у ремонті, вагон №56360704 не міг використовуватись позивачем в інтересах АТ «ДТЕК Західенерго».
Таким чином, незабезпечення АТ «Укрзалізниця» збереження вагону №56360704 власності позивача призвело до того, що позивач, який виконував господарські зобов'язання перед АТ «ДТЕК Західенерго» за Договором №36-ЗЭ-ДЛТ, не отримав дохід у період перебування вагону №56360704 у деповському ремонті, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Судом враховано, що позивач вживав заходів для відновлення розукомплектованого вагона №56360704 з метою його подальшого використання у господарській діяльності (придбав необхідні деталі та направив їх для встановлення на вагони до вагонного депо, здійснив оплату за технічне обслуговування та забирання вагону).
Отже позивач, за звичайних обставин, якби відповідач забезпечив схоронність (збереження) цілісності вказаного вагону власності позивача та не направив його для ремонту у депо, міг одержати від АТ «ДТЕК Західенерго» плату за використання вказаного вагону на підставі Договору №36-ЗЭ-ДЛТ про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажів залізничним транспортом.
Твердження скаржника із приводу того, що позивачем не надано доказів того, що зазначений ним конкретний вагон протягом часу перебування в ремонті повинен був бути задіяний для перевезення вантажів для АТ «ДТЕК Західенерго» ґрунтуються на припущеннях відповідача, не підтвердженими належними та допустимими доказами, та спростовуються вище встановленими обставинами та матеріалами справи.
Позивач у позовній заяві наводить розрахунок упущеної вигоди.
Наведений розрахунок містить дату подачі спірного вагону в ремонт (06.03.2019) та дату його завантаження та відправлення в адресу станції Бурштин (26.03.2019) згідно накладної №47517453, загальну кількість днів простою - 20 днів та розмір плати за використання одного вагону на одну добу (1 250,00 грн).
Розмір упущеної вигоди розраховувався позивачем шляхом множення кількості днів простою вагону (20 діб) на плату за їх використання за одну добу.
Суд першої інстанції погодився із наведеним розрахунком позивача та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди в повному обсязі, а саме у сумі 25 000,00 грн.
Колегія суддів, втім, зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5.6. Договору №36-ЗЭ-ДЛТ від 08.11.2018 (т. 1 а.с. 92), укладеного між ТОВ «Авантаж Інспект» та АТ «ДТЕК «Західенерго», датою початку надання послуг за цим договором є дата оформлення порожніх вагонів під завантаження.
Відповідно до наявної у матеріалах справи накладної №37805520 від 18.03.2019 (том 1, а.с. 62) вагон №56360704 18.03.2019 був відправлений зі ст. Хриплин Львівської залізниці на ст. Ароматна Придніпровської залізниці. Відправник - ТОВ «Авантаж Інспект», одержувач - ДТЕК «Павлоградвугілля» під завантаження, про що зазначено у графі накладної 20 (найменування вантажу): «Вагоны железнодородные, перевозимые на своих осях, пересылаемые в ремонт или из ремонта. Направляэться під навантаження. Власний вагон. Власник ООО «Авантаж Інспект». Направляється власнику».
Таким чином, з 18.03.2019 вагон №56360704 вже був задіяний у перевезеннях для надання послуг АТ «ДТЕК «Західенерго», доводи апеляційної скарги відповідача із приводу чого є обґрунтованими.
Отже, позивачем безпідставно визначено період невикористання вагону - 20 днів з 06.03.2019 по 26.03.2019, а правильним є період з 06.03.2019 по 18.03.2019 включно.
Відтак, розмір упущеної вигоди має бути розрахований наступним чином:
1 250,00 грн (вартість використання вагону на добу із урахуванням ПДВ) х 13 (кількість днів перебування вагону у ремонті) = 16 250,00 грн.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди розмірі 16 250,00 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 8 750,00 грн упущеної вигоди слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» про стягнення з АТ «Укрзалізниця» збитків підлягають частковому задоволенню у сумі 30 417,76 грн (14 167,76 грн прямі збитки та 16 250,00 грн упущена вигода).
Щодо доводів апеляційної скарги про надмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила, що до суду першої інстанції позивачем було надано копію договору з адвокатом (т. 1 а.с. 109-110), акти виконаних робіт з зазначенням часу витраченого адвокатом та вартості наданих послуг.
Кількість витраченого часу адвокатом не є надмірно великою з урахуванням обставин справи, обсягу підготовлених та наданих суду документів та рівнем складності справи, а вартість послуг адвоката не є надмірною, а тому відсутні підстав для зменшення відшкодування витрат позивача на послуги адвоката.
Водночас, враховуючи часткове задоволення позову, витрати позивача підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених вимог. А тому відшкодуванню підлягають 9 190,28 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката з заявлених 11 834,00 грн.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Враховуючи обставини справи у їх сукупності, позивач довів наявність порушення його прав що полягало у незабезпеченні збереження майна, що призвело до заподіяння збитків позивачу.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено завдання збитків позивачем в частині прямих збитків та часткового обґрунтовано завдання збитків у формі упущеної вигоди, що є підставою для часткового задоволення позову.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
За приписами пункту 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Відповідно до пункту 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
Згідно з пунктом 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
Відповідно до пункту 6.2.7. Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці № 264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями, згідно з наказом № 312-Ц від 07.06.2001) забороняється ставити в состав поїзда вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей:
- несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.
Згідно з пунктом 6.2.1. зазначеної Інструкції, при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти: дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.
Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, сума збитків за пошкодження вагона складається з:
- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;
- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;
- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням, визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
За приписами пункту 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно з пунктом 2 статті 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що залізниця не несе відповідальності за псування (викрадення частин) вагонів, оскільки відповідні дії вчинено невстановленими особами, з огляду на те, що приймаючи вагони до перевезення залізниця несе матеріальну відповідальність як за збереження вантажу так і за збереження самих вагонів.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, щодо недоведеності факту упущеної вигоди позивача, з огляду на надання позивачем належних та допустимих доказів упущеної вигоди, водночас, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що кількість днів, протягом якої вагони не використовувались у зв'язку з ремонтом, та яка була заявлена позивачем не відповідає дійсним обставинам справи та суті укладеного позивачем договору за яким вагон мав використовуватись, а тому вимоги про стягнення упущеної вигоди підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо неправомірного нарахування позивачем вартості витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на їх необґрунтованість.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи, а саме не дослідив належним чином умови договору на підставі якого позивачем розраховано упущену вигоду, що є підставою для часткового скасування оскаржуваного рішення, та здійснення перерозподілу судових витрат пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 у справі № 904/2745/19 підлягає скасуванню в частині задоволення вимог про стягнення 8 750,00 грн упущеної вигоди.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/8205/19 підлягає частковому задоволенню.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, згідно ст. 126 та ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України покласти на сторони процесу пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/8205/19 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/8205/19 скасувати в частині задоволення вимог про стягнення 8 750,00 грн упущеної вигоди.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/8205/19 викласти у наступній редакції:
«Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» (65009, м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, офіс 8, кабінет 3; код ЄДРПОУ 39400733) 30 417,76 грн (тридцять тисяч чотириста сімнадцять грн 76 коп.) збитків, судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 491,85 грн (одну тисячу чотириста дев'яносто одну грн 85 коп.) та 9 190,28 грн (дев'ять тисяч сто дев'яносто грн 28 коп.) витрат на правничу допомогу.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» (65009, м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, офіс 8, кабінет 3; код ЄДРПОУ 39400733) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 643,73 грн (шістсот сорок три грн 73 коп.).
5. Доручити Господарського суду міста Києва видати накази.
6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді І.А. Іоннікова
Т.І. Разіна