Справа №345/402/21
Провадження № 2/345/300/2021
11.03.2021 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Якиміва Р.В.
за участю секретаря судового засідання Баран В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно на житловий будинок АДРЕСА_1 позначений в характеристиці будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, до технічного паспорта від 20.05.2020 року, позначеного буквою «А», з надвірними спорудами: стайня - «Б», стодола - «В», шопа - «Г», шопа - «Д», шопа - «Ж», шопа - «З», літня кухня - «К», навіс - «Л», ворота - «1», огорожа - «2», огорожа - «3», криниця - «4», огорожа - «5», який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та не оформила своїх спадкових прав.
Свої вимоги мотивує тим, що 11.02.2020р. звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності за законом після смерті матері ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадкового майна входить житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав членам колгоспного двору, головою був ОСОБА_4 , після смерті якого спадщину прийняла його дружина ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових справ. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_3 , яка також не оформила своїх спадкових прав.
09.10.2020 р. нотаріусом посвідчено договір про поділ спадкового майна після смерті ОСОБА_3 між її дітьми: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_6 . Відповідно до укладеного договору житловий будинок АДРЕСА_1 перейшов у спадщину позивачці, яка мала на меті його успадкувати, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про власності на спадкове майно за законом через відсутність оригіналу свідоцтва на право особистої власності на будинок. Також вказано що житловий будинок належить членам колгоспного двору, тому слід визначити частки кожного члена колгоспного двору у праві спільної сумісної власності. Тому позивачка звернулася до суду та просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на вище зазначене домоволодіння.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 02.02.2021 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче відкрите судове засідання, встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 24.02.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримує та просить суд його задоволити (а.с.35).
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає та не заперечує щодо його задоволення (а.с.36).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.18).
09.10.2020 р. приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу посвідчено договір про поділ спадкового майна після смерті ОСОБА_3 між її дітьми: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_6 . Відповідно до укладеного договору житловий будинок АДРЕСА_1 перейшов у спадщину позивачці (а.с. 24).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу від 12.10.2020 року №557/02-31 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на майно. Також вказано що житловий будинок належить членам колгоспного двору, тому слід визначити частки кожного члена колгоспного двору у праві спільної сумісної власності (а.с.6).
Згідно технічного паспорту, яке виготовлено ОКП Івано-Франківським ОБТІ від 20.15.2020р. будинковолодіння по АДРЕСА_1 позначений в характеристиці будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, позначеного буквою «А», з надвірними спорудами: стайня - «Б», стодола - «В», шопа - «Г», шопа - «Д», шопа - «Ж», шопа - «З», літня кухня - «К», навіс - «Л», ворота - «1», огорожа - «2», огорожа - «3», криниця - «4», огорожа - «5» (а.с.12-16).
Відповідно до Висновку оцінювача про вартість майна будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1 становить 68000,00 грн (а.с.17).
Відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 21 березня 1991 року виконкомом Негівської сільської Ради народних депутатів, на підставі рішення виконкому Калуської районної Ради народних депутатів №5 від 10.01.1991 року, домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , належало на праві власності колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4 (а.с.21).
У відповідності до довідки від 02.07.2002 року №114, виданої виконкомом Негівської сільської ради Калуського району, згідно із записом в погосподарській книзі №207, за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . та за ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 значиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 і розташований на неприватизованій земельній ділянці 0,77 га, що знаходиться на території Негівської сільської ради (а.с.22).
Таким чином, між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Оцінка суду:
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З 15 квітня 1991 року був введений в дію Закон України «Про власність» в якому відбулося усуспільнення власності і власність колгоспного двору припинила своє існування
Тому до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке існувало до 15.04.1991р. мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору.
Так право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991р. проживали в ньому і брали участь у веденні спільного господарства. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних осіб.
Оскільки відповідач не претендує на спадщину, а також не претендує на виділення своєї частки у спільній сумісній власності та не має наміру набувати у власність майно, то не має підстав визначати частки членів колгоспного двору.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 09.10.2020 р. нотаріусом посвідчено договір про поділ спадкового майна після смерті ОСОБА_3 між її дітьми: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_6 . Відповідно до укладеного договору житловий будинок АДРЕСА_1 перейшов у спадщину позивачці, яка мала на меті його успадкувати, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про власності на спадкове майно за законом через відсутність оригіналу свідоцтва на право особистої власності на будинок.
Позивач є єдиним спадкоємцем за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 і інших спадкоємців які б претендували на спадкове майно та обов'язкову частку в ньому немає. Відповідач, також претензій до спадкового майна немає, не заперечує, щодо спадкування житлового будинку позивачкою.
На підставі викладеного, ст.ст.1216,1217,1223,1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно на житловий будинок АДРЕСА_1 позначений в характеристиці будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, до технічного паспорта від 20.05.2020 року, позначеного буквою «А», з надвірними спорудами: стайня - «Б», стодола - «В», шопа - «Г», шопа - «Д», шопа - «Ж», шопа - «З», літня кухня - «К», навіс - «Л», ворота - «1», огорожа - «2», огорожа - «3», криниця - «4», огорожа - «5», який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та не оформила своїх спадкових прав.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя