Справа № 396/1596/20
Провадження № 2-а/396/4/21
Іменем України
12.03.2021 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіної А.А.,
за участю секретаря судового засідання Пасічник І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області в залі суду справу № 396/1596/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області старшого лейтинанта поліції Бурянського Андрія Сергійовича, управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-
Представник позивача - адвокат Ведющенко В.В. звернувся в інтересах позивача ОСОБА_1 з вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 жовтня 2020 року відповідачем 1 інспектором УПП в Кіровоградській області Бурянським А.С. відносно позивача винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 3325284 в розмірі 425 грн. штрафу на користь держави за порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, з якою позивач не погоджується і вважає її такою, що підлягає скасуванню у судовому порядку.
Згідно з мотивацією оскаржуваної постанови суб'єкта владних повноважень встановлено, що 22.10.2020 року о 21 год. 35 хв. в м. Кропивницький по вул. Яновського водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3г ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАГІ.
З інкримінованим правопорушенням позивач не погоджується, оскільки в'їхав на перехрестя на дозвільний зелений сигнал світлофору і знаходячись на перехресті, в силу вимог ПДР, зобов'язаний був завершити маневр проїзду перехрестя при зміні покажчика світлофору на жовтий сигнал. У зв'язку з чим вважає постанову протиправною та просить її скасувати.
Ухвалою суду від 03.11.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у зв'язку з малозначністю.
19.01.2021 року від відповідача старшого інспектора ВМАЗ управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП старшого лейтинанта поліції Бурянського А.С. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . Зі змісту даного відзиву вбачається, що вимоги позивача є безпідставними. 22.10.2020 року при здійсненні патрулювання відповідачем 1, було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом SKODA RAPID д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на забороняючий рух жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3 «ґ» та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Відразу після скоєння даного правопорушення поліцейські переслідували вказаний транспортний засіб аж до його повної зупинки у місці, яке б забезпечувало безпеку інших учасників дорожнього руху у відповідності із вимогами ПДР України. Зупинку здійснено на законну вимогу у відповідності до положень ч.2 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Після зупинки автомобіля ОСОБА_1 було повідомлено причину зупинки його ТЗ у відповідності до чинного законодавства (час на відео 21:37:11). Відеозаписом з місця події, що здійсненний за допомогою відео-реєстратора, встановленого в службовому автомобілі, підтверджується факт скоєння позивачем правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності. Зокрема з відеозапису чітко прослідковується факт проїзду позивачем перехрестя на забороняючий рух жовтий сигнал світлофорного об'єкту по ходу руху транспортного засобу. Відповідач зазначає, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. До відзиву подано доказ: DVD-R диск з відеофіксацією з місця адміністративного правопорушення від 22.10.2020 року
В судове засіданнята позивач та його представник - адвокат Ведющенко В.В. не з'явилися, подано заяву про розгляд справи без участі представника та позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачі та їх представники в судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам, про розгляд справи повідомлялися належним чином, 10.01.2021 року подано відзив.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи, 22.10.2020 року старшим інспектором ВМАЗ управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП старшим лейтинантом поліції Бурянським А.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАМ № 3325284, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 22.10.2020 року о 21 год. 35 хв. в м. Кропивницький по вул. Яновського, керуючи транспортним засобом SKODA RAPID д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на забороняючий рух жовтий сигнал світлофору, чим допустив порушення п.8.7.3.ґ. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122,126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено старшим інспектором ВМАЗ управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП старшим лейтинантом поліції Бурянським А.С..
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги ПДР, а саме здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.ґ. ПДР України.
Згідно з пунктом 8.7.3.ґ. ПДР України жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Пунктом 8.11 ПДР закріплено - водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
В той же час, відповідно до пункту 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62 Знак 5.62 "Місце зупинки" він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Представник позивача в позові зазначив, що 22.10.2020 року позивач, в'їхав на перехрестя на дозвільний зелений сигнал світлофору і знаходячись на перехресті, в силу вимог ПДР, зобов'язаний був завершити маневр проїзду перехрестя при зміні покажчика світлофору на жовтий сигнал.
Пунктом 8.10 ПДР визначено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньої розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, всупереч вимогам даної статті позивачем не надано жодного доказу на підтвердження не вчинення ним адміністративного правопорушення.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Разом з тим, частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, законодавством обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто патрульна поліція у своїй діяльності використовує технічні засоби як превентивний поліцейський захід з метою попередження, виявлення та фіксування правопорушень.
Так, на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові ЕАМ № 3325284, відповідачем надано суду компакт-диск з записом з місця події від 22.10.2021 року, про який також зазначено в оскаржуваній постанові, як додаток до неї.
На відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що автомобіль позивача рухався на заборонний «жовтий» сигнал світлофора і що позивач проігнорував миготливий «зелений» сигнал світлофора продовживши рух. Після чого, автомобіль патрульної поліції здійснив переслідування за автомобілем позивача до моменту його зупинки.
На відеозаписі відбито, що автомобіль рухався по вулиці, світлофор було видно заздалегідь, ані попереду автомобіля позивача, ані позаду нього автомобілів не було, тобто необхідності прискорювати швидкість на пішохідному перехресті у позивача не було, позаду позивача автомобілів на короткій дистанції не було, ніякої небезпеки позивач взагалі нікому не створював. Позивач міг і мав час для зупинки свого транспортного засобу відповідно до ПДР України, але не зробив цього.
Позивач, під'їжджаючи до світлофору, повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, при увімкнені зеленого миготливого сигналу, який передує жовтому, врахувати технічний стан транспортного засобу та розрахувати можливість зупинки у місці, визначеному п.8.10 ПДР при увімкнені жовтого сигналу світлофора. Однак, позивач вищезазначених вимог ПДР не виконав, та доказів про неможливість зупинитися у визначеному ПДР місці при проїзді перехрестя під час розгляду справи про адміністративне правопорушення до суду не надав, отже зазначені відомості є неналежними обґрунтуваннями позовної заяви та в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, факт вчинення правопорушення позивачем є доведеним, зокрема відеоматеріалом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом першим частини першої статті 35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупинити транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Судом достеменно встановлено невиконання позивачем вимог пункту 8.7.3. ґ ПДР, а саме: проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з частиною першою статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Також, частинами другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено старшим інспектором ВМАЗ управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП старшим лейтинантом поліції Бурянським А.С..
Згідно зі статтею 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суб'єктом владних повноважень було надано суду належний доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме відеозапис з місця події, з якого чітко вбачається вчинення правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення позивачем надано не було. Підтвердження наявності обставин, що виключають адміністративну відповідальність належними і допустимими доказами доведено не було.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.
Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -
Постанову серії ЕАМ №3325284 від 22.10.2020, винесену старшим інспектором ВМАЗ управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП старшим лейтинантом поліції Бурянським А.С., якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області старшого лейтинанта поліції Бурянського Андрія Сергійовича, управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: А. А. Русіна