Єдиний унікальний номер 938/511/20
Судове провадження № 1-кс/938/48/21
про продовження строку тримання під вартою
12 березня 2021 року селище Верховина
Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ( далі - СВ Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області) ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні №12020095130000042 - прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України,-
11.03.2021 року слідчий СВ Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду з клопотанням, яке погоджене прокурором, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України.
З даним клопотанням звернулися уповноважені слідчий та прокурор (а.с.22-23,24, 26, 116-120).
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Верховинського районного суду від 20.11.2009 за ст. 194 ч.2 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільненим від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, судимість за яким не погашена та не знята, а також будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні №12020090130000065 у вчинені 19.04.2020р. кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296 , ч.1 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та знову вчинив нові умисні злочини при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_3 , знаходячись 02.10.2020 року близько 01.30 год.в с. Довгопілля Верховинського району Івано-Франківської області, діючи із раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, залучивши у вказану протиправну діяльність неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зовнішностю неповнолітньої особи, який в той час проходив поруч, посягаючи на його нормальний моральний розвиток, умисно, психічно вплинув на нього шляхом обману, видаючи чуже майна за таке що йому надано в користування, схилив останнього до вчинення крадіжки.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до місця стоянки належного ОСОБА_9 автомобіля марки «Volkswagen T4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , навпроти будинку АДРЕСА_1 та відчинив в ньому задні двері салону, які були не замкнутими.
Після цього ОСОБА_3 схилив, шляхом обману, неповнолітнього ОСОБА_8 проникнути в салон даного автомобіля, який не усвідомлюючи суспільно-небезпечних наслідків своїх дій внаслідок своїх вікових особливостей, знаходячись в середині салону автомобіля та діючи за вказівками ОСОБА_3 відчинив йому із середини салону капот двигуна автомобіля. Скориставшись цим, ОСОБА_3 , повторно, таємно викрав, шляхом відрізання проводів до клем акумуляторної батареї і демонтажу із підкапотного простору автомобіля акумуляторну батарею марки «Forse» ємкістю 100 (Аг) жовтого кольору, вартістю 2500 грн. та змусив, шляхом залякування, неповнолітнього ОСОБА_8 відкрити та оглянути відсік для збереження дрібних предметів (бардачок), розміщений на приладній панелі автомобіля, в якому останній виявив гаманець та на вимогу ОСОБА_3 , опустивши скло водійської дверки автомобіля, передав гаманець ОСОБА_3 назовні.
ОСОБА_3 в свою чергу, отримавши вказаний гаманець та оглянувши його, таємно викрав з нього грошові кошти купюрами з номіналом: одну - 10 євро, одну - 1000 грн., одну купюру - 500 грн., дві купюри по 200 грн. та одну купюру 100 грн.
У продовження цього ОСОБА_3 переніс викрадене до свого автомобіля марки «Renault» синього кольору із іноземними реєстраційними номерними знаками, який знаходився неподалік, та використовуючи в ньому викрадену акумуляторну батарею для запуску двигуна скрився разом з викраденою акумуляторною батареєю, яку після запуску двигуна поклав на заднє сидіння автомобіля марки «Renault».
У результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_9 було спричинено майнової шкоди на загальну суму 4 300 грн.
Крім того, 02.10.2020 року близько 01.30 год. ОСОБА_3 підійшов до місця стоянки належного ОСОБА_9 автомобіля марки «Volkswagen T4» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 навпроти будинку АДРЕСА_1 та відчинив в ньому задні двері салону, які були не замкнутими та діючи із раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, залучивши у вказану протиправну діяльність неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зовнішністю неповнолітньої особи, який в той час проходив поруч, посягаючи на його нормальний моральний розвиток, умисно, психічно вплинув на нього шляхом обману, видаючи чуже майно за таке що йому надано в користування, схилив останнього до вчинення крадіжки.
Після цього ОСОБА_3 схилив, шляхом обману, неповнолітнього ОСОБА_8 проникнути в салон даного автомобіля, який не усвідомлюючи суспільно-небезпечних наслідків своїх дій внаслідок своїх вікових особливостей, знаходячись в середині салону автомобіля та діючи за вказівками ОСОБА_3 відчинив йому із середини салону капот двигуна автомобіля. Скориставшись цим, ОСОБА_3 , повторно, таємно викрав, шляхом відрізання проводів до клем акумуляторної батареї і демонтажу із підкапотного простору автомобіля акумуляторну батарею марки «Forse» ємкістю 100 (Аг) жовтого кольору, вартістю 2500 грн. та змусив, шляхом залякування, неповнолітнього ОСОБА_8 відкрити та оглянути відсік для збереження дрібних предметів (бардачок), розміщений на приладній панелі автомобіля, в якому останній виявив гаманець та на вимогу ОСОБА_3 , опустивши скло водійської дверки автомобіля, передав гаманець ОСОБА_3 назовні.
ОСОБА_3 в свою чергу отримавши вказаний гаманець та оглянувши його, таємно викрав з нього грошові кошти купюрами з номіналом: одну - 10 євро, одну - 1000 грн., одну купюру- 500 грн., дві купюри по 200 грн. та одну купюру - 100 грн.
У подальшому ОСОБА_3 змусив, шляхом погрози застосувати насильство до неповнолітнього ОСОБА_8 присісти в автомобіль марки «Renault» під керуванням ОСОБА_3 , та направився в напрямку с. Стебні Верховинського району Івано-Франківської області. Після зупинки автомобіля біля підвісного моста навпроти с. Стебні, Путильського району Чернівецької області ОСОБА_3 змусив неповнолітнього ОСОБА_8 отримати від нього. з метою не розголошення відомостей про вчинення протиправної дії, купюру номіналом 500 гривень.
18.01.2021 року у вищевказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю та жителю АДРЕСА_2 , було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.304 КК України (а.с. 57-60).
Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 10.02.2021 року у цьому кримінальному провадженні застосовано до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на строк 35 днів, який закінчується 14.14 год. 17.03.2021 року (а.с.62-66).
У ч. 3 ст. 197 КПК України закріплено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, а в ч. 5 ст. 199 КПК України встановлено, що розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При розгляді цього клопотання встановлено, що його копія та матеріали, якими обгрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою, надані підозрюваному ОСОБА_3 з дотриманням строку встановленого ч. 2 ст. 184 КПК України (а.с.126-128). Крім того, у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник підтвердили дотримання 3-хгодинного строку отримання ним цього клопотання до початку його розгляду в суді.ю
Постановою в.о. керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури від 11.03.2021 року строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено відповідно до положень ст.ст. 294, 295 КПК України до трьох місяців, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, до 18.04.2021 р. (а.с. 8-12).
Зі змісту ч. 3 та ч. 5 ст. 199, ст. 184 КПК України вбачається, що у ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор повинен довести, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст.177 КПК України, а також, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, й обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 304 КК України при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (а.с.62-66).
Слідчий суддя звертає увагу, що викладені у судовому засіданні захисника ОСОБА_5 доводи про недопустимість доказів не заслуговують на увагу, так як дане питання не може бути предметом судової перевірки на стадії застосування чи продовження строку тримання під вартою під час досудового розслідування. Це питання підлягає вирішенню лише в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.
Також при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 було доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення (а.с.62-66).
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду (а.с.62-66) було доведено тим, що клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поступило до Верховинського районного суду 21.01.2021 року. Цього ж дня о 12.41 год. ОСОБА_3 прибув до приміщення Верховинського районного суду для участі у розгляді суддею ОСОБА_10 кримінального провадження № 12020090130000065 від 20.04.2020 року,у якому він обвинувачується за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст.186, ч. 3 ст. 357 КК України.З метою здійснення судового виклику ОСОБА_3 для участі у судовому засіданні щодо розгляду клопотання про обрання йому у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою секретар судового засідання 21.01.2021 року в залі №1 о 12.57 год. вручала йому судову повістку, від отримання якої він відмовився, покинувши мовчки спочатку зал судового засідання, а в подальшому і приміщення суду.
У зв'язку з відмовою підозрюваного ОСОБА_3 21.01.2021 року від отримання судового виклику ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 21.01.2021 року надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 пояснив свою таку вищевказану поведінку тим, що обурився, а тому залишив приміщення суду та поїхав додому (а.с.62-66).
Незважаючи на вищевказане, а також на обізнаність захисника ОСОБА_5 про розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у приміщенні Верховинського райсуду 22.01.2021 року о 9.30 год., ОСОБА_3 добровільно не з'явився до слідчого судді ні 22.01.2021 року, ні у подальшому, а доставлений був до суду у зв'язку з його затриманням 10.02.2021 року о 14.14 год.
Крім того, було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №1 ІФМР» з 26.01.2021 року по 02.02.2021 року, проте, він, будучи обізнаним про перебування на розгляді слідчого судді Верховинського районного суду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, впродовж періодів з 22.01.2021 року до 25.01.2021 року та з 03.02.2021 року до 09.02.2021 року до слідчого судді добровільно не з'явився.
Також, слідчий суддя враховав, що ОСОБА_3 , перебуваючи в статусі підозрюваного під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090130000101 від 15.06.2016 року, переховувався від органу досудового розслідування, у зв'язку із чим 19.05.2017 року по 03.07.2019 року був оголошеним в розшук, що підтверджується постановою про оголошення його, як підозрюваного, в розшук від 19.05.2017 року, інформацією з системи «Аркан», згідно з якою він 18.05.2017 року виїхав з України до Російської Федерації, звідки повернувся до України 24.05.2019 року.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність ризику переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора , слідчого судді та суду .
Ризик вчиняти ОСОБА_3 інші злочини також було доведено у ході розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.62-66) тим, що вінбув раніше засуджений:
- 20.11.2009 року Верховинським районним судом за ст.194 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком на 2 роки
- 06.10.2010 року Івано-Франківським міським судом за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Верховинського районного суду від 20.11.2009 і визначено остаточне покарання за сукупністю вироків увиді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений із місця відбування покарання 04.04.2014 року у зв'язку з відбуттям покарання.
- 03.11.2016 року Верховинським районним судом за ч.1 ст.296 КК України до штрафу в розмірі 10200 грн., який ним вчинено 20.07.2016 року.
Крім того, відповідно до довідки про судимість ОСОБА_3 також обвинувачується у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090130000101 від 15.06.2016 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.1, ст.296 ч.4, ст.395 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090130000092 від 03.07.2019, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 393 ч.1 КК України, та у кримінальному провадженні № 12020090130000065 від 20.04.2020 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України. Раніше щодо ОСОБА_3 вже обиралися запобіжні заходи - тримання під вартою та домашній арешт. Зокрема, передостаннє щодо нього ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 12.08.2020 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначення запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 31530 грн., однак, у зв'язку з внесенням застави звільнений з місця попереднього ув'язнення 17.08.2020 року.
Вищевказане свідчить про стійку злочинну спрямованість особи підозрюваного ОСОБА_3 , а тому є підстави вважати, що він може вчиняти інші злочини.
На час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 не зменшилися ризики, на підставі яких йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, тому слідчий суддя приходить до висновку, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України продовжують існувати.
У судовому засіданні у ході розгляду клопотання про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою прокурором доведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали від 10.02.2021 року про тримання під вартою, а саме неможливість завершення досудового розслідування та проведення слідчих дій з ОСОБА_3 , якому з 27.02.2021 року діагностовано Covid-19 та поміщено в камеру ізолятор, де він знаходиться по даний час
Слідчий суддя вважає, що жоден інший, більш м'який запобіжний захід не здатен запобігти вказаним ризикам.
Зокрема, застосувати запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання не можливо, оскільки ОСОБА_3 , офіційно ніде не працює, тобто не має постійного джерела доходу, що може спонукати його на вчинення нового умисного корисливого злочину, не має міцних соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за них, що не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчиняти нові злочини.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки.
З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором, необхідно задовольнити та продовжити строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, який продовжено до 18.04.2021 року включно, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також забезпеченню спробам переховування від органу досудового слідства та суду, вчиняти нові злочини, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 10.02.2021 року о 14.14 год.
Оскільки клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається за правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, то слід враховувати вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченою частиною четвертою цієї статті. У свою чергу в ч.4 ст. 183 КПК України передбачено випадки, коли слідчий суддя не зобов'язаний, але має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні, тобто змістом цієї норми не заборонено визначати розмір застави підозрюваному при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього та визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину ( ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України), - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави підозрюваному ОСОБА_3 в розмірі 136200 гривень, що відповідає 60 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2021 року) та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України. Внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є не завідомо непосильним для нього.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до СВ Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за першою вимогою, що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на ОСОБА_3 з метою сприяння не ухиленню останнім від слідства та суду, не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199,200, 205, 309, 369-372, 532, 534 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, про продовження строку тримання під вартою задовольнити .
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.304 КК України, строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12020095130000042 до 18 квітня 2021 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 10.02.2021 року о 14.14 год.
Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується 18 квітня 2021 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" .
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 136200 гривень, що відповідає 60 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року (2270,00 гривні *60= 136200 грн.), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 18 квітня 2021 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 квітня 2021 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265, одержувач - ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, МФО- 820172 має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити слідчого суддю Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1