вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" лютого 2021 р. Справа№ 910/14923/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Пантелієнка В.О.
Остапенка О.М.
секретар судового засідання: Кучерява К.Л.
за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 24.02.2021,
розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «УІФК-КРИМ» (ТОВ «УІФК-КРИМ»; боржник; Товариство) та
арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020
у справі № 910/14923/20 (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк»; Банк)
до ТОВ «УІФК-КРИМ»
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «УІФК-КРИМ» у зв'язку із наявною непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду від 05.10.2020 вказану заяву було прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 19.10.2020, здійснено виклик для участі у судовому засіданні представників заявника та боржника, встановлено арбітражним керуючим визначеним автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, а саме: Зоріну Роману Олександровичу (свідоцтво № 1881 від 03.01.2019); Смолову Костянтину Вікторовичу (свідоцтво № 1894 від 21.12.2018) та Диннику Володимиру В'ячеславовичу (свідоцтво № 1920 від 20.12.2019) строк до 16.10.2020 (включно) для подачі до суду заяв про їх участь у справі про банкрутство ТОВ «УІФК-КРИМ» у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язано Товариство надати суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/14923/20, зокрема:
відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «УІФК-КРИМ» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код: 32684674);
визнано грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до боржника у розмірі 3 605 246, 47 грн.;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ «УІФК-КРИМ»;
введено процедуру розпорядження майном боржника;
призначено розпорядником майна ТОВ «УІФК-КРИМ» арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича (свідоцтво від 06.06.2013 № 1088);
встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Стецині І.В. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника;
заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави;
встановлено розпоряднику майна боржника строк до 08.02.2021 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду;
визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 10.02.2021.
встановлено розпоряднику майна боржника строк до 20.02.2021 для проведення інвентаризації майна боржника;
офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «УІФК-КРИМ».
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, боржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд: поновити строк а апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/14923/20; змінити оскаржувану ухвалу, а саме, прийняти нову ухвалу, якою визнати грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до Товариства у розмірі 2 298 833, 02 грн.; у задоволенні пропозиції ініціюючого кредитора щодо кандидатури розпорядника майна - відмовити та призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, в іншій частині залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/14923/20 без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу ТОВ «УІФК-Крим» у справі № 910/14923/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий суддя, судді: Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 клопотання Товариства про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі 910/14923/20 задоволено та поновлено боржнику строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/14923/20, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14923/20 за вказаною апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 24.02.2021.
Водночас, не погоджуючись частково з прийнятою ухвалою, арбітражний керуючий Шевченко Віталій Євгенович, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/14923/20, скасувати пункт 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 по справі № 910/14923/20 та викласти його наступним чином: «Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «УІФК-Крим» арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича».
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шевченка В.Є. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/14923/20 залишено без руху.
У зв'язку з усуненням Шевченком В.Є. недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 клопотання арбітражного керуючого Шевченка В.Є. про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали задоволено та поновлено йому строк на її апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою; апеляційні скарги Товариства та арбітражного керуючого Шевченка В.Є. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/14923/20 об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 24.02.2021.
12.02.2021 представника боржника подав суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у зв'язку із віддаленим місцезнаходженням суду від фактичного місця знаходження уповноваженого представника ТОВ «УІФК-КРИМ».
Ухвалою суду від 16.02.2021 клопотання представника ТОВ "УІФК-КРИМ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції використанням сервісу "EasyCon" поза межами приміщення суду задоволено; повідомлено сторін, що судове засідання 24.02.2021.
19.02.2021 відділом діловодства суду було отримано від представника Банку відзив на апеляційну скаргу боржника відповідно до якого заявник просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
23.02.2021 арбітражний керуючий Стецина І.В. подав суду відзив на апеляційну скаргу Товариства в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
24.02.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКТ» (ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ») подало суду письмові пояснення на апеляційну скаргу боржника в яких просило вказану апеляційну скаргу задовольнити.
У судове засідання з'явилися представник Банку, арбітражний керуючий Стецина І.В. та представник боржника та надали пояснення по суті апеляційних скарг.
Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ними реалізовано.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній Товариства, боржник просить, зокрема, змінити оскаржувану ухвалу, а саме, прийняти нову ухвалу, якою визнати грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до Товариства у розмірі 2 298 833, 02 грн., а у задоволенні пропозиції ініціюючого кредитора щодо кандидатури розпорядника майна - відмовити та призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чичву О.С.
Арбітражний керуючий Шевченко В.Є. у своїй апеляційній скарзі просить суд скасувати пункт 5 резолютивної частини оскаржуваної ухвали та викласти його наступним чином: «Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «УІФК-Крим» арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича».
Отже, наразі колегією суддів розглядається питання про обґрунтованість визнання судом першої інстанції грошових вимог АТ КБ «ПриватБанк» до боржника у розмірі 3 605 246, 47 грн. та обґрунтованість призначення розпорядником майна ТОВ «УІФК-КРИМ» арбітражного керуючого Стецини І.В.
Дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з огляду на наступні обставини.
Апеляційна скарга Шевченка В.Є. мотивована, зокрема, тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, припустився неправильного застосування та порушив ст. 28, п. 2-1 прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (Кодекс).
Апеляційна скарга боржника мотивована, зокрема, тим, що:
за змістом положень ст. 1 Кодексу до складу грошових зобов'язань боржника, зокрема, не зараховуються недоїмка (пеня та штрафі, визначена на дату подання заяви до господарського суду, проте, суд першої інстанції, не врахував, що винагорода банку за своєю суттю носить штрафний характер, а отже, вимоги зі сплати винагороди банку не можуть бути грошовими, оскільки до складу грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції;
визнані судом грошові вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 3 605 246,47 грн. складаються з: 2 229 539, 83 грн. (основний борг), 69 293, 19 грн. (основний борг), 1 306 413, 45 грн. (винагорода), в той час як вимоги щодо виплати винагороди не може вважатись грошовими вимогами (положення частини 2 статті 39 Кодексу);
обираючи арбітражного керуючого судом першої інстанції не враховано, що: пропозиція кредитора щодо кандидатури повинна була бути додана до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; на момент подання Банком заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства не набрали чинності зміни внесені до Кодексу, тому господарським судом вже було здійснено запит до автоматизованою системи для визначення кандидатур арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядника майна для участі у справі про банкрутство Товариства автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; порядок призначення розпорядника майна, визначений у п. 2-1 Перехідних положень Кодексу використовується лише до запуску автоматизованої системи, у випадку запуску автоматизованої відбору з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, господарський суд обирає кандидатуру з числа відібраних а у подальшому - з тих, що надали свою згоду на участь у справі; судом не було враховано твердження представника боржника про наявність у боржника цінних паперів, які в подальшому можуть підлягати реалізації, та, як наслідок, обов'язковості наявності у розпорядника майна сертифікату на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами; судом не досліджувалась згода арбітражного керуючого Стецини І.В. та суду не додано документів на підтвердження факту страхування його діяльності (додана лише копія договору страхування без будь-яких підтверджуючих платіжних документів).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 1 Кодексу встановлено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Так, господарським судом міста Києва встановлено, а колегією суддів Північного апеляційного господарського суду перевірено такі обставини справи.
02.07.2014 ТОВ «УІФК-КРИМ» ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») було укладений Кредитний договір № 2У045Г.
27.11.2014 сторонами укладено Договір про внесення змін № 1 до Договору № 2У045Г від 02.07.2014.
23.12.2014 сторонами укладено Договір про внесення змін № 2 до Договору № 2У045Г від 02.07.2014.
16.06.2016 сторонами укладено Договір про внесення змін № 3 до Договору № 2У045Г від 02.07.2014.
25.07.2016 сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору № 2У045Г від 02.07.2014.
Відповідно до пунктів А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 27.11.2014) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати Товариству кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 1 290 918 грн. для здійснення Позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, в обмін на зобов'язання ТОВ «УІФК-КРИМ» щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.
За змістом пунктів 1.2., А.3. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 16.06.2016) термін повернення кредиту, згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору в редакції Договору про внесення від 16.06.2016) був визначений - 30.06.2017.
Згідно з пунктами А.6., А.8., 4.1. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 27.11.2014) за користування кредитом Товариство зобов'язалося сплачувати проценти у розмірі 12,00 % річних, датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з 25.06.2016.
Пунктами А.7, 4.2. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 27.11.2014) визначено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 24 (двадцять чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Як вбачається, свої зобов'язання за Кредитним договором Кредитор виконав у повному обсязі, що підтверджується виписками про рух коштів, боржником зобов'язання були виконані частково.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору Позичальник сплачує проценти за користування кредитом, зазначені у п. А.6 Договору.
За змістом п. 4.2 Договору та ст. 212 ЦК України при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом, зазначені у п. А.7 Договору.
Згідно з умовами п. А. 12 позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом. Розмір винагороди розраховується згідно з формулою, наведеною у п. 4.7 договору (у редакції Договору про внесення змін від 25.07.2016).
Пунктом п. 5.7. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 27.11.2014) терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки/пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15-ть років.
Боржник зобов'язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконав, а саме: не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості, що підтверджується також виконавчим написом № 8242, виданим 21.08.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрованим в реєстрі за № 8242 щодо стягнення у безспірному порядку з Товариства заборгованості за Договором № 2У045Г від 02.07.2014 у розмірі 2 950 000 грн. Отже, за твердженням заявника, приватним нотаріусом було встановлено безспірність відповідних вимог Банку.
20.09.2017 старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню заборгованості за Кредитним договором № 2У045Г, водночас, заходи, вжиті в рамках виконавчого провадження, не призвели до погашення заборгованості боржника, що підтверджується роздруківкою постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за Кредитним договором № 2У045Г від 02.07.2014 боржник, станом на 15.09.2020, має заборгованість - 6 703 377, 83 грн. (1 280 041, 25 грн. - заборгованість за кредитом; 949 498, 58 грн. - відсотки за користування кредитом; 1 287 226,75 грн. - заборгованість за винагородою; 3 186 611,25 грн. - пеня).
Як вбачається з п. А. 5. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 23.12.2014) зобов'язання Боржника забезпечуються Договором застави № 2У045Г-ДЗ/1 від 23.12.2014, Договором застави № 2У045Г-ДЗ/2 від 23.12.2014, Договором застави № 2У045Г-Д3/3 від 23.12.2014 (застава корпоративних прав).
Користуючись наданим ст. 45 Кодексу правом, АТ КБ «ПриватБанк» відмовляється від забезпечення за Договором застави № 2У045Г-ДЗ/1 від 23.12.2014, Договором застави № 2У045Г-ДЗ/2 від 23.12.2014, Договором застави № 2УО45Г-Д3/3 від 23.12.2014 (застава корпоративних прав).
02.07.2014 боржником (позичальник) та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Кредитний договір № 2У046Г.
27.11.2014 сторонами укладено Договір про внесення змін № 1 до Договору № 2У046Г від 02.07.2014.
23.12.2014 сторонами укладено Договір про внесення змін № 2 до Договору № 2У046Г від 02.07.2014.
16.06.2016 сторонами укладено Договір про внесення змін № 3 до Договору № 2У046Г від 02.07.2014.
25.07.2016 сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору № 2У046Г від 02.07.2014.
Відповідно до пунктів А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 27.11.2014) АТ КБ "ПриватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати боржнику кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 163 720 грн. для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, в обмін на зобов'язання Товариства щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.
Згідно з п. п. 1.2., А.3. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 16.06.2016) термін повернення кредиту - згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору - в редакції Договору про внесення від 16.06.2016) - був визначений - 30.06.2017.
За змістом пунктів А.6., А.8., 4.1. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 27.11.2014) за користування кредитом Товариство зобов'язалося сплачувати проценти у розмірі 12,00 % річних, датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з 25.06.2016.
Як вбачається, пунктами А.7, 4.2. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 27.11.2014) визначено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 24 (двадцять чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Так, свої зобов'язання за Кредитним договором Кредитор виконав в повному обсязі, що підтверджується виписками про рух коштів, при цьому боржником зобов'язання було виконано частково.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно пп. 1.2, 2.2.3. 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору Позичальник сплачує проценти за користування кредитом, зазначені у п. А.6 Договору.
Згідно з п. 4.2 Договору та ст. 212 ЦК України при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом, зазначені у п. А.7 Договору.
За змістом пункту А. 12 позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом. Розмір винагороди розраховується згідно з формулою, наведеною у п. 4.7 договору (у редакції Договору про внесення змін від 25.07.2016).
Пунктом п. 5.7. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 27.11.2014) терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки/пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15-ть років.
Боржник зобов'язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконав, а саме: не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості, що підтверджується також виконавчим написом № 9296, виданим 21.08.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрованим в реєстрі за № 9296 щодо стягнення у безспірному порядку з боржника заборгованості за Договором № 2У046Г від 02.07.2014 у розмірі 80 222,41 грн. таким чином, за твердженням заявника, приватним нотаріусом було встановлено безспірність відповідних вимог банку.
05.01.2018 головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню заборгованості за Кредитним договором № 2У046Г. Водночас, заходи, вжиті в рамках виконавчого провадження не призвели до погашення заборгованості боржника.
Внаслідок порушення зобов'язань за Кредитним договором № 2У046Г від 02.07.2014 боржник станом на 15.09.2020 має заборгованість у сумі 167 428, 82 грн. (42 842, 48 грн. - заборгованість за кредитом; 26 450,71 грн. - відсотки за користування кредитом; 19 186,70 грн. - заборгованість за винагородою; 78 948,93 грн. - пеня).
Відповідно до п. А. 5. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін від 23.12.2014) зобов'язання боржника забезпечуються Договором застави № 2У046Г-ДЗ/1 від 23.12.2014, Договором застави № 2У046Г-ДЗ/2 від 23.12.2014 та Договором застави № 2УО46Г-Д3/3 від 23.12.2014 (застава корпоративних прав).
Користуючись наданим ст. 45 Кодексу правом АТ КБ «ПриватБанк» відмовляється від забезпечення за Договором застави № 2У046Г-ДЗ/1 від 23.12.2014, Договором застави № 2У046Г-ДЗ/2 від 23.12.2014 та Договором застави № 2УО46Г-Д3/3 від 23.12.2014 (застава корпоративних прав).
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 345 ГК України, передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За змістом статі 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, змін) або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Виходячи з наведених обставин, господарський суд міста Києва дійшов обґрунтованого висновку про наявність у боржника перед банком невиконаних грошових зобов'язань.
Згідно заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ КБ «ПриватБанк» має грошові вимоги до ТОВ «УІФК-КРИМ» на суму 6 870 806, 65 грн. (3 605 246, 47 грн. (який складається з 2 229 539,83 грн. (основний борг) + 69 293,19 грн. (основний борг), 1 306 413, 45 грн. (винагорода) та 3 265 560, 18 грн. (пеня).
Як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство.
За змістом ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Так, банк скористався наданим йому правом та відмовився від забезпечення за такими договорами: Договором застави № 2У045Г-ДЗ/1 від 23.12.2014, Договором застави № 2У045Г-ДЗ/2 від 23.12.2014, Договором застави № 2УО45Г-Д3/3 від 23.12.2014 (застава корпоративних прав), а також від забезпечення за Договором застави № 2У046Г-ДЗ/1 від 23.12.2014, Договором застави № 2У046Г-ДЗ/2 від 23.12.2014 та Договором застави № 2УО46Г-Д3/3 від 23.12.2014 (застава корпоративних прав).
У статі 1 Кодексу перелічений вичерпний склад грошових зобов'язань, водночас, наведено перелік фінансових санкцій (нарахувань) які не входять до складу грошових зобов'язань, зокрема, неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Отже, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості Товариства перед банком на підставі укладених сторонами Кредитних договорів із відповідними доповненнями до них визнається судом у розмірі 3 605 246, 47 грн. (2 229 539,83 грн. (основний борг) + 69 293,19 грн. (основний борг), 1 306 413, 45 грн. (винагорода).
Статтею 627 ЦК України, передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи Кредитні договори, кредитор та боржник погодили предмет, умови кредитування, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6 ЦК України).
Якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо сплати за користування кредитними коштами як відсотків по кредиту, так і винагороди за користування кредитом, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.
Так, зі змісту статей 6, 627, 629 ЦК України, можна дійти висновку, що умовами кредитних договорів, щодо яких сторони дійшли згоди під час їх укладення, передбачено право банку й відповідно обов'язок позичальника по сплаті відсотків за користування кредитом і винагороди за користування кредитом відповідно до визначених певних умов, а тому такі умови договорів не суперечать вимогам діючого законодавства України.
Встановлення у договорах за згодою сторін додаткових зобов'язань по сплаті винагороди за користування кредитом та процентів не суперечить приписам ст. 627 ЦК України, якою визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги, твердження боржника про те, що винагорода банку чи відсотки за користування кредитом не повинні входити до суми грошових зобов'язань. Крім того, законодавець не навів вказані категорії сум у переліку, що не входять до складу грошових зобов'язань, як от неустойка (пеня, штраф) та інші фінансові санкції.
Щодо оскарження кандидатури призначеного содом розпорядника майном боржника, то колегія суддів вбачає за можливе зазначити таке.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати (ч. 8 ст. 39 Кодексу).
Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору (ч. 1 ст. 28 Кодексу).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 28 Кодексу в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі. У разі якщо заява про участь у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією. У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору.
З матеріалів справи вбачається, що на відповідний електронний запит судді автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого було визначено три кандидатури арбітражних керуючих за принципом випадкового вибору, а саме: Зоріна Р.О. (свідоцтво № 1881 від 03.01.2019); Смолова К.В. (свідоцтво № 1894 від 21.12.2018) та Динника В.В. (свідоцтво № 1920 від 20.12.2019)
За змістом ч. 3 ст. 28 Кодексу розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають конфлікт інтересів; 5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» від 05.06.2020 № 686-ІХ (який набрав чинності 17.10.2020) встановлено право ініціюючого кредитора пропонувати кандидатуру арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна.
Пунктом 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, у редакції згідно Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" від 05.06.2020 який набрав чинності 17.10.2020, встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
Визначені автоматизованою системою арбітражні керуючі подали суду заяви про відмову від участі у справі.
11.11.2020 банк подав суду пропозицію щодо призначення арбітражного керуючого Стецини І.В. (свідоцтво № 1088 від 06.06.2013) розпорядником майна боржника у справі про банкрутство із додатковими документами до неї, а саме: заявою Стецини І.В. на участь у справі № 910/14923/20 про банкрутство Товариства з додатками та доказами направлення боржнику копії пропозиції та доданих до неї документів (оригінали чеку та опису вкладення у цінний лист).
Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, кандидатура арбітражного керуючого Стецини І.В. не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у ч. 3 ст. 28 Кодексу, а відтак, оскільки заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства надійшла до суду до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» від 05.06.2020, а підготовче засідання після набрання чинності вказаним вище законом, враховуючи відмову арбітражних керуючих, визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство, подання ініціюючим кредитором кандидатури арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна боржника у справі та згоду арбітражного керуючого Стецини І.В. на його участь, подану суду 06.11.2020, Господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку про можливість призначення арбітражного керуючого Стецини І.В. (свідоцтво № 1088 від 06.06.2013) розпорядником майна боржника у справі про банкрутство ТОВ «УІФК-КРИМ» із відповідними правовими наслідками.
Враховуючи наведене, заяви про згоду на участь у справі про банкрутство Товариства арбітражних керуючих Потупало Н.І., Макового О.В., Шевченка В.Є., Кіцула С.Б., Реверука П.К. та Чичви О.С. судом обґрунтовано не розглядалися у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх розгляду.
Водночас, Стецина І.В. подав суду докази, що договір № 046-0000595/01ВАК добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого від 02.11.2020 розпочав свою дію відповідно до його умов о 00:00 03.11.2020 у зв'язку із сплатою відповідного страхового платежу 02.11.2020 (квитанція № Х895-М366-47ХВ-АЗВ0 від 02.11.2020 ), а отже, посилання апелянта на відсутність у Стецини І.В. вказаного договору - безпідставні.
Щодо відсутності у призначеного розпорядника майна сертифіката на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами, то слід зазначити, що Законодавцем не вимагається наявності такого сертифіката у кандидата на посаду розпорядника майна.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «УІФК-КРИМ» та арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/14923/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/14923/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 09.03.2021.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді В.О. Пантелієнко
О.М. Остапенко