Справа №: 398/377/21
провадження №: 3/398/303/21
Іменем України
"05" березня 2021 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого помічником керівника польотами групи керівництва польотами військової частини НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП
19 січня 2021 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 НГУ, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , виконуючи обов'язки військової служби, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Він пояснив, що 19 січня 2021 року він дійсно у другій половині дня повернувся після участі у засіданні суду до військової частини та зайшов до кабінету в.о. командира ОСОБА_2 . При цьому він повідомив, що у нього є конфлікт з ОСОБА_2 , оскільки вважає, що останній ставиться до нього прискіпливо, упереджено та бажає звільнити. Під час розмови ОСОБА_2 сказав, що вбачає у ОСОБА_1 , ознаки алкогольного сп'яніння і запросив до свого кабінету начальника медичної частини, який прийшов з алкотестером, службовця юридичної служби військової частини ОСОБА_3 , з якими обговорював подальші дії. При цьому ОСОБА_1 стверджує, що не зрозумів, що саме ОСОБА_2 йому пропонував, але одразу повідомив, що він відмовляється говорити про підозри командира у перебуванні ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_1 спочатку стверджував, що в.о. командира ОСОБА_2 не пропонував огляд на стан сп'яніння, а потім змінив свою позицію і пояснив, що не спорює достовірності показань свідків, однак стверджує, що він не зрозумів пропозиції ОСОБА_2 пройти огляд, при цьому ОСОБА_1 підтверджує, що не погодився пройти будь-який огляд, оскільки вважав себе тверезим. Також ОСОБА_1 підтвердив, що до кабінету ОСОБА_2 були запрошені як свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , у присутності яких ОСОБА_1 відмовився розмовляти з приводу проходження огляду на стан сп'яніння, наявності у нього ознак сп'яніння і стану алкогольного сп'яніння. Письмові пояснення цих свідків ОСОБА_1 не оспорює, зазначаючи, що особисто для нього пропозиція командира ОСОБА_2 була незрозумілою, адже він був тверезий. Також ОСОБА_1 пояснював в судовому засіданні що йому був незрозумілий порядок проходження огляду на стан сп'яніння, однак він не просив командира роз'яснити йому цей порядок, а натомість відмовився продовжувати розмову з кормандиром та вийшов з кабінету.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 заперечувала проти проколу та просила закрити справу за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення з підстав, зазначених у її письмовому клопотанні з доповненнями.
Представник ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 підтримав протокол про адміністративне правопорушення і просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Він пояснив, зокрема, що 19 січня 2021 року в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час розмови з ОСОБА_1 у власному кабінеті було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, після цього в.о. командира ОСОБА_2 викликав ОСОБА_3 як представника юридичної служби військової частини щоб узгодити порядок порядок притягнення військовослужбовця до адмнінсьративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП. Також до кабінету був запрошений керівник медичної частини військової частини, який прибув з алкотестером. ОСОБА_3 пояснив, що бачив наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю, червоний колір обличчя, уповільнена мова. Потім до кабінету були запрошені свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , у присутності яких командир ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у КП “Олександрійський наркологічний диспансер Кіровоградської області”, пояснивши, що він вважає себе тверезим і тому не бачить необхідності у проведенні такого огляду. При цьому ОСОБА_1 не говорив, що йому була незрозуміла пропозиція командила пройти огляд і він не просив її роз'яснити. Також ОСОБА_3 пояснив, що наявний у військовій частині алкотестер не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування Міністерством охорони здоров'я. Таким технічним засобом військова частина не забезпечена, тому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд одразу у наркодиспансері, де наявні належні технічні засоби та персонал для проведення огляду, від чого ОСОБА_1 у присутності свідків відмовився.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 16.01.2021 №10, ким тимчасове виконання обьов'зків омандира військової частини прокладено на заступника командира ОСОБА_2 , службовим посвідченням ОСОБА_1 , згідно якого він станом на день складення протоколу проходив військову службу у Національній гвардії України у ВЧ НОМЕР_1 , розпорядком дня ВЧ НОМЕР_1 , згідно якого початок робочого дня для офіцерів визначено о 08.20, а кінець о 17.20., відомістю доведення до особового складу управління ВЧ НОМЕР_1 зокрема статті 172-20 КУпАП від 13.07.2020, яка місить підпис ОСОБА_1 , письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 .
Також вина ОСОБА_1 , підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4 ..
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надає такі показання. В один із днів січня, точного числа він не пам'ятає, після обіду приблизно о 15 годині він прийшов до кабінета командира ОСОБА_7 . Потапова щоб підписати документи і зайняв чергу за ОСОБА_5 , який також чекав у черзі. Перед ним до кабінету ОСОБА_7 . Потапова знайшов майор ОСОБА_3 . Потім ОСОБА_3 вийшов і запросив ОСОБА_4 і ОСОБА_5 бути свідками проходження огляду на стан сп'яніння, на що вони погодилися. У кабінеті перебували підполковник ОСОБА_2 , підполковник ОСОБА_1 , начальник медичної служби військової частини Кісенко, майор ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запропонували бути свідками перебування у стані сп'яніння на робочому місці, вони погодилися. Потім ОСОБА_2 , запропонувал ОСОБА_1 , пройти огляд на стан сп'яніння у спеціальному закладі, при цьому він повідомив назву цього закладу, але свідок її не пам'ятає, на предмет алкогольного сп'яніння, але у відповідь ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд. ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_1 наслідки відмови, а саме те, що вона тягне адміністративну відповідальність, потім ОСОБА_2 повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у спеціалізованому закладі він назвав назву закладу, але свідок її не запам'ятав. Донцов сказав що він відмовляється. ОСОБА_2 спитав чому він відмовляється, а ОСОБА_1 відповів що тому що не вважає себе п'яним. Також свідок помітив ознаки алкогольно сп'яніння ОСОБА_1 - почервоніння обличчя і запах алкоголю зі сторони ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 стояв поруч зі свідком на відстані не більше метра.
Свідок ОСОБА_5 , хоча і викликався для допиту у судовому засіданні, допитаний не був у зв'язку з тим, що згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 , де він проходить службу, на час проведення судового засідання перебував у відпустці. Пр цьому ОСОБА_1 не оспорював достовірності наданих разом з протоколом письмових пояснень цього свідка та не наполягав на його допиті у судовому засіданні.
Суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Також наказом Міністерства внутрішніх справ від 23.08.2017 № 726 затверджено Інструкцію з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення. У пункті 8 цієї інструкції визначено такі особливості порядку оформлення матеріалів за ч.3 ст.172-20 КУпАП:
“ У разі виявлення військовослужбовця з ознаками алкогольного сп'яніння, що визначені в пункті 3 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція про порядок виявлення ознак сп'яніння) на території Головного управління НГУ, військової частини, військового об'єкта, або виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби з такими ознаками посадова особа в присутності двох свідків пропонує такому військовослужбовцю добровільно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування Міністерством охорони здоров'я.
Перед проведенням огляду на стан алкогольного сп'яніння посадова особа інформує військовослужбовця, що підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на його вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Результати проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння оформлюються актом, зразок якого наведено в додатку 2 до цієї Інструкції, який підписується посадовою особою, свідками та військовослужбовцем, стосовно якого проводився огляд.
Відмова військовослужбовця від підписання акта або його незгода з результатом такого огляду зазначається в акті.
Акт складається у двох примірниках, один з яких вручається військовослужбовцю, стосовно якого проводиться огляд, інший долучається до матеріалів військового адміністративного правопорушення.
У разі незгоди військовослужбовця пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, його незгоди з результатом такого огляду, а також за наявності підстав вважати, що військовослужбовець перебуває в стані наркотичного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення ознак сп'яніння, посадова особа не пізніше ніж протягом двох годин направляє його в супроводі двох представників Головного управління НГУ, військової частини для проведення медичного огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, якому надано право проводити такий огляд.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складається за формою, наведеною в додатку 4 до Інструкції про порядок виявлення ознак сп'яніння та долучається до матеріалів військового адміністративного правопорушення.”
Дослідивши та оцінивши надані суду докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, показання ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_4 , які він дав у судовому засіданні, письмові пояснення свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які надані разом з протоколом та інші докази, що описані вище, суд дійшов висновку що вони є належними, допустими та достатніми для доведення вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення. Вони підтверджують, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України, перебував на території цієї військової частини з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Суд відхиляє пояснення ОСОБА_1 про те що в.о. командира ОСОБА_2 , не пропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння, адже вони спростовуються сукупністю дослідження судом доказів, що описані вище. Крім того, позиція ОСОБА_1 є непослідовною, адже під час судового засіданні він змінив думку і стверджував, що не зрозумів пропозиції в.о. командира. Однак допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання про те, що пропозиція командира було зрозуміло висловлена і не викликала у самого ОСОБА_1 питань чи прохань про роз'яснення, йому були роз'яснені наслідки такої відмови і той потворно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Такі ж письмові пояснення свідка ОСОБА_5 надані суду разом із протоколом про адміністративне правопорушення. Також суд виходить із того, що незнання ОСОБА_1 процедури проходження огляду на стан сп'яніння не є підставою для відмови у проходженні огляду.
Також суд відхиляє пояснення ОСОБА_1 та його представника адвоката Гаморі М.В. про те, що ОСОБА_1 був тверезий та у нього не було ознак алкогольного сп'яніння, а також ці ознаки алкогольного сп'яніння не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Диспозиція ч.1,3 ст.172-20 КУпАп є альтернативною, тобто визначає, що адміністративним правопорушенням є одне з діянь, що описане ч.1 цієї статті, опис яких виділено комами та сполучниками “або”, “а також”. Одним з таких діянь є “відмова таких осіб (тобто військовослужбовців, які перебувають на території військової частини) від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння”. При цьому норми КУпАП не передбачають спеціального порядку доказування у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.172-20 КУпАП. Зокрема, нормами КУпАП не врегульовано порядок проходження військовослужбовцями огляду на стан сп'яніння при виявлення адміністративних правопорушень, передбаченою зазначеною статтею. Визначений ст. 266 КУпАП спеціальний порядок проведення огляду на стан сп'яніння стосується лише огляду водіїв та судноводіїв. Тому доказування фактичних обставин об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП відбувається за загальними правилами, що передбачені, зокрема ст. 251, 252 КУпАП з урахуванням положень Інструкції з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення. При цьому жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.
Окремі аспекти збору доказів і оформлення матеріалів протоколу за ч.3 ст.172-20 КУпАП визначені Інструкцією з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення. Норми п.8 цієї інструкції дійсно передбачають, що огляд військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння проводиться лише у разі виявлення у нього уповноваженою особою, якою, зокрема є командир військової частини, ознак алкогольного сп'яніння. Зазначена Інструкція не визначає якими саме є ці ознаки та натомість відсилає до Інструкція про порядок виявлення ознак сп'яніння, яка розповсюджуються на водіїв. Тобто такими ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Наявність у ОСОБА_9 ознак алкогольного сп'яніння, зокрема різкого запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, уповільненої мови підтверджується поясненнями свідків. Заперечення ОСОБА_9 цих обставин суд оцінює як спосіб захисту, який спростовується сукупністю наданих суду доказів.
При цьому ні норми КУпАП, ні підзаконних актів, зокрема і Інструкції з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення, не передбачають необхідності зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення опису виявлених у військовослужбовця ознак алкогольного сп'яніння. За таких обставин вимоги щодо змісту протоколу визначаються ст. 256 КУпАП та диспозицією ч.1, 3 ст.172-20 КУпАП. При цьому норми зазначених статей не передбачають обов'язкового зазначення у протоколі виявлених у військовослужбовця ознак алкогольного сп'яніння. Наявність у військовослужбовця, який перебуває на території військової частини таких ознак сп'яніння згідно п.8 зазначеної Інструкції є для командира підставою для початку передбаченої зазначеним пунктом процедури огляду військовослужбовців на стан сп'яніння, відтак правопорушення, яке ставиться ОСОБА_1 полягає не у наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння, а у тому, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. За таких обставин факт наявності у ОСОБА_1 , ознак алкогольного сп'яніння, хоч і перевіряється судом для встановлення того чи були у командира підстави розпочинати процедуру огляду військогосовжбовця на стан сп'яніння, не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення виявлених у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не є порушенням передбачених ст. 256 КУпАП вимог щодо змісту протоколу, у якому має бути зазначена суть вчиненого правопорушення. При цьому викладені у протоколі фактинчі ОСОБА_1 обставини вчинення правопорушення відповідають диспозиції ч.1, 3 ст.172-20 КУпАП.
Ні КУпАП, ні інструкція не містять норм, які б розповсюджували на військовослужбовців, що перебувають у військовій частині у стані алкогольного сп'яніння або відмовляються проходити огляд на стан сп'яніння, передбачений ст.266 КУпАП і Інструкцією про порядок виявлення ознак сп'яніння порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння. Отже, решта норм Інструкції про порядок виявлення ознак сп'яніння не розповсюджуються на правовідносини, що врегульовані ч.3 ст.172-20 КУпАП. Зокрема, при виявленні і складенні адміністративних матеріалів ч.3 ст.172-20 КУпАП не застосовуються норми ч.5 ст.266 КУпАП про те, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Також не застосовуються положення п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, якою передбачено необхідність зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст 130 КупАП ознак сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також суд відхиляє доводи представника ОСОБА_6 щодо порушення т.в.о командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 передбаченого п.8 Інструкції з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення порядку огляду військовослужбовця на стан сп'яніння. Зазначена Інструкція дійсно передбачає можливість проведення зі згоди військовослужбовця, у якого виявлені ознаки сп'яніння, огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування Міністерством охорони здоров'я, безпосередньо у військовій частині у присутності двох свідків. У разі незгоди такого військовослужбовця пройти огляд на місці його направляють не пізніше ніж протягом двох годин в супроводі двох представників Головного управління НГУ, військової частини для проведення медичного огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, якому надано право проводити такий огляд. На підставі наданих доказів, суд встановив, що ОСОБА_1 не запропонували пройти огляд на місці у зв'язку з тим, що військова частина не була забезпечена спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування Міністерством охорони здоров'я. Тому огляд на місці не проводився і відповідно акт такого огляду не міг був складений. Натомість т.в.о командира запропонував ОСОБА_1 , пройти огляд на стан сп'яніння у іншому порядку, а саме у КП “Олександрійський наркологічний диспансер”, що відповідає положенням п.8 зазначеної інструкції. ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, пояснивши цю відмову тим, що він вважає себе тверезим. У зв'язку з такою відмовою ОСОБА_1 не направлявся для проведення огляду до медичного закладу та його не супроводжували до цього закладу два представники військової частини. Законодавство, зокрема і зазначені вище нормативні акти, не передбачають обов'язкової письмової форми такого направлення а також не передбачають примусовий огляд військовослужбовця на стан сп'яніння. Тому за встановлених у справі обставин, тобто фактичної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, у т.в.о. командира військової частини були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу та/або надання йому супроводження. При цьому відсутність пропозиції пройти огляд на місці суд не вважає істотним порушенням вказаної інструкції, адже це не призвело до порушення прав ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У ОСОБА_1 не було жодних перешкод для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, він перебував на військовій службі у військовій частині, відмовився від пропозиції т.в.о. командира пройти такий огляд, пояснивши лише, що не визнає сам факт перебування у стані алкогольного сп'яніння. Тобто його відмова проти огляду медичному закладі не була зумовлена неможливістю прибути до зазначеного вище медичного закладу, а виключно небажанням ОСОБА_1 проходити огляд у будь-якій формі. Також суд враховує, що норми КУпАП і Інструкції з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення, на відміну від положень ч.5 ст.266 КУпАП, які застосовуються при огляді водіїв, не передбачають визнання недійсним проведеного огляду військовослужбовця у разі відсутності у військовій частині дозволеного МОЗ спеціального технічного засобу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яке полягає в появі військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані та виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, вчинене повторно протягом року.
Згідно зі ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника, яким має негативну характеристику з місця служби, має статус учасника бойових дій, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420,40 грн.
Керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Повний текст постанови проголошений 10 квітня 2021 року о 08.00.
Суддя В. В. Орловський