Справа № 428/8172/20
Провадження №3/428/1974/2020
24 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 212-5 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи: Луганська обласна державна адміністрація, начальник управління з питань цивільного захисту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
29 липня 2020 року Головним управлінням СБУ в Донецькій та Луганській областях виявлене триваюче порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації, з боку начальника управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 .
З протоколу № 78/3/26-9083 про адміністративне правопорушення від 17.09.2020 вбачається, що відповідно до посадової інструкції начальника управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту службової інформації з обмеженим доступом та захист державної таємниці.
В ході здійснення контролю за порядком ведення обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у сфері оборони країни (акт перевірки від 29 липня 2020 №78/3/26-7407дск) встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог п. 6 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою КМУ від 19.10.2016 № 736 не визначено окрему посадову особу в управлінні відповідальну за організацію в установі роботи з документами, що містять службову інформацію та не здійснив контроль за дотриманням порядку підготовки документів з грифом «Для службового користування», їх зберігання та використання.
Комісією СБУ встановлено факт розголошення службової інформації, зібраної у сфері оборони країни, у вигляді втрати документа з грифом «Для службового користування Літер «М» від 05.12.2019 № М/12-309ДСК, який надійшов до управління з Луганської обласної державної адміністрації.
Вказане порушення виникло в результаті неналежного виконання своїх посадових обов'язків та нездійснення заходів щодо визначення окремої посадової особи в управлінні, відповідальну за організацію в установі роботи з документами, що містять службову інформацію та не здійснення контролю за дотриманням порядку підготовки документів з грифом «Для службового користування», їх зберігання та використання з боку ОСОБА_1 , передбаченого пунктом 6 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП не визнав, пояснив, що наразі він не працює, оскільки звільнився з посади 05 жовтня 2020 року. Доводи, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення заперечував. Письмових пояснень не надав.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали провадження, суд відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною 17.07.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 212-5 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації.
Тобто, об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у порушенні порядку обліку, зберіганні і використанні документів та інших носіїв інформації, які містять службову інформацію, яке призвело до розголошення такої інформації.
В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 04.12.2014 № 174С-к ОСОБА_1 з 08 грудня 2014 року призначено на начальника управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації.
Відповідно до п. 6 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736 керівники структурних підрозділів здійснюють контроль за дотриманням порядку підготовки документів з грифом “Для службового користування”, їх зберігання і використання.
Також відповідно до підпункту 16 п. 2 Посадової інструкції начальника управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації, затвердженої Розпорядженням голови обласної держадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 22.05.2018 № 4, начальник Управління зобов'язаний забезпечувати у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту службової інформації з обмеженим доступом та захист державної таємниці. Тотожні обов'язки закріплені підпунктом 8 п. 3 Посадової інструкції начальника управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації, затвердженої Головою Луганської обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації від 28.01.2020.
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05.10.2020 № 351-к звільнено ОСОБА_1 , начальника управління з питань цивільного захисту облдержадміністрації, 05 жовтня 2020 року.
З огляду на зазначене встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП.
Актом перевірки стану обігу документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, у сфері оборони країни від 29.07.2020 № 78/3/26-7407дск Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації встановлено факт втрати 2 (двох) документів з грифом «Для службового користування»; строк проведення перевірки з 01.01.2017 по 29.07.2020.
В Управлінні з питань цивільного захисту Луганської облдержадміністрації начальник ОСОБА_1 повинен забезпечувати у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту службової інформації з обмеженим доступом та захист державної таємниці, однак останній не здійснив розподіл обов'язків.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №78/3/26-9083 від 17.09.2020 року; актом перевірки стану обігу документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, у сфері оборони країни від 29.07.2020 № 78/3/26-7407дск Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації; актом про результати перевірки наявності та фізичного стану документів, справ, видань, електронних носії інформації з грифом «Для службового користування» та організації роботи з ними від 27.07.2020 р. № 1; актом № 1 про результати розслідування факту втрати документу з грифом «Для службового користування та/або розголошення службової інформації від 17.08.2020.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що його звільнено з посади начальника управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації, суд не бере до уваги, оскільки перевірка стану обігу документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, у сфері оборони країни Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації проводилась у період з 01.01.2017 по 29.07.2020, а його звільнення з посади відбулось лише 05.10.2020.
З огляду на вищевказане позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд розцінює як спробу ухилитися від адміністративної відповідальності і ставиться до неї критично.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії кваліфіковані правильно, оскільки останній, являючись начальником управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації, виконуючи свої службові обов'язки порушив порядок обліку, зберігання і використання документів, які містять службову інформацію, зібрану у сфері оборони країни, та втраті документа з грифом «Для службового користування», що призвело до розголошення такої інформації, здійснив триваюче правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212-5 КУпАП.
При призначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а саме, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, згідно даних в протоколі про адміністративне правопорушення раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставин, що згідно зі статтями 34, 35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, а також характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 212-5 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Керуючись статтями 9, 33, 40-1, 212-5, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. (Отримувач коштів- УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UА118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.
Суддя Н. В. Бойко