Справа № 192/1423/20
Провадження № 2/192/103/21
12 березня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участі секретаря судового засідання - Первішко Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_1 про забезпечення безпеки особи під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - начальника Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції, ОСОБА_3 - заступника начальника Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції, ОСОБА_4 - начальника Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 - старшого слідчого слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ОСОБА_6 - слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю відповідачів,
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2021 року було відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 від 16 листопада 2020 року, від 03 лютого 2021 року, від 15 лютого 2021 року про зобов'язання відповідачів надати докази вчинення дій, перелічених в п.п. 10,11 позову від 21 серпня 2020 року, докази вчинення дій по 41 пункту, зазначеному в заяві позивачки від 11 липня 2020 року, а в разі ненадання таких доказів - визнати обставини не вчинення таких дій встановленими. Відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року та від 15 лютого 2021 року про недопустимість до участі у справі юрисконсульта відділу правового забезпечення ГУНП України в Дніпропетровській області К. Мітусову та про визнання недопустимим відзиву, підписаного вказаною особою та відзиву, підписаного ОСОБА_4 . Залишено без розгляду відзиви на позов, подані Державним казначейством України та Солонянським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області. Закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження (а.с.181-183).
12 березня 2021 року ОСОБА_1 подала клопотання про забезпечення її безпеки особи під час розгляду вказаної справи.
На обґрунтування клопотання послалась на те, що 11 липня 2020 року направила поштою до Солонянського ВП заяву про можливе вчинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 129, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186,ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 197-1 КК України. Ухвалою слідчого судді від 30 липня 2020 року було зобов'язано внести відомості за вказаною заявою до ЄРДР.
Ухвалою від 19 жовтня 2020 року було відкрито провадження у цивільній справі №192/1423/20 за її позовом, а 20 жовтня 2020 року об 11 годні 58 хвилин їй зателефонували з номера « НОМЕР_1 » та повідомили, що необхідно її допитати, після чого позивачка вимкнула телефон. 02 листопада 2020 року о 12 годині 20 хвилин до будинку, де вона проживає, під'їхали старший оперуповноважений Солонянського ВП ДВП ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_10 та інспектор сектору дізнання Солонянського ВП ДВП ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_11 , які приїхали щоб її допитати. Під час спілкування зі вказаними працівниками поліції вона прийшла до висновку, що таким чином вони намагаються залякати її та примусити її замовчати, відмовитись від цивільного позову, а також примусити її відмовитись від вимог про проведення невідкладних слідчих дій по кримінальним провадженням де вона є потерпілою особою.
Також звертає увагу на те, що під час спілкування з вказаними працівниками поліції нею встановлено факти грубого порушення зазначеними особами вимог кримінального процесуального законодавства, що свідчить також про небажання здійснювати досудове розслідування за кримінальними провадженнями де вона є потерпілою, та сприяння заінтересованим особам уникнути від відповідальності.
Тому, оскільки вона вважає, що існує реальна загроза її безпеці та життю, на її думку є підстави для застосування до неї належних мір забезпечення безпеки її життя.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд клопотання здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу
Суд, ознайомившись з клопотанням позивачки вважає, що таке клопотання слід повернути з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві» визначено, що забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
Згідно п.п. а, б ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві» - право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають: особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень, потерпілий та його представник у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві» - рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень. Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином вказані норми матеріального права зазначають коло суб'єктів до яких можуть бути застосовані заходи безпеки і підстави застосування заходів безпеки.
Як з'ясовано зі змісту клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів безпеки, вона просить суд вжити такі заходи під час розгляду цивільної справи, що не передбачено положеннями цивільного процесуального законодавства та нормами Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві».
Враховуючи те, що клопотання про забезпечення безпеки особи заявлено під час розгляду цивільної справи, тому суд вважає, що дане клопотання не може бути розглянуте в межах розгляду даної справи, а тому підлягає поверненню. Крім того, суд вважає необхідним роз'яснити позивачці, що вказане клопотання розглядається за правилами КПК України.
Підстави для передачі клопотання за юрисдикцією відсутні, оскільки суд обмежений підставами передачі справ в разі порушення правил щодо лише територіальної підсудності.
На підставі викладеного, Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві» та керуючись ст.ст. 182-183, 185, 260 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення безпеки особи під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - начальника Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції, ОСОБА_3 - заступника начальника Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції, ОСОБА_4 - начальника Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 - старшого слідчого слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ОСОБА_6 - слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю відповідачів - повернути заявниці.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвали, що постановлені судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 12 березня 2021 року.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина