Справа № 352/1372/20
Провадження № 2/352/188/21
02 березня 2021 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої -судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Гундич Г.В.
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння у порядку спадкування за законом, -
Позивачка у липні 2020 р. звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просила визнати за нею право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після померлого батька.
Заявлений позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому будинковолодіння АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість якого на даний час складає 157018 грн. Право власності батька на вказане будинковолодіння підтверджується відповідним записом у погосподарській книзі Старолисецької сільської ради, однак, належний правовстановлюючий документ відсутній, реєстрація права власності не проводилась. Вона є спадкоємцем за законом першої черги, прийняла спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інший спадкоємець за законом першої черги, яким є її рідний брат - відповідач у справі, спадщину після смерті батька не прийняв. З огляду на відсутність правовстановлюючого документу на спадкове будинковолодіння, нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину. Тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом про визнання права власності.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, у поданій суду заяві просила справу розглянути у її відсутності, позов підтримала і просила його задоволити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не повідомив суду про причини неявки, не подав відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Встановлено, що батько позивачки ОСОБА_3 був власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість якого на даний час складає 157018 грн. Право власності ОСОБА_3 на вказане будинковолодіння підтверджується відповідним записом у погосподарській книзі Старолисецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, який визнавався в якості акту органу влади (публічного акту), що підтверджує право приватної власності.Однак, належний правовстановлюючий документ відсутній, реєстрація права власності не проводилась.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому будинковолодіння, яку прийняла позивачка як спадкоємець за законом першої черги у порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Інший спадкоємець за законом першої черги, яким є рідний брат позивачки - відповідач у справі, спадщину після смерті батька не прийняв та не заявив про свої спадкові права.
Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: свідоцтвами про смерть батьків сторін, засвідчені копії яких містяться на а.с.4-5; свідоцтвом про народження позивачки та свідоцтвом про її шлюб, засвідчені копії яких містяться на а.с.6-7; довідкою про право власності на житловий будинок, яка видається у зв'язку з оформленням спадщини, Старолисецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області (а.с.12); довідкою про вартість будинковолодіння (а.с.14); технічним паспортом, засвідчена копія якого містяться на а.с.15-18.
Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що на будинковолодіння, яке позивачка успадкувала за законом, відсутній належний правовстановлюючий документ. У зв'язку з цим нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.13), і позивачка позбавлена можливості оформити належне їй право на спадщину в нотаріальному порядку.
При вирішенні спору суд застосовує наступні норми права.
Статею 100 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.) визначалося, що в особистій власності громадян може бути, зокрема, і житловий будинок. При цьому глава десята цього кодексу не пов'язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Відповідно до п.4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 р., реєстрації підлягали всі будинки та домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності та розташовані в межах міст і селищ міського типу.
Жодною інструкцією не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у сільських населених пунктах.
Закон України «Про власність» від 07.02.1991 р. також не передбачав обов'язкової державної реєстрації права власності.
За загальним правилом закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено у ч.1 ст.58 Конституції України та ст.5 ЦК України, згідно якої дію акту цивільного законодавства в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності. До події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
До першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, який прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від спадщини.
Як передбачено ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та визнання за позивачкою права власності на спірне будинковолодіння у порядку спадкування за законом після померлого батька.
На підставі наведеного, відповідно до ст.58 Конституції України, ст. 5, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. 263-265, 282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння у порядку спадкування за законом задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 вартістю 157018 грн. у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 11.03.2021 р.
Суддя М.М.Хоминець